- •Isbn 978-966-351-079-8 удк 69 (075.8) ббк 38я.73 Isbn 978-966-351-079-8 © Ушацький с.А., Шейко ю.П., Тригер г.М. Та ін., 2005 ©. Кондор, 2005
- •2 Структура
- •3 Вишукувань у будівництві
- •4 Виробництва
- •9 Будівельної організації
- •Глава 10
- •Організація будівництва в умовах реконструкції
- •Проектування будівельних генеральних планів
- •Основні положення з організації та планування
- •1.1. Суть, склад і принципи організації будівельного виробництва
- •1.2. Суть, види і методи планування
- •1.3. Нормативно-довідкова база
- •2.1. Капітальне будівництво
- •2.2. Проблеми реструктуризації будівельної галузі
- •2.3 Структура будівельних організацій
- •Керівник тресту
- •3.1. Загальні положення та основні принципи й етапи проектування
- •3.2. Вибір майданчика для будівництва
- •3.3. Завдання на проектування
- •3.4. Стадії проектування та склад проектної документації
- •3.5. Погодження, експертиза та затвердження проектної документації
- •3.6. Економічні та інженерні вишукування
- •Підготовка будівельного виробництва
- •4.1. Значення й основні етапи підготовки до будівництва
- •4.2. Загальна організаційно-технічна підготовка
- •4.3. Підготовка до будівництва об'єкта
- •4.5. Підготовка до виконання будівельно-монтажних
- •4.6. Єдина система підготовки будівельного виробництва
- •4.4. Підготовка будівельної організації
- •4.7. Особливості підготовки будівельного виробництва при реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів
- •Документація з організації будівництва та виконання робіт
- •5.1. Проектування організації будівництва та виконання робіт
- •5.2. Склад і зміст проектів організації будівництва
- •5.3. Склад і зміст проектів виконання робіт
- •6.1. Поняття про потоковий метод організації виробництва
- •6.2. Суть потокової організації будівництва
- •6.3. Основні параметри будівельних потоків
- •6.4. Класифікація будівельних потоків та методи організації потокового виробництва
- •6.5. Розрахунок параметрів неритмічних будівельних потоків матричним методом
- •6.6. Визначення раціональної черговості зведення об'єктів матричним методом
- •7.1. Види організаційно-технологічних моделей. Г Різновиди графіків і їхні особливості
- •7.2. Різновиди сітьових графіків
- •7.3. Основні поняття й елементи сітьових графіків
- •7.4. Основні правила і техніка побудови сітьових моделей
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьових графіків вручну і на еом
- •7.6. Побудова сітьових графіків у масштабі часу і їх оптимізація за часом і ресурсами
- •7.7. Сітьові моделі типу "роботи-вершини"
- •7.8. Переваги сітьових графіків порівняно з лінійними. Сфери використання сітьових графіків
- •8.1. Система планування та система планів будівельної організації за ринкових умов
- •8.2. Суть, значення та функції стратегічного планування
- •8.3.Технологія та техніка стратегічного планування. Основні підходи
- •Вибір стратегічних цілей
- •1. Оцінювання характеру та рівня змін середовища, які можуть вплинути на діяльність фірми.
- •Визначення та відображення чинників загрози.
- •Визначення та відображення чинників сприяння.
- •Чи існує в нашій діяльності управлінська робота, яка нам конче потрібна, але її ніхто не виконує?
- •Яка управлінська робота, що виконується нами не потрібна для діяльності фірми?
- •8.4. Організація реалізації стратегій та оцінка ефективності
- •Річне планування діяльності будівельної організації
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Планування виробничої програми
- •9.3. План розвитку і використання виробничо? потужності
- •Структура робіт
- •Чисельність робочих Виробіток по окремих видах будівельно-монтажних робіт, продуктивність машин
- •9.4. Планування технічного розвитку і підвищення економічної ефективності
- •9.5. Планування механізації
- •9.6. Планування власних капітальних вкладень
- •9.7. Планування матеріально-технічного забезпечення і комплектації
- •9.8. Планування підсобних виробництв
- •9.9. Планування соціального розвитку
- •9.10. Планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •9.11. Застосування економіко-математичних методів при вирішенні задач планування будівельного виробництва
- •10.1. Розроблення календарних планів будівництва промислових підприємств
- •10.2. Розроблення календарних планів забудови мікрорайонів містобудівними комплексами
- •Підготовка території будівництва
- •Влаштування постійних шляхів без верхнього покриття
- •Інтенсивність потоку будівництва об'єктів (7к)м2/день
- •10.3. Розроблення календарних планів на програму робіт будівельної організації
- •10.4. Застосування економіко-математичних методів та еом у розв'язанні задач календарного планування
- •1. Знайти в стовпчиках таблиці найменше значення 7) та /,.
