
- •2. Основні етапи і напрями розвитку економічної думки в суспільстві:
- •3. Сучасні економічні теорії: кейнсіанство та неокейнсіанство, монета-
- •4. Предмет економічної теорії. Його відмінні та спільні риси з політеко-
- •5. Функції економічної теорії та їх характеристика.
- •6. Економічні закони та категорії, їхня характеристика та класифікація.
- •7. Методи дослідження економічних явищ та процесів.
- •8. Аспекти власності.
- •9. Поняття суспільно-економічної формації. Цивілізаційний підхід розвитку суспільства.
- •10. Характеристика суспільного продукту та його форм.
- •11. Національне багатство та національний дохід як форми суспільного
- •Національне багатство.
- •12. Мотиви економічної діяльності: потреби та економічні інтереси.
- •13. Суть, класифікація благ та їх взаємозв'язок із виробництвом.
- •14. Суть потреб та їх класифікація.
- •15. Економічна ефективність суспільного виробництва.
- •16. Суть економічного прогресу та його види.
- •17. Поняття власності та права власності.
- •18. Економічний та юридичний зміст власності.
- •1 9 . Різноманітність форм та видів власності
- •20. Розвиток відносин власності в сучасних умовах реформування еко-
- •21. Характеристика об'єктів та суб'єктів власності. Їхня взаємодія в процесі виробництва.
- •22. Суть та шляхи роздержавлення. Практика роздержавлення в Україні.
- •23. Способи приватизації. Практика застосування приватизації в Україні.
- •24. Роздержавлення та приватизація різних форм власності в Україні.
- •25. Приватна власність як основа ринкової економіки та підприємницької діяльності.
- •26. Форми суспільного виробництва.
- •27. Натуральне та суспільне виробництво, та їхня характеристика.
- •28. Товарна форма виробництва: умови виникнення, ознаки, форми та види.
- •29. Товар. Цінова і споживча вартість товару.
- •30. Суть грошей та їх функції.
- •Функції грошей
- •31. Грошові системи їх складові елементи і класифікація.
- •32. Види грошей.
- •33. Поняття ринку та умови функціонування ринкової економіки
- •34. Поняття і функції ринку.
- •Функції ринку
- •35. Структура ринку.
- •3 6. Моделі ринкової економіки.
- •37. 37.Концепції ринкової економіки.
- •38. Суть і основні функції господарського механізму.
- •39. Суть та види конкуренції.
- •40. Суть монополій. Основні види монополістичних об’єднань. Необхід-
- •41. Складові ринкового механізму та їх характеристика.
- •42. Суть попиту та фактори, що на нього впливають. Закон попиту.
- •43. Суть пропозиції та фактори, що на неї впливають. Закон пропозиції.
- •44. Взаємодія попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.
- •45. Поняття інфраструктури ринку її основні елементи.
- •46. Суть підприємства та механізм його функціонування. Спільні риси
- •47. Функції підприємств та їхня характеристика
- •48. Класифікація підприємств за різними ознаками.
- •49. Внутрішнє середовище підприємства і характеристика його складо-
- •50. Капітал і прибуток. Їхня характеристика.
- •51. Поняття підприємництва і бізнесу.
- •52. Види бізнесу
- •53. Підприємницький простір та характеристика його складових.
- •54. Зовнішній і внутрішній фактори впливу на підприємницьку діяльність.
- •55. Суб’єкти підприємницької діяльності та їхня характеристика.
- •56. Циклічність розвитку суспільства. Причина виникнення циклів та їх ласифікація.
- •57. Менеджмент та маркетинг.
4. Предмет економічної теорії. Його відмінні та спільні риси з політеко-
номією та економіксом.
Ототожнення економічної теорії і політекономії не так перешкоджає розвиткові двох наук, як ототожнення економікс з політичною економією. Крім того, одні автори вважають економікс ширшою за економічну теорію, інші дотримуються протилежної точки зору. Тому необхідно з'ясувати найважливіші відмінності між політичною економією і економікс.
Особливістю політичної економії є те, що вона акцентує увагу на дослідженні суспільної форми функціонування і розвитку економічної системи, тобто на відносинах економічної власності у всіх сферах суспільного відтворення, але не ізольовано, а у процесі діалектичної взаємодії з розвитком продуктивних сил і передусім основної продуктивної сили — людини.
