Календар знаменних дат

28 березня

420 Років від дня народження Яна Амоса Коменського (1592-1670)

Я ́н Амос Коме́енський (28 березня 1592 – 15 листопада 1670) — чеський педагог-гуманіст, мислитель, основоположник нової прогресивної педагогічної системи на базі принципу природовідповідності; громадський і державний діяч, автор проекту реформи шведської системи освіти та методики викладання латинської мови, упроваджував ідею пансофічної школи, теоретик єдиної шкільної освіти, класно-урочної форми навчання, дидактичних принципів (особливо відомий принцип наочності — «золоте правило дидактики»), автор фундаментальної праці «Велика дидактика», підручників з філософії, астрономії, мов, посібника з дошкільного виховання «Материнська школа», праці «Загальна порада про виправлення людських справ».

Великою заслугою Коменського було те, що він вперше зібрав і систематизував всі відомості з педагогіки, а також розробив революційні на той час ідеї, зокрема до таких належать ідея класно-урочної системи.

Коменський вважав, що починати навчання треба якомога раніше, що навчальний матеріал повинен обов'язково відповідати вікові учнів і був переконаний у тому, що розум людини спроможний охопити все, що завгодно. Тільки для цього потрібно дотримуватися в навчанні послідовного і поступового просування вперед, слідуючи безсмертним та універсальним дидактичним правилам: «від близького до далекого», «від цілого до окремого», «від знайомого до незнайомого» для того, щоб учні засвоювали систему знань, а не уривчасті відомості. Коменський вважав також, що необхідно з дитинства виробляти позитивні етичні риси (справедливість, поміркованість, мужність; цікаво зазначити, що під останньою він розумів також наполегливість у праці). Важливу роль в етичному вихованні Вчитель відводив прикладу дорослих, систематичному привчанню дітей до корисної діяльності і до виконання правил поведінки. До навчального плану гімназії Коменський ввів, нарівні з традиційними «сьома вільними мистецтвами», природознавство, історію, географію.

Життя і педагогічна діяльність я.А.Коменського

Народився Ян Амос Коменський у родині міщанина Мартіна Коменського, члена протестантської громади, що зберігала гуситські та жижківські традиції, 28 березня (до речі, цей день на його батьківщині відзначається як день учителя) 1592 р. Місцем його народження більшість дослідників вважає містечко Нівніце, інша частина схильна до думки, що народився він в Угерському Броді. У віці 12 років Ян Амос залишився сиротою. В час епідемії померли його батько, мати, два брати. Заопікувалася ним тітка, що проживала у Стражніце. Не забули про сироту і члени громади «Чеських братів». Допомогли закінчити латинську школу (гімназію) у Пшерові, а відтак скерували його до Герборнського університету (Німеччина) для здобуття вищої богословської освіти. Закінчив цей університет Коменський у 1613 р., а до січня 1614 р. поглиблював свої знання у знаменитому в той час Гайдельбергському університеті.

З весни того ж року, зразу після повернення до рідного краю, Коменський стає керівником Пшеровської школи й одночасно помічником пшеровського єпископа. З 1618 р. він очолює школу в місті Фульнек і є пастирем-проповідником в общині. 1621 р. переслідувачами чеських патріотів-протестантів було спалено місто Фульнек, згорів і дім Коменського. Помирають від чуми його дружина і діти. Життя його самого як активного протестантського діяча і чеського патріота було в небезпеці, і він вимушений був переховуватися у карпатських лісах. У 1628 р. Коменський очолив переселення великої групи чеських сімей у Польщу, в місто Лешно. В рідний край повернутися більше не судилося.

У Лешно Коменський керує чеською гімназією і здійснює душпастирське керівництво общиною, продовжує науково-дослідну роботу. Тут завершує написання головного педагогічного твору «Велика дидактика». Дальші етапи його проживання: 1641–1642 рр. — в Англії; в 1642 р. — у Швеції; 1643–1647 рр. — м. Ельблонг на польському березі Балтійського моря (виконує наукове замовлення шведів); 1648–1650 рр. — знову в Лешно; 1650–1654 рр. — в Угорщині (очолює експериментальну школу в Шарон-Патаці); 1654–1656 рр. — втретє повертається в Лешно до своїх земляків як їх духовний керівник; 1656 р. — поляки примусили чехів покинути Лешно (польські війська знищили місто), і частина чехів на чолі з Коменським перебирається через Німеччину до Амстердама, де і завершилась життєва дорога Я.А.Коменського. Помер він 15 листопада 1670 р. і похоронений у церкві в Наардані поблизу Амстердама.

В умовах цих переселень і навіть підпільного життя він не припиняє творчої роботи. Відомі понад 140 праць, написаних ним. Ще в університеті він розпочав написання великого чеського словника «Скарбниця чеської мови» і продовжив роботу над ним, працюючи у Пшерові та Фульнеку. Тут він працює і над створенням книги з дидактики чеською мовою «Чеський рай», пише публіцистично-філософську працю «Листи до неба». В час скитання в Карпатах написав «Лабіринт світла і рай серця» та твір «Зажурений», який ієзуїти внесли в список єретичних. В Лешно, окрім написання і видання «Великої дидактики» та «Материнської школи», почав роботу над «Пансофією» — енциклопедією знань про природу і суспільство. В Ельблонгу завершив роботу над посібником з латинської мови «Найновіша метода навчання мов», «Правилами життя» та приступив до створення капітальної праці «Поради щодо впорядкування людських справ». В Угорщині був створений оригінальний підручник «Світ чуттєвих речей в малюнках», «Закони добре організованої школи», «Правила поведінки», «Похвала справжньому методу», «Про вигнання лінощів із шкіл», «Про культуру природних обдарувань», філософсько-політичний трактат «Щастя народу» та ін. Крім розробки системи загальної шкільної освіти, її дидактичних основ, Коменський підняв проблему безперервної освіти й виховання і розкрив її у роботі «Пампедія».

Створене ним вчення не лише прискорило процес виділення педагогіки в самостійну науку, а й визначило перспективи розвитку теорії і практики навчання та виховання на наступні століття. Теоретичне і практичне значення педагогічного вчення Я.А.Коменського було випробуване століттями. Геніальність його полягає не лише в обґрунтуванні загальнонаукових основ педагогіки, а й у визначенні характерних особливостей діяльності національної школи.