14. Порядок розрахунків розрахунковими чеками.

Розрахунковий чек – це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка(чекодавця) банку-емітента , в якому відкрито його рахунок,  про сплату чекодержателю зазначеної у чеку суми коштів.При розрахунках чеками виникають економічні відносини між:1) чекодавцем – підприємство або фізична особа , яка здійснює  платіж за допомогою чека і підписує його;2) чекодержателем – підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком;3) банком-емітентом – банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку). Чеки виготовляються на замовлення комерційного банку Банкнотно-монетним двором НБУ чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному  папері з дотриманням усіх обов’язкових вимог, передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні. Чеки брошуруються в розрахункові чекові книжки по 10, 20 і 25 аркушів.

Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному  рахунку  «Розрахунки чеками» у банку-емітенті. Строк дії чекової книжки – один рік, чека, який видається фізичній особі, – три місяці з дати їхньої видачі. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом.Чек із чекової книжки пред’являється до оплати у банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

15. Порядок розрахунків за акредитивами.Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.При розрахунках акредитивами беруть участь:1. банк-емітент – банк, що відкрив акредитив;2. бенефіціар – особа, на користь якої відкрито акредитив;3. виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента виконує акредитив;4. заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;5. авізуючий банк – банк, який у відповідь на звернення банку-емітента авізує (повідомляє) умови акредитива бенефіціару без зобов’язань виконати платіж, або акцептувати чи негоціювати переказний вексель (тратту), виписаний відповідно до умов акредитива;6. підтверджуючий банк.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:• покритий ,непокритий.Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо такої позначки немає, то акредитив є безвідкличним. Акредитивна форма розрахунків гарантує своєчасність і повноту платежу постачальнику за відвантажені товари чи надані послуги.Розрахунки акредитивами займають незначне місце у безготівковому обороті України. Цій формі віддає перевагу постачальник, якщо він не впевнений у платоспроможності покупця. Покупець може віддати перевагу їй, якщо сумнівається в надійності постачальника, тому що виконуючий банк платить тільки після перевірки умов договору. Кожен акредитив оформляється тільки з одним постачальником і не може бути переадресований іншому постачальнику.Недостатній розвиток цієї форми розрахунків пояснюється тим, що вона вимагає резервування покупцем грошових коштів на оплату товарів, робіт, послуг ще задовго до того, як вони відвантажені (надані) постачальником. Це призводить до тимчасового відволікання грошових коштів покупцем і сповільнює їхню оборотність.

16. Поняття, види та характеристика банківських платіжних картокПлатіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку платника або банку, а також інших операцій, установлених договором.Основні види платіжних карток:І. За методом нанесення ідентифікаційних даних:1. Ембосовані – інформація ембосується (витискається) на картці спеціальним апаратом (ембосером). 2. Неембосовані – інформація друкується (випалюється) на картці, вони, як правило, призначені тільки для електронного використання.ІІ. За функціональними характеристиками: 1. Кредитні картки пов’язані з відкриттям у банку кредитної лінії, що дає змогу власнику картки користуватися кредитом підчас купівлі товарів і оплати послуг, а також отримувати готівкову позику.2. Дебетова картка – це картка, для якої відкривається спеціальний картковий рахунок, на якому зберігається сума, якоюобмежені розрахунки за нею. Винятком є лише ті випадки, коли клієнт має поточний рахунок з можливістю овердрафту.Овердрафт – це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його карт рахунку  або встановленого  ліміту  кредитування.  Тоді  за дебетною  карткою  можливе отримання  позики в межах  дозволеного  овердрафту  за рахунком.ІІІ. За технологічними  особливостями: 1. Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, дезаписані дані, необхідні для ідентифікації особи власникакартки при її використанні у банківських автоматах  та електронних терміналах торговельних закладів.Важливим елементом інформації, записаної на магнітній смузі, є персональний ідентифікаційний номер (PIN – Personal Identification Number).2. Картки з мікросхемою (смарт-картки) (chip card – «чип-картка», smart card – «смарт-картка», memory card – «розумна» або «інтелектуальна картка», «мікропроцесорна картка», «багатоцільова» або «багатофункціональна картка») – мають вбудовану мікросхему (чіп),  що складається із  запам’ятовувальних  пристроїв для збереження інформації та процесора, який є складовоюкомп’ютераі здатний обробляти інформацію, записану в запам’ятовувальних пристроях (про її власника, банківський рахунок клієнта, а також про близько 200 останніх операцій, виконаних з використанням картки).IV. За характером використання:1. Індивідуальні картки – видаються окремим клієнтам банку, можуть бути «стандартними» чи «золотими»; останні видаються особам з високою кредитоспроможністю і передбачають велику кількість пільг для користувачів.2. Корпоративна картка – видається організації, яка на основі цієї картки може видати індивідуальні картки вибраним особам, їм відкриваються персональні рахунки, «прив’язані» до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком несе організація, а не індивідуальні власники корпоративних карток. Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).