Управління якістю будівництва

18.1. Поняття про якість продукції

Відповідно до міжнародних стандартів ICO серії 9000-9004, «якість - це сукупність властивостей і характеристик виробу чи послуги, що забезпечує задоволення обумовлених чи передбачу­ваних потреб».

Властивості продукції можуть бути як позитивні, так і негативні. Доброякісність продукції саме і визначається сукупністю позитив­них властивостей. При цьому в сукупність властивостей включаю­ться лише ті, котрі є істотними для задоволення визначених потреб.

Наприклад, жилий будинок має створювати визначені комфорт­ні умови для життя як родини загалом, так і кожного її члена. Для цього він повинний мати такі властивості, як зручне планування квартир; наявність інженерного устаткування (водопостачання, каналізація, теплопостачання тощо); тепло- і звукоізоляція стін, пере­криттів, вікон, міцність несучих конструкцій, водонепроникність і атмосферостійкість покрівлі і конструкцій, огорожі; красиве внутріш­нє і зовнішнє оздоблення тощо.

Рівень якості не є величиною постійною, він змінюється у зв'язку зі зміною потреб суспільства, досягненнями науково-техніч­ного прогресу, тому під рівнем якості продукції розуміють від­носну характеристику, засновану на порівнянні показників якості оцінюваної продукції з їх базовими значеннями.

Якість праці - це здатність і прагнення трудового колективу й окремих виконавців виконати всі завдання високоякісно, ощадли­во й у запланований термін. Для цього виконавець повинний:

а) знати, як виконати завдання, тобто має бути навченим, мати відповідну технічну документацію тощо;

б) уміти виконати завдання, тобто мати відповідну цій роботі кваліфікацію, досвід;

в) встигати виконувати завдання в запланований термін. Для відображення кількісної характеристики якості використо­вують показники якості, що підрозділяють на групи:

• показники призначення, що характеризують основні функції, для виконання яких призначена продукція, а також сферу її застосу­вання. Наприклад, основне призначення жилого будинку - створен­ня комфортних умов для проживання в ньому родин різного складу тощо;

• показники надійності, до них належать довговічність, безвід­мовність, ремонтоздатність;

• ергономічні показники, що характеризують відповідність продукції антропометричним, гігієнічним, фізіологічним і психоло­гічним властивостям працюючих із нею людей; наприклад, двері в квартирі повинні мати визначену висоту і ширину, які ув'язані з розмірами людського тіла;

• естетичні показники: інформаційна виразність, раціональ­ність форм, цілісність композиції, досконалість виконання, «впису­вання» у навколишнє середовище тощо. Особливо важливі есте­тичні показники для будівельної продукції, що існує, як правило, багато років, а поліпшення естетичних показників у процесі її експлуа­тації пов'язано з великими додатковими витратами;

• показники технологічності характеризують оптимальність розподілу витрат праці, матеріалів, енергії при підготовці вироб­ництва, виготовленні й експлуатації продукції. Ці показники є найліпшими при будівництві об'єктів із типових конструкцій за вдалими типовими проектами;

• показники транспортабельності: можливість перевезення авто­мобільним, залізничним, водним, повітряним транспортом, повнота використання контейнерів, вагонів, кузовів автомобілів тощо. Облік цієї групи показників якості має велике значення при організації виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

• показники стандартизації й уніфікації - ступінь використання стандартних і уніфікованих елементів;

• патентно-правові показники, що характеризують ступінь но­визни продукції й оформлення цієї новизни патентами, ліцензія­ми, авторськими посвідченнями;

• екологічні показники, що характеризують ступінь впливу продукції на навколишнє середовище, особливо ступінь забруд­нення атмосфери, води, ґрунту тощо;

• показники безпеки, що визначаються ступенем захищеності працюючих від шкідливих виділень, частин машин, що рухаються тощо;

• економічні показники: кошторисна вартість об'єкта, вартість 1 м² загальної і жилої площі, експлуатаційні витрати тощо.

