Тема 6. Капітал і наймана праця
Дайте визначення: заробітна плата, номінальна заробітна плата, реальна заробітна плата.
Дайте визначення: вартість робочої сили, капітал, наймана праця.
Сутність капіталу та історичний процес його появи. Первісне нагромадження капіталу.
Наймана праця і заробітна плата. Вартість робочої сили.
Сутність, форми і системи заробітної плати.
Номінальна, реальна і мінімальна заробітна плата.
Заробітна плата – це перетворена форма вартості і ціни товару робоча сила.
Номінальна зар.плата – це та к-сть грошей, яку отримує робітник за відпрацьований робочий час.
Реальна зар. плата – це та к-сть речей та послуг, яку робітник може придбати за свій заробіток при даному рівні цін.
Вартість робочої сили – це час необхідний для вир-ва продуктів, які забезпечують відновлення життєдіяльності людини.
Капітал – це гроші, які приносять прибуток, самозростаюча вартість (Маркс).
Наймана праця – відносини між роботодавцем і працівником, за рахунок коштів (капіталу) власника шляхом виконання працівником у роботі вказівок та розпоряджень власника або уповноваженого ним органу і під гарантовану оплату.
Сутність капіталу та історичний процес його появи. Первісне нагромадження капіталу
Капітал – це гроші, що приносять прибуток або (за словами К.Маркса) самозростаюча вартість.
– це авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців
Він виникає тільки там, де підприємець, будучи власником засобів виробництва та грошових ресурсів, знаходить на ринку вільного робітника, наймає його та здійснює процес виробництва товарів з метою одержання більшої вартості, що виступає у формі прибутку.
Умови, за яких функціонує ця категорія:
розвинуте товарне виробництво, обіг і ринок;
мотивація виробника до особистого збагачення;
нагромадження капіталу (ЗВ і грошових ресурсів);
наявність вільних робітників, які позбавлені ЗВ і потребують певних благ на задоволення власних потреб.
Капітал тісно пов'язаний з грішми. Гроші стають капіталом лише тоді, коли вони пускаються в обіг для отримання прибутку.
Форма товарного обігу зазвичай має такий вигляд: Т-Г-Т. Гроші тут постають засобом обігу і зберігається закон еквівалентного обміну.. Але ця формула не розкриває сутності капіталу.
Загальна формула руху капіталу:
Г-Т-Г*, де Г* = Г+dГ, а dГ – це приріст грошей над первісною сумою. Саме цей рух перетворює гроші в капітал. Але цій формулі властива суперечність, виникає питання, що є джерелом dГ прибутку. К. Маркс виходить з того, що такий приріст вартості може виникнути лише зі споживчої вартості товару, який купується. Таким товаром, споживча вартість якого має оригінальну властивість бути джерелом вартості, є робоча сила. Специфіка цього товару полягає у здатності робочої сили створювати вартість, яка перевищує її власну вартість. Наймаючи працівників, підприємець купує і здатність до праці, і здатність до створення додаткового продукту.
Причиною цієї специфіки є існування вартості робочої сили та споживчої вартості товару РС, найманий працівник своєю працею створює більше вартості, ніж та її кількість, що потрібна для нормального відтворення його робочої сили.
Спочатку існували торговельний і лихварський капітали. Вони діяли у сфері обігу і не вторгалися у виробництво. Згодом виникає продуктивний капітал формуючи капіталістичний спосіб організації виробництва. Таке формування пов’язане з ПЕРВІСНИМ НАГРОМАДЖЕННЯМ КАПІТАЛУ.
Капіталістичне підприємництво виступало як велике виробництво, що використовує кооперацію праці багатьох найманих робітників.
ПНК – історичний процес відділення особисто вільного безпосереднього виробника від ЗВ і зосередження цих ЗВ у руках небагатьох.
У процесі ПНК торговельний і лихварський капітал сприяли розвитку товарно-грошових відносин. Цей капітал часто рухався в промисловість, лихварі ставали банкірами. З формуванням верстви найманих робітників виникає буржуазія (власники грошового й продуктивного капіталу). У процесі ПНК певну роль відігравало насилля (Англія XVI-XVII), колоніальна торгівля, колоніальний грабунок, система державних позик і податків тощо.
Наймана праця і заробітна плата. Вартість робочої сили
Наймана праця – відносини між роботодавцем і працівником, за рахунок коштів (капіталу) власника шляхом виконання працівником у роботі вказівок та розпоряджень власника або уповноваженого ним органу і під гарантовану оплату.
Заробітна плата – це перетворена форма вартості і ціни товару робоча сила, що виплачується за використання праці.
Функції ЗП:
відтворювальна (відновлення людських сил)
стимулююча (заохочує людину до праці)
Вартість робочої сили – це час необхідний для вир-ва продуктів, які забезпечують відновлення життєдіяльності людини.
Споживча вартість товару РС – спроможність робітника до праці, до створення вартості, яка по величині є більшою за вартість РС. Тобто МОЖЛИВІСТЬ СТВОРЮВАТИ ПРИБУТОК.
Вартість товару РС < Споживча вартість товару РС
Заробітна плата Прибуток
Споживча вартість товару РС
Специфіка цього товару полягає у здатності робочої сили створювати вартість, яка перевищує її власну вартість. Наймаючи працівників, підприємець купує і здатність до праці, і здатність до створення додаткового продукту.
Причиною цієї специфіки є існування вартості робочої сили та споживчої вартості товару РС, найманий працівник своєю працею створює більше вартості, ніж та її кількість, що потрібна для нормального відтворення його робочої сили.
Сутність, форми і системи заробітної плати
Заробітна плата – це перетворена форма вартості і ціни товару робоча сила, що виплачується за використання праці.
Функції ЗП:
відтворювальна (відновлення людських сил)
стимулююча (заохочує людину до праці)
Вартість робочої сили – це час необхідний для вир-ва продуктів, які забезпечують відновлення життєдіяльності людини.
Споживча вартість товару РС – спроможність робітника до праці, до створення вартості, яка по величині є більшою за вартість РС. Тобто МОЖЛИВІСТЬ СТВОРЮВАТИ ПРИБУТОК.
Вартість товару РС < Споживча вартість товару РС
Заробітна плата Прибуток
Споживча вартість товару РС
Форми ЗП:
погодинна – спосіб організації виплати працівнику вартості його РС, коли ця виплата відбувається за відпрацьований робочий час (БІЛЬШ ПОШИРЕНА)
відрядна – спосіб організації виплати працівнику винагороди за працю, коли ця виплата здійснюється в залежності від кількості виробленого продукту
Системи ЗП:
пряма погодинна
погодинно-преміальна (за досягнення показників, які не може врахувати час)
відрядна
відрядно-преміальна (перевиконання норм, підвищена якість)
відрядно-прогресивна (підвищені розцінки за перевиконання норм)
відрядно-регресивна
акордна (виконання у визначений термін закінченого циклу робіт)
Номінальна, реальна і мінімальна заробітна плата
Номінальна заробітна плата – та к-сть грошей, яку отримує робітник за відпрацьований робочий час. Включає в себе відрахування на соц. страхування і податок.
На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.
Реальна заробітна плата — та к-сть речей та послуг, яку робітник може придбати за свій заробіток при данному рівні цін.
Реальна зарплата залежить від ряду факторів:
• рівня номінальної зарплати
• цін на товари і послуги, які споживає населення
• ввеличини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет
Визначається формулою:
Ірзп
=
Мініма́льна заробі́тна пла́та — той рівень ЗП, який відповідає найменш кваліфікованій праці і має забезпечувати відтворення робочої сили. Встановлюється державою.
Вона не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.