12.5. Застосування обчислювальної техніки для розробки оперативних планів

Процес підготовки пропозицій про включення у проект оперативного плану тих чи інших обсягів робіт, ураховуючи підви­щення складності об'єктів, що споруджуються, спеціалізацію, а відповідно і кількість виконавців, котрі беруть участь у будів­ництві, виявляється дуже трудомістким процесом, який вимагає великих витрат інженерної праці, як робітників функціональних підрозділів організації, так і безпосередньо лінійних працівників -виконробів, майстрів. Крім того, час на розробку оперативних пла­нів обмежений. Так, наприклад, для тижнево-добових графіків -це усього два дні.

За цих умов необхідно або йти на укрупнення робіт у складі оперативних планів, тобто на узагальнення показників, що не дозволить визначити конкретні обсяги робіт для окремих виконав­ців, або використовувати більш сучасні шляхи формування доку­ментів оперативного планування.

На разі для проектування організації будівництва, зокрема для вирішення проблем, що виникають у процесі здійснення буді­вельного виробництва, широко використовується обчислювальна техніка. Це дозволяє застосовувати економіко-математичні методи і моделі для знаходження раціональних рішень використання потуж­ностей і ресурсів будівельних організацій, також вона спрощує облік і звітність, звільняючи інженерно-технічний персонал від заповнення всіляких форм та розрахунків виконаних обсягів робіт, потреб матеріально-технічних ресурсів та іншої рутинної роботи.

Досвід свідчить, що організація оперативного планування з використанням засобів обчислювальної техніки, поруч із знижен­ням трудомісткості, забезпечує:

1. Підвищення наукової обгрунтованості планів, позаяк рішен­ня, що приймаються, базуються на оптимізованих по виробничо­му критерію проектах.

2. Можливість єдиного і безперервного планування на усіх рівнях управління на кожному етапі здійснення проекту.

3. Можливість оцінки і прогнозування тих чи інших якісних чи кількісних змін плану.

Нині для вдосконалення процесу оперативного планування розробляються методики впровадження у цей процес персональ­них ЕОМ, а також створюються автоматизовані робочі місця для функціональних служб будівельних організацій. Постійне вдоско­налення програмного забезпечення і персональних комп'ютерів сприяє підвищенню якості планування і зниженню трудомісткос­ті складання документації оперативного планування.

12.6. Організація контролю виконання оперативних планів

Під контролем необхідно розуміти не тільки зіставлення пере­бігу виробництва з розробленим планом, але й можливість прог­нозування ймовірних відхилень та проведення заходів щодо їх запобігання, тобто регулювання перебігу виробництва відповідно до створеної ситуацієї з метою забезпечення виконання планових завдань.

Наразі для здійснення контролю й оперативного регулювання перебігу виробництва використовується система, яка отримала назву диспетчеризація (диспетчерська система управління).

Диспетчеризація - це особлива форма контролю, яка перед­бачає виділення в окрему централізовану службу функцій опера­тивного управління будівельним виробництвом на базі викорис­тання сучасних технічних засобів зв'язку, сигналізації, обліку та контролю.

Запровадження диспетчеризації в будівельній організації почи­нається з організації диспетчерської служби. Відповідно до ДЕН А.3.1-5-96 диспетчерська служба здійснює такі функції оператив­ного управління:

• збір, передача, обробка та аналіз оперативної інформації про перебіг виконання БМР, що надходять від організацій і підрозді­лів, а також інформації про допущені відхилення від проектів виконання робіт;

• контроль за дотриманням технологічної послідовності і регулювання перебігу БМР відповідно до затверджених графіків виконання робіт, забезпечення споруджуваних об'єктів матеріаль­ними і трудовими ресурсами, засобами механізації і транспорту;

• передача інформації керівництву будівельної організації або в диспетчерський пункт вищої організації, що координує будів­ництво, за встановленими формою і обсягом;

• передача оперативних розпоряджень керівництва виконав­цям і контроль за їх виконанням.

Залежно від функцій, покладених на диспетчерську службу розрізняють три основні стадії диспетчеризації:

1. Початкова диспетчеризація, за якої диспетчер не є одноосіб­ним оперативним керівником виробництва. Він виконує переважно допоміжні функції, що забезпечують управління виробництвом (контроль за виконанням окремих вказівок керівництва, збирання даних, подань, заяв тощо), тобто він є спостерігачем, який не мас можливості впливати на перебіг виробництва.

2. Диспетчерське управління, за якого диспетчери здійснюють централізоване оперативне управління виробничою діяльністю, розпочинаючи з основних будівельних дільниць і завершуючи усіма допоміжними й обслуговуючими підприємствами, в межах затвер­дженого графіка.

3. Диспетчерське управління, за якого диспетчер, застосовуючи різноманітні апарати й пристрої, особисто керує виробничими процесами.

Організація будівництва

У будівельних організаціях (трестах), як правило, застосову­ють систему диспетчерського управління. Система диспетчерсь­кого управління найчастіше запроваджується на бетонних заводах і на деяких автоматизованих підприємствах будівельної індустрії.

Рис. 12.3. Схема руху інформації при диспетчерській системі управління

Наприкінці доби, згідно із наведеною на рис. 12.3 схемою, здійснюється збір і аналіз даних за підсумками виконання тиж­нево-добових графіків. Ця інформація є основою для оперативних нарад. Диспетчерська служба, беручи участь в оперативних нарадах, здійснює управління і коригує дію виробничих підрозділів

у аварійних ситуаціях, які виникають під час роботи. При цьому вона повинна не підміняти технічний персонал виробничих підрозділів, а своїм оперативним втручанням сприяти поліпшен­ню координації та чіткості роботи різноманітних виконавців.

Для організації роботи диспетчерської служби повинні бути обладнані спеціальні пункти. Мережа диспетчерських пунктів, ураховуючи як стаціонарні, так і пересувні, має бути устаткована технічними засобами по зберіганню і передачі зібраної інформа­ції. Загальне число таких пунктів повинно забезпечити можливість охоплення всіх дільниць будівництва сукупності об'єктів, які споруджуються організацією.

Запровадження диспетчерської системи управління (диспет­черського керівництва), як свідчить досвід, сприяє поліпшенню якості, техніко-економічних показників, які характеризують резуль­тати діяльності будівельної організації за рахунок зменшення і ліквідації простоїв через несвоєчасне забезпечення об'єктів будів­ництва і виробничих підприємств матеріально-технічними ресур­сами, поліпшення координації різних співвиконавців підрозділів генпідрядник і субпідрядних організацій.

Глава	Організація будівництва в
13	умовах реконструкції