М
ОЗ
України
Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова
Кафедра нервових хвороб
з курсом нейрохірургії
тел. (+0432) 35 – 40 – 75
НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ
Методична розробка для самостійної роботи студентів під час практичного заняття
по учбових темах:
Тема 36. Самостійна курація хворих зі складанням історії хвороби.
Перелік питань для самопідготовки до практичного заняття
Послідовність визначення неврологічного статусу людини.
Методика оцінки стану свідомості людини; основні порушення свідомості (термінологія та ознаки).
Методика дослідження менінгеального симптомокомплексу; тактика обстеження хворого з менінгеальним синдромом.
Загально-мозковий синдром: причини та ознаки. Додаткові методи дослідження у хворого з підозрою на загально-мозкові порушення.
Методика дослідження функції черепних нервів: термінологія, яка застосовується при нормальних даних та при визначенні патології.
Методика дослідження рухової функції людини: термінологія, яка застосовується при нормальних даних та при визначенні патології.
Методика дослідження чутливої функції людини: термінологія, яка застосовується при нормальних даних та при визначенні патології.
Методика дослідження рефлексів: термінологія, яка застосовується при нормальних даних та при визначенні патології.
Методика дослідження координації у людини. Види атаксій та їх клінічні ознаки.
Методика дослідження основних вищих кіркових функцій у людини: термінологія, яка застосовується при нормальних даних та при визначенні патології.
Теоретичні положення, що розкривають зміст теми № 36:
Неврологічне обстеження складається з двох незалежних компонентів: збирання анамнезу захворювання та об’єктивного дослідження неврологічного статусу пацієнта. Анамнез (або історія розвитку захворювання) є в неврології надзвичайно важливим, порівняно з іншими галузями медицини і дає можливість встановити діагноз чи наблизитись до нього в 60 – 70% випадків. «Сліпий невролог краще, ніж глухий невролог» (M. Mumenthaler, 2006).
Основні принципи збору анамнезу є наступними:
дайте можливість пацієнту самостійно, своїми словами, висловити основні скарги та причину звертання до лікаря;
постарайтесь створити атмосферу спокою, доброзичливості та довіри, щоб зняти напругу, тривогу у пацієнта, представтесь йому;
задавайте свої уточнюючі запитання тільки після того, як висловиться пацієнт; не заперечуйте і візьміть до уваги навіть своєрідні висловлювання, які зроблені у специфічних формулюваннях, мовою, що притаманна пацієнту: Ви можете потім уточнити їх та привести до однакового розуміння того чи іншого симптому та прояву;
будьте послідовними в опитуванні, дотримуючись наступного: наявні скарги пацієнта та причини його звертання, систематичний аналіз скарг та розвитку захворювання (таблиця 2), попередня медична історія (захворювання та втручання у минулому), життєві звички, нейровегетативні функції, особистісна та соціальна ситуація, сімейний анамнез (таблиця 1).
Таблиця 1. Послідовність збору загального анамнезу |
|
1 |
Самостійне викладення пацієнтом поточних скарг – більш точна інформація може бути отримана шляхом спеціальних питань до пацієнта |
2 |
Систематичний аналіз поточних скарг – таблиця 2. |
3 |
Попередній медичний анамнез:
|
4 |
Життєві звички:
|
5 |
Нейровегетативні функції:
|
6 |
Персональна та соціальна ситуація пацієнта:
|
7 |
Сімейна історія (анамнез) |
Таблиця 2. Анамнез теперішнього захворювання |
|
1 |
Головний, ведучий (чі) симптом (и):
|
2 |
Поточні супутні симптоми та прояви: - є особливо важливим доповнити скарги пацієнта специфічними запитаннями про супутні прояви, навіть якщо він сам цього не висловлює. Досвідчений лікар знає, які запитання задати в кожному випадку (характер болю, часові особливості та т.п.) |
3 |
Минула медична історія, що може мати безпосереднє відношення:
|
4 |
Сімейна історія, що може мати відношення до поточного стану:
|