- •3. Виключити переставлений рядок із подальшого розгляду.
- •4. Повторити весь процес, зазначений у пунктах „1", „2" та „з", з рядками таблиці, які залишилися.
- •264 Організація будівництва Таблиця 10.13. Вихідні дані
- •Календарні (сітьові) графіки зведення окремих об'єктів
- •11.1. Види графіків, цілі їх розробки
- •11.2. Загальні принципи календарного планування будівництва і реконструкції будинків і споруджень
- •1. Запроектований термін будівництва об'єкта не повинен перевищувати нормативний (за дбн) або обумовлений контрактом.
- •6. У графіку необхідно запланувати виконання заходів щодо охорони природи і рекультивації земель, порушених при проведенні будівельних робіт.
- •11.3. Підготовка вихідних даних для проектування календарних графіків (комплексних сітьових графіків)
- •11.4. Вибір кранів
- •У разі оснащення крана гуськом мінімальна довжина стріли:
- •Sin a cosa
- •Принципи вибору комплекту кранів
- •0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 Рис. 11.9. Граничні значення 7)
- •11.5. Проектування календарного плану і комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта; розрахунок і оптимізація сітьового графіка
- •Проектування комплексного сітьового графіка будівництва
- •11.15. Первинний сітьовий графік на комплекс "Підготовчі роботи"
- •Порядок розрахунку й оптимізації комплексного сітьового графіка будівництва об'єкта
- •11.6. Проектування календарного графіка будівництва об'єкта і визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •11.7. Техніко-економічні показники календарних і сітьових графіків
- •1. При достроковому введенні промислового об'єкта може випускатися додаткова продукція; у цьому випадку розмір економічного ефекту Ев визначається за формулою:
- •2. Дострокове вивільнення основних виробничих фондів буді- вельної організації і скорочення обігових коштів, зокрема витрат на незавершене будівництво, дає економічний ефект у розмірі:
- •3. При достроковому введенні відбувається зниження умовно постійних накладних витрат, економічна ефективність якого дорівнює:
- •Глава 12 Організація оперативного
- •12.1. Сутність і призначення
- •12.2. Види та зміст оперативних планів
- •12.3. Організація розробки місячних оперативних планів
- •12.4. Організація розробки тижнево-добових графіків
- •12.5. Застосування обчислювальної техніки для розробки оперативних планів
- •12.6. Організація контролю виконання оперативних планів
- •13.1. Суть, цілі та завдання реконструкції
- •13.2. Класифікація й особливості організації реконструкції
- •6. Залежно від прийнятого способу суміщення робіт:
- •13.3. Проектування реконструкції будівель і споруд
- •1. Збільшення сітки колон
- •2. Збільшення висоти поверху 3. Одночасне збільшення сітки колон і висоти поверху
- •Метод "об'ємного каркаса"
- •4. Збільшення габаритів будинку в плані Прибудови, вбудови, блокування 5. Розширення робочих площ
- •14.1. Види будівельних генеральних планів. Основні принципи їх проектування
- •14.2. Проектування загальномайданчикових будівельних генеральних планів
- •14.3. Проектування об'єктного будівельного генерального плану ,
- •14.4. Організація складського господарства
- •14.4.1. Класифікація складів
- •14.4.2. Визначення розмірів запасу будівельних матеріалів
- •14.5. Тимчасові споруди виробничого, адміністративного та санітарно-побутового призначення
- •14.5.1. Тимчасові споруди на будівельних майданчиках
- •14.5.2. Проектування тимчасових будівель та споруд
- •14.6. Організація тимчасового водопостачання та водовідведення
- •14.7. Організація тимчасового енергопостачання 14.7.1. Електропостачання будівельного майданчика
- •14.8. Тимчасові шляхи
- •14.9. Рекомендації щодо розміщення вантажопідйомних машин і механізмів на будівельному майданчику
- •14.9.1. Визначення та розміщення на будівельному генеральному плані зон впливу кранів
- •Призма обвалення лінія ковзання
- •14.9.2. Встановлення кранів на будівельно-монтажних майданчиках
- •14.9.3. Визначення розмірів небезпечних зон при роботі кранів, підйомників та інших будівельних машин
- •14.10. Особливості проектування об'єктного будгенплану в стиснених умовах
- •14.11. Взаємовплив календарного плану і будівельного генерального плану
- •14.12. Застосування економіко-математичних методів та еом для вирішення задач з організації будівельних майданчиків
