
- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
- •2. Історія становлення профорієнтації.
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі.(1)
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі. (2)
- •4. Системний підхід до управління професійною орієнтцією.
- •5. Функції профорієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна
- •6. Професійна освіта, розвиток інтересів, нахилів до різних видів діяльності, професійна консультація, професійна адаптація (нема)
- •7. Форми професійної консультації: довідкова, діагностична, формуюча, медична.
- •8. Професійний відбір.
- •10.Основні ознаки комплексного підходу. (нема)
- •11. Рівні управління профорієнтацією: соціально-педагогічний,
- •12.Основні (планування, організація, координація, контроль, інформаційне
- •13.Специфічні функції управління профорієнтацією (діагностична, коригуюча,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •15.Етапи професійного самовизначення особистості.
- •16.Особистість в системі профорієнтації. Професійне самовизначення
- •17.Професійно важливі якості особистості.
- •18.Показники управління самовизначенням молоді. Критерії оцінки ефективності
- •19.Основні цілі та завдання управління профорієнтацією в загальноосвітній і
- •20. Особливість управління шкільною профорієнтацією - здійснення профорієнтаційних впливів систематично, на протязі всіх років навчання.
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (1)
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (2)
- •27.Етапи роботи класного керівника із складання плану
- •28Коордиція – важлива функція управління профорієнацією.
- •29 Визначення основних напрямків взаємодії кабінету профорієнтації із внутрішніми і зовнішніми організаціями. (нема)
- •30. Механізм управління профорієнтацією.
- •31.Організація діяльності учнів із формування професійного самовизначення (нема)
- •32.Вимоги до відбору профорієнтаційного матеріалу (нема)
- •33.Професійна консультація (2)
- •34.Етапи профконсультації: попередній,корекційний, контрольний (нема)
- •37.Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролюпоточний, періодичний, підсумковий і відстрочений у часі. (нема)
- •37. Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролю
- •38. Оцінка рівнів сформованості і професійного самовизначення /
- •39. Рівні сформованості і професійного самовизначення
- •40. Вимоги до теоретичної і практичної підготовки вчителя до профорієнтаційної роботи
- •41. Відбір профорієнтаційного матеріалу
- •42. Форми профорієнтаційної роботи
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •44. Організація і проведення профорієнтаційних уроків професіографічних досліджень
- •45.Організація цілеспрямованої діяльності учнів……Нема!!
- •46. Розвиток здібностей.
- •47.Вивчення особистості учня класним керівником
- •48.Діяльність класного керівника проф.-консультанта (нема)
- •49.Вивчення нахилів і інтересів
- •50. Робота з батьками
- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
47.Вивчення особистості учня класним керівником
Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями. Учитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.
Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил.
1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця.
2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.
3. Діагностика має виявляти не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку"
.4. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.
5. Вивчення особистостей школярів та їх колективів важливе не саме по собі. Воно завжди має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач.
6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.
7. Прагнути дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати усі сторони фізичного, психічного і соціального розвитку.
8. Застосування методів та методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.
9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у природних умовах навчально-виховного процесу.
10. Діагностикою мають бути охоплені усі учні; вона має проводитися систематично.
11. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.
12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки. Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно від:
характеру участі школярів при їх застосуванні - на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні виміри, проективні);
часу проведення - на одномоментні (анкетування, тестування та ін.) та тривалі (цілеспрямоване спостереження, біографічний метод та ін.);
місця проведення - на шкільні (класні та позакласні) та лабораторні;
сутності - на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалювання), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі методи.
Спостереження - це метод тривалого, планомірного опису особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку, які виявляються в діяльності та поведінці учнів під час навчально-виховного процесу і дають змогу систематизувати отримані показники і зробити певні висновки.
Бесіда - метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективом вихованців. При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися певних правил.