43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника

Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи: (1)

Педагогічна підтримка самовизначення школярів в основній та старшій школі - це сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з формування освітнього середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави. Поняття педагогічна підтримка прийшло у вітчизняну педагогіку разом зі зміною парадигми освіти, розумінням того, що учень є не об'єктом педагогічного впливу, а суб'єктом самопізнання, самовизначення, саморозвитку, здійснюваного в процесі навчання, при якому учень і вчитель є партнерами. Це особлива сфера діяльності педагога, орієнтована на залучення підлітків до соціально-культурним, моральним, екологічним та професійним цінностям, необхідним для самореалізації