У зв'язку з тим, що в будь-якому будівельному об'єкті та кон­структивному елементі будинку можна виділити безліч показників якості, на практиці вибирають мінімальну, але достатню їхню кількість, що характеризує найбільш істотні властивості виробу відповідно до його призначення.

Вимір якості полягає у розрахунку величин показників якості в одиницях обраної шкали вимірів. Показники, у свою чергу, підрозділяють на одиничні, що характеризують кожну яку-небудь одну властивість продукції, і комплексні, * що характеризують відразу кілька властивостей. Розрахунок комплексного показника здійснюється з обліком усіх передбачених номенклатурою одинич­них показників. При цьому, якщо при збільшенні одиничного показника комплексний показник збільшується, то такий одинич­ний показник є бажаним; якщо зменшується - небажаним. Наприк­лад, для фарби бажаним показником є її укривістість, небажаним -тривалість сушіння; при збільшенні укривістості скорочується кіль­кість шарів фарби, що наносяться (а отже, трудомісткість і час виконання робіт); збільшення ж тривалості сушіння призводить до збільшення термінів виконання будівельно-монтажних робіт.

Оцінка якості полягає в порівнянні показників якості з базо­вими показниками, якими можуть бути:

а) показники, закладені в проекті (робочій документації);

б) показники якості кращих вітчизняних і закордонних об'єктів- аналогів;

в) показники якості, закладені у вітчизняний чи закордонний стандарт.

У результаті порівняння показників якості оцінюваної продук­ції з базовими показниками роблять висновок про рівень якості продукції.

Вимоги до якості будівельної продукції

Успішна робота будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин можлива тільки в тому випадку, якщо продукція, що випускається їм, відповідає кращим вітчизняним і світовим зраз­кам, тому що в протилежному випадку, в умовах конкуренції можливі значні економічні втрати, аж до банкрутства. Тому основ­ною метою підприємства є організація випуску високоякісної конку­рентоспроможної продукції.

В основі підвищення якості продукції поряд з організацій­ними лежать також і економічні методи. За випуск застарілих виробів і недоброякісної продукції підприємство платить знижки з оптових цін, несе втрати в доході, а отже, у заробітній платі й у соціальних благах. У свою чергу, продукція, параметри якої відпо­відають чи перевищують найвищі світові досягнення, реалізується за більш високими цінами.

Жорсткі вимоги повинні пред'являтися до якості будівельної продукції, тому що брак у роботі будівельників може призводити (і призводить) не тільки до економічних втрат, але і до загибелі людей. Особливо це проявилося при землетрусі 1988 року у Вірменії, де через помилки при проектуванні і низькій якості будівництва житлових будинків, шкіл, підприємств загинули тисячі людей; при цьому багато побудованих із дотриманням будівель­них норм і правил будинків не зруйнувалися і люди, що знахо­дилися в них, вижили.

Вимоги до якості формуються споживачами (замовниками), розроблювачами, виготовлювачами і державними органами, при­чому пріоритет у їхньому формуванні належить споживачу.

Обов'язкові для всіх учасників виробництва вимоги до якості продукції повинні забезпечувати:

- безпеку життя і здоров'я людини;

• охорону навколишнього середовища, високий рівень еколо­гічної безпеки;

• насичення внутрішнього ринку якісною продукцією і роз­ширення її експорту;

• раціональне використання трудових, матеріальних, енерге­тичних і природних ресурсів при виробництві і споживанні про­дукції, технічну сумісність.

Вимоги до якості продукції закріплюються у відповідних нормативно-технічних документах і договорах. Стосовно будів­ництва вимоги до якості виконання будівельно-монтажних робіт викладені в ДБН. Вимоги до якості можуть також міститися в договорах підряду або в контрактах на капітальне будівництво, що укладаються між замовниками, генпідрядними і субпідрядними будівельними організаціями. У будь-якому випадку якість будів­ництва має бути такою, аби забезпечувалася відповідність побу­дованого об'єкта проектно-кошторисній документації й існуючим нормативам.