- •Договори підряду та постачання
- •Організаційні форми закупівель
- •Принципи проведення закупівель
- •Підрядні торги
- •Способи проведення торгів
- •Організатори і учасники торгів
- •Організаційна робота замовника
- •Проведення торгів
- •А. Підготовка торгів
- •Б. Підготовка та подання тендерної пропозиції
- •Контракти
- •Різновиди контрактів
- •Структура контракту
- •Підготовка та ведення контрактів
- •Постачання
- •Планування постачання
- •16.1. Завдання механізації і комплексної механізації будівельно-монтажних робіт
- •16.2. Організаційні форми експлуатації парку будівельних машин
- •16.3. Організація експлуатації засобів малої механізації
- •16.4. Основні принципи визначення потреби в будівельних машинах
- •16.5. Облік роботи і організація технічного обслуговування і ремонту будівельних машин
- •16.6. Застосування економіко-математичних методів та еом для розв'язання задач використання парку будівельних машин
- •17.1. Значення транспорту в будівництві. Види транспорту
- •17.2. Вибір виду транспорту і визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •Визначення потрібної кількості транспортних засобів
- •М 365Ядобаа
- •17.3. Організація автомобільного транспорту
- •2. Удосконалення управління автомобільним транспортом (поліпшення системи і форм розрахунків із постачальниками; запро- вадження автоматизованих систем управління);
- •17.4. Організація перевезень залізничним і водним транспортом
- •17.5. Застосування економіко-математичних методів при розв'язанні задач організації перевезень
- •Управління якістю будівництва
- •18.1. Поняття про якість продукції
- •18.2. Формування якості будівельної продукції й організація контролю якості в будівництві
- •18.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
- •18.4. Комплексна система управління якістю будівельно-монтажних робіт
- •Основи науково-технічного прогресу у будівництві
- •19.1. Поняття про відкриття, що є об'єктами промислової власності, та раціоналізаторські пропозиції
- •19.2. Соціальні та економічні наслідки науково-технічного прогресу (нтп)
- •Література
6.5. Розрахунок параметрів неритмічних будівельних потоків матричним методом
Неритмічні потоки використовують при організації будівництва об'єктів, котрі неможливо поділити на захватки (або ланки), рівні за трудомісткістю. У цьому разі при незмінній кількості робочих змінюється тривалість робіт на захватках. Треба розраховувати часові параметри потоків, дотримуючись таких вимог: усі бригади повинні працювати безперервно; кожна наступна бригада починає працювати на захватці після закінчення роботи попередньою бригадою; простої підготовленого фронту робіт на захватках повинні бути мінімальними.
Вихідними даними для розрахунку є: кількість захваток та послідовність включення їх у потік; ритми роботи бригад на кожній захваті гр\ технологічна послідовність виконання робіт (табл. 6.1).
При розрахунку визначають такі часові параметри:
а) терміни початку ґп та закінчення и робіт на кожній захватці;
б) загальний термін потокового виконання всіх робіт ТЗЛГ;
в) величини простою підготовленого фронту робіт на кожній захватці;
г) коефіцієнт щільності графіка робіт К.
Розрахунок робиться за допомогою клітинкової матриці, де у рядках наведено захватки, а у стовпцях - робочі процеси. У середині клітинки записують величину ритму роботи бригади £р; ліворуч зверху - термін початку роботи на захватці Гп; праворуч знизу - термін закінчення роботи на захватці ґ3 = ґп +
На першому етапі розрахунку умовно приймаємо, що початок роботи всіх бригад на захватці І дорівнює нулю, тобто Гп = 0. Заповнення матриці здійснюють по стовпцях, тобто зверху вниз, починаючи з першої бригади, яка виконує земляні роботи; термін початку роботи бригади на наступній захватці при цьому дорівнює терміну закінчення роботи на попередній. Наприклад, у клітинці а III у верхньому куті ліворуч записують цифру 4 -термін початку ґп земляних робіт на захватці III (що дорівнює терміну закінчення цих робіт на попередній захватці II); у центрі -ритм роботи бригади а на захватці III (приймаємо згідно із завданням) (табл.. 6.1); у нижній частині клітини праворуч -термін закінчення земляних робіт на захватці III, який дорівнює и = £п + 7Р = 4 + 4 = 8. Аналогічно зверху вниз заповнюють клітинки по всіх процесах (бригадах).
Далі
по кожній захватці визначають можливість
початку роботи наступної бригади з
урахуванням закінчення роботи
попередньої. Наприклад, порівнюють
терміни закінчення земляних робіт і
початку монтажу фундаментів, якщо на
захватці термін початку монтажу
фундаментів дорівнює або більше за
термін закінчення земляних робіт;
роблять висновок, що бригада б
має
фронт для початку роботи на захватці;
якщо на захватці термін початку монтажу
фундаментів менше за термін закінчення
земляних робіт, роблять висновок, що
термін початку монтажу фундаментів
треба пересунути (наприклад, на захватці
І цей термін треба пересунути на 1 - 0 =
1 день); це число записують у клітинку
б
І.
На другій захватці термін закінчення
земляних робіт дорівнює 4, а початку
монтажу фундаментів - 10, тобто земляні
роботи будуть закінчені до початку
монтажу фундаментів, нічого зсувати
не потрібно. Аналогічно перевіряють
усі захватки і знизу матриці записують
максимальну величину, на яку треба
пересунути термін початку робіт на
захватці. Враховуючи, що бригади при
потоковому методі працюють безперервно,
для забезпечення фронту робіт на
захватках на цю величину треба пересунути
термін початку всього
процесу (для монтажу фундаментів - на 1 день). Аналогічно для бригади в це буде 10; для г - 38; для г - 5; для д - 36.
На
другому етапі заповнюють
кінцеву матрицю (табл. 6.3), де початок
кожного технологічного процесу
зсувається на величину, яка дорівнює
сумі записаних знизу попередніх йому
цифр (наприклад, опоряджувальні роботи
треба починати через 1
+ 10 + +
38 + 5
+
36 = 90
днів).
З урахуванням цього розраховують
терміни початку і закінчення робіт на
кожній захватці.
Отримані під час розрахунку часові параметри неритмічних потоків наведено у табл. 6.4. При цьому:
а) простій підготовленого фронту робіт на захватці розра- ховують шляхом віднімання від терміна початку наступного процесу термін закінчення попереднього (наприклад, на захватці І термін закінчення монтажу каркасу і стін дорівнює 23, а термін початку влаштування покрівлі - 49 (клітинки в І і г І, тобто простій фронту робіт між цими процесами на захватці І дорівнює 49 - 23 = = 26; підсумовуючи всі простої для цієї захватки, отримуємо 52 дні;
б) коефіцієнт щільності графіка робіт К розраховують як співвідношення терміну роботи всіх бригад на захватках до суми терміну роботи бригад і простою фронту робіт; при цьому чим більше К, тим вище ступінь сполучення робіт і використання фронту робіт.
Таблиця 6.4. Основні часові параметри неритмічних потоків
Параметри |
Процеси, бригади |
|||||
а |
б |
в |
г |
г |
д |
|
Початок процесів |
0 |
1 |
11 |
49 |
54 |
90 |
Закінчення процесів |
17 |
32 |
77 |
84 |
148 |
153 |
Тривалість процесів, Ту |
17 |
31 |
66 |
35 |
94 |
63 |
Загальна тривалість потокового будівництва |
153 |
|||||
Простій підготовленого фронту робіт по захватках, їфр.р0б.:
I захватка: (49 - 23) + (90 - 64) = 52;
II захватка: (11 - 4) + (23 - 17) + (54 - 33) + (64 - 60) +
+ (102-84) = 58;
III захватка: (17 - 8) + (33 - 22) + (60 - 39) + (84 - 64) +
+ (110-92) = 79;
IV захватка: (22 - 11) + (39 - 25) + (64 - 47) + (92 - 67) +
+ (128-103) = 92;
V захватка: (25 - 12) + (47 - 27) + (67 - 61) + (103 - 69) +
+ (137- 120) = 90;
VI захватка: (27 - 14) + (61 - 31) + (69 - 68) + (120 - 77) +
+ (144-132) = 99;
VII захватка: (27 - 14) + (61 - 31) + (69 - 68) + + (120 - 77) +
+ (144- 132) = 99;
VIII захватка: (31 - 17) + (68 - 32) + (132 - 84) = 98. Коефіцієнт щільності графіка робіт:
к_ £ту _ зоб _025
Е7;у + Е;фр.роб. 306 + 568 '
