41.Духовна драма героя у реалістичному романі хіх ст. Та особливості її рецепції та критичної оцінки в шкільному курсі світової літератури.

XIX століття увійшло в історію людства як період становлення капіталістичних відносин, стрімкого розвитку промисловості. Це знайшло відображення у настроях діячів культури.

У творах представників реалістичного напряму відобразилися роздуми про свій час і людину, а їх естетичні відкриття набули всесвітнього значення. Стрімкого розвитку в літературі в цей час набула проза, зокрема жанр роману.

Роман — великий за обсягом епічний твір, у якому життя звичайних людей розкрито на тлі історичних, соціальних подій чи обставин.

Реалістичний роман - твір , в якому зображені типові, тобто звичайні для епохи характери в типових обставинах.

У XIX столітті реалістичний роман переживає свій розквіт. Широке охоплення життєвих явищ , глибоке проникнення в їх соціальний зміст , сила зображення - риси , властиві кращим зразкам реалістичного роману цього часу.

Можливості цього жанру розкрили діячі Просвітництва, зосередивши увагу на зображенні долі людини на тлі історичних подій. Проте вони не змогли розкрити глибоких внутрішніх зв'язків між героями та дійсністю, у якій вони діяли. Це завдання виконав реалістичний роман XIX століття.

Особливості реалістичного роману:

• розкриття складного взаємозв'язку між характером людини та історичними умовами;

• створення автором широкої панорами дійсності: від провінції до столиці;

• показ представників різних соціальних прошарків;

• особливе місце і значення ролі автора у романі;

• створення типових образів, складних і суперечливих характерів;

• глибина психологічного аналізу.

Реалістичний роман розвивають Оноре де Бальзак, Стендаль, Гюстав Флобер, Чарлз Діккенс, Олександр Пушкін, Лев Толстой, Федір Достоєвський та ін.

Концепція питання духовної драми героя реалістичного роману досягається за допомогою засвоєння найбільш еталонних творів ("Червоне та Чорне" , " Злочин і наказним " ) . Разом з тим , в курсі шкільної літератури чітко проявляється тенденція до вибору романів , в яких духовна криза героя неминуче призводить до його падіння і краху зведених їм ідеалів і повітряних замків. Саме подібною критичній оцінці героїв творів , що вивчаються в рамках курсу шкільної літератури , присвячений ряд питань і завдань , що виділяються авторами шкільних навчальних програм і посібників .

Духовна драма героя у реалістичному романі:

(приклад «Червоне и чорне» Стендаль)

1 поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. 5. Конфлікт головного героя з суспільством як сюжетний стрижень роману
6. Внутрішня драма героя як наслідок  конфлікту з суспільством

8. Психологізм творчості 


2. (прикладОнорé де Бальзак (1799–1850). “Гобсéк”)

Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Проблема уявних і справжніх  життєвих цінностей
12. Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Описи „матеріального світу”


3.Достоевский Роман «Злочин і кара» Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору
17. Суперечливість „теорії Раскольникова”
18. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини»
19. Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини. Система образів роману, значення і символіка його назви.