Другою істотною відмінністю є те, що економікс ігнорує категорію "економічні відносини" і насамперед їхнє ядро — виробничі відносини, системну сутність яких розкривають відносини економічної власності.
Третьою важливою відмінністю між двома науками є те, що політична економія досліджує причинно-наслідкові зв'язки в економічних явищах і процесах, а економікс лише фіксує певні висновки й узагальнення без з'ясування їх глибинних причин. Так, щодо причин зростання кількості безробітних серед західних вчених поширена концепція "природного рівня безробіття". Такий підхід відповідає вимогам позитивної економічної теорії, яка лише констатує факти, але не аналізує їх.
Ще однією відмінністю між політичною економією та економікс є те, що перша досліджує передусім сутнісні зв'язки економічних явищ і процесів, а друга — поверхові, зовнішні. Тому в економікс П.-Е. Самуельсона в центрі логічної схеми знаходиться категорія ціни, концепції попиту і пропозиції, граничної корисності, а не вартість і відповідні закони. Це означає, що економікс дотримується мінової концепції (про переважаючу роль сфери обміну), основним питанням для неї є організація і функціонування різних ринків, а сфері безпосереднього виробництва, завдяки дослідженню якої політична економія стала справжньою наукою, відведено другорядне значення.
П'ята відмінність полягає в тому, що політекономія вивчає виробничі відносини (відносини економічної власності) між людьми з приводу виробництва і привласнення економічних благ, а економікс — індивідуалістичне відношення людини до речі, яке характеризує лише одну із сторін юридичної власності або власності в юридичному аспекті.
Шостою істотною відмінністю є те, що економікс проповідує індивідуалізм, принципи атомізації суспільства, вільної ринкової економіки, а отже, в людині, біосоціальній та духовній істоті, вбачає здебільшого біологічну сутність, від кидаючи при цьому колективні цінності, які за сучасних умов у більшості країн домінують.
Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, так само як складна і багатогранна господарська діяльність. Економічна теорія, яка вивчає економічні процеси, постійно розвивається і змінюється, бо розвивається і змінюється суспільне виробництво. Отже, трактування предмета змінювалось. Так, давньогрецькі мислителі, меркантилісти, фізіократи, класична школа предметом вивчення економічної науки вважали закони домашнього господарства та дослідження джерел багатства. Щоб дати коротке, але всеохоплююче визначення економічної теорії (політичної економії), потрібно з'ясувати, які явища і процеси суспільного життя вона вивчає.
Економічна теорія вивчає:
1. Безмежні потреби. Діяльність людей підпорядкована задоволенню потреб. А вони є безмежними. І не тільки тому, що постійно відновлюються, а й тому, що змінюються за структурою та зростають кількісно й якісно. їх потрібно вивчати, бо вони підлягають задоволенню.
2. Обмежені економічні ресурси. Для створення благ, які задовольняють потреби людей, необхідні ресурси, а ресурси обмежені. Економічна наука досліджує, яким чином можна раціонально використати ресурси, щоб найповніше задовольняти потреби людей.
3. Економічні (виробничі) відносини. У процесі використання ресурсів і виробництва благ для задоволення потреб люди вступають у виробничі стосунки або економічні відносини. Виробничі відносини змінюються разом із продуктивними силами і потребами. Вони проявляються в різних формах володіння засобами виробництва, виробленою продукцією, в стосунках обміну, розподілу і споживання та в різних сферах виробництва: безпосередньо у виробництві, у фазах розподілу, обміну і споживання. Виробничі відносини становлять економічний базис суспільства.
4. Економічні закони, які регулюють суспільне виробництво. Економічні закови виражають постійні суттєві причинно-наслідкові зв'язки, які необхідно враховувати в практичній діяльності фірм та в економічній політиці держави. Розвиток економіки являє собою закономірний процес руху, де один економічний процес (явище) породжує інший, а внутрішнім імпульсом його є об'єктивна необхідність.
Економічна наука не може обійти й таких проблем як безробіття, інфляція, економічне зростання й ефективність виробництва, продуктивність праці, державні доходи і видатки, підвищення життєвого рівня населення, платіжний баланс і міжнародні валютні відносини, міграція робочої сили, конкуренція та багато інших.