1. При достроковому введенні промислового об'єкта може випускатися додаткова продукція; у цьому випадку розмір економічного ефекту Ев визначається за формулою:

Е_в=Л_р(Т_}-Т₂),грн₉

де Я_р -середньорічний прибуток за період дострокового введення об'єкта; Г, і Г₂ - тривалість будівництва за порівнюваними варіан­тами.

Якщо дані для розрахунку прибутку відсутні, то розмір еконо­мічного ефекту визначають за формулою:

Е>=Е_ЦФ(Т,-Т_г), де Е_и - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у галузі, для якої будується об'єкт; Ф - вартість виробничих фондів, достроково введених у дію.

2. Дострокове вивільнення основних виробничих фондів буді- вельної організації і скорочення обігових коштів, зокрема витрат на незавершене будівництво, дає економічний ефект у розмірі:

Е^Е_ш{К_хТ_х-К_гТ_г),грн,

де К_х, К₂ - середні за період будівництва розміри основних вироб­ничих фондів і обігових коштів за порівнюваними варіантами.

3. При достроковому введенні відбувається зниження умовно постійних накладних витрат, економічна ефективність якого дорівнює:

£_у=#

грн,

де Я-умовно-постійні накладні витрати за варіантом з тривалістю будівництва Т_} (сюди входять адміністративно-госпо­дарські витрати, знос тимчасових нетитульних будинків і споруд­жень, витрати на благоустрій будмайданчику тощо; приймаються в розмірі 50% від загальної суми накладних витрат).

Загальний економічний ефект при скороченні тривалості будівництва об'єкта:

£_заг=£_в+£_ф+£_у,грн.

Скорочення термінів будівництва може порівнюватися з додатковими витратами. У цьому випадку розрахований за наведе­ними формулами ефект необхідно зменшити на величину додат­кових витрат.

При розрахунку техніко-економических показників собівар­тість будівельно-монтажних робіт може бути визначена в такий спосіб:

С = Ц-(£,+£₂+£₃+£₄), де С - собівартість будівельно-монтажних робіт при прийнятих рішеннях із технології й організації будівництва; Ц - кошторисна

собівартість будівельно-монтажних робіт; Е, - економія, отримана в результаті застосування нових об'ємно-планувальних і конструк­тивних рішень об'єктів будівництва, а також нових конструкцій; Е₂ - економія, отримана в результаті застосування нових техноло­гій і варіантів механізації із застосуванням прогресивних машин, удосконалювання організації виробництва і праці, запровадження ефективних систем управління і НОП; Е₃ -економія, отримана в результаті застосування нових матеріалів, деталей і напівфабри­катів; £₄ - економія, отримана від застосування в будівництві нових засобів праці довгострокового застосування (машини, прила­ди, устаткування тощо).

При розрахунку собівартості будівельно-монтажних робіт у величинах Е_г> Е_г і £₄ враховується тільки економія, отримана будівельною організацією (ефект у сфері експлуатації не врахо­вується).

Крім економічного ефекту від дострокового введення об'єкта і собівартості БМР розраховуються додаткові техніко-економічні показники.

Трудомісткість будівельно-монтажних робіт по об'єкту визначається підсумовуванням значень відповідної графи таблиці вихідних даних, а питома трудомісткість - відношенням трудо­місткості до обсягу чи площі будинку.

Середньозмінна виробка на одного робітника в натуральному (по видах робіт) і грошовому вираженні визначається поділом обсягів робіт на їхню трудомісткість.

Рівень механізації основних будівельно-монтажних робіт:

М = ^<^400%,

де О_мсх - обсяг робіт певного виду, що виконується механізова­ним способом; - загальний обсяг робіт певного виду.

Рівень енергоозброєності праці визначається відношенням средньовстановленої потужності двигунів машин, що працюють на об'єкті, до середньосписочної чисельності робітників.

Коефіцієнт нерівномірності руху робітників визначається відношенням максимального числа робітників у зміну до серед­нього.

Рівень спеціалізації:

Р = -^100%,

де К_еп - кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт, які вико­нуються спеціалізованими організаціями; К_гяг - загальна кошто­рисна вартість робіт.