
- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
- •2. Історія становлення профорієнтації.
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі.(1)
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі. (2)
- •4. Системний підхід до управління професійною орієнтцією.
- •5. Функції профорієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна
- •6. Професійна освіта, розвиток інтересів, нахилів до різних видів діяльності, професійна консультація, професійна адаптація (нема)
- •7. Форми професійної консультації: довідкова, діагностична, формуюча, медична.
- •8. Професійний відбір.
- •10.Основні ознаки комплексного підходу. (нема)
- •11. Рівні управління профорієнтацією: соціально-педагогічний,
- •12.Основні (планування, організація, координація, контроль, інформаційне
- •13.Специфічні функції управління профорієнтацією (діагностична, коригуюча,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •15.Етапи професійного самовизначення особистості.
- •16.Особистість в системі профорієнтації. Професійне самовизначення
- •17.Професійно важливі якості особистості.
- •18.Показники управління самовизначенням молоді. Критерії оцінки ефективності
- •19.Основні цілі та завдання управління профорієнтацією в загальноосвітній і
- •20. Особливість управління шкільною профорієнтацією - здійснення профорієнтаційних впливів систематично, на протязі всіх років навчання.
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (1)
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (2)
- •27.Етапи роботи класного керівника із складання плану
- •28Коордиція – важлива функція управління профорієнацією.
- •29 Визначення основних напрямків взаємодії кабінету профорієнтації із внутрішніми і зовнішніми організаціями. (нема)
- •30. Механізм управління профорієнтацією.
- •31.Організація діяльності учнів із формування професійного самовизначення (нема)
- •32.Вимоги до відбору профорієнтаційного матеріалу (нема)
- •33.Професійна консультація (2)
- •34.Етапи профконсультації: попередній,корекційний, контрольний (нема)
- •37.Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролюпоточний, періодичний, підсумковий і відстрочений у часі. (нема)
- •37. Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролю
- •38. Оцінка рівнів сформованості і професійного самовизначення /
- •39. Рівні сформованості і професійного самовизначення
- •40. Вимоги до теоретичної і практичної підготовки вчителя до профорієнтаційної роботи
- •41. Відбір профорієнтаційного матеріалу
- •42. Форми профорієнтаційної роботи
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •44. Організація і проведення профорієнтаційних уроків професіографічних досліджень
- •45.Організація цілеспрямованої діяльності учнів……Нема!!
- •46. Розвиток здібностей.
- •47.Вивчення особистості учня класним керівником
- •48.Діяльність класного керівника проф.-консультанта (нема)
- •49.Вивчення нахилів і інтересів
- •50. Робота з батьками
- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи: (1)
Педагогічна підтримка самовизначення школярів в основній та старшій школі - це сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з формування освітнього середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави. Поняття педагогічна підтримка прийшло у вітчизняну педагогіку разом зі зміною парадигми освіти, розумінням того, що учень є не об'єктом педагогічного впливу, а суб'єктом самопізнання, самовизначення, саморозвитку, здійснюваного в процесі навчання, при якому учень і вчитель є партнерами. Це особлива сфера діяльності педагога, орієнтована на залучення підлітків до соціально-культурним, моральним, екологічним та професійним цінностям, необхідним для самореалізації в трудовій сфері і особистому життєвому просторі. [5, с. 45] Педагогічна підтримка з боку класного керівника (куратора), спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів та на збільшення значимості нахилів та здібностей суб'єкта в самовизначенні. Педагогічна підтримка класного керівника профільного та професійного самовизначення школярів включає комплекс заходів, здійснюваних у загальноосвітньому закладі, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності обраного сфері (психолого-діяльнісний блок); на формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок); на профільну і професійну орієнтацію (орієнтаційний блок). Готовність школярів до профільного та професійного самовизначення формується поступово, тому підтримка класного керівника є безперервним процесом, основа якого закладається ще на пропедевтическом етапі в початковій школі, але найбільш важливий етап, за даними психологів, припадає на 9-11 класи. У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість одержання ними повного (середнього) загального, початкового або середнього професійної освіти. В умовах введення профільного навчання у старшій школі вирішили отримати загальну освіту обирають профіль навчання. А через два роки їм належить вибір шляху отримання професійної освіти і виду трудової діяльності. Школяр повинен зуміти правильно оцінити свої особистісні характеристики (схильності, здібності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки та ін), економічну доцільність вибору (затребуваність професії на ринку праці в даний час і в перспективі, рівень заробітної плати, можливість працевлаштування тощо д.), сформулювати професійно обумовлені мети одержання освіти, а потім, з урахуванням можливостей профільного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприяє досягненню поставлених цілей і завдань. Це складне завдання для 14-17-річної людини. [5, с. 47] На вибір профілю навчання у 9 класі і шляхи професійного становлення випускника загальноосвітнього навчального закладу впливають численні фактори. Профільне та професійне самовизначення здійснюється школярами: · Самостійно, виходячи з особистих нахилів, здібностей; · Самостійно, орієнтуючись на ідеал (кумира); · Під впливом батьків, родичів (традиції, матеріальні можливості сім'ї); · За порадою педагогів (викладачів загальноосвітніх навчальних закладів, установ додаткової освіти, керівників гуртків, секцій); · Під впливом інших дорослих (сусіди, знайомі, консультанти і т.д.); · За компанію з товаришами; · Під впливом засобів масової інформації. Метою діяльності класного керівника за самовизначенням школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнання суб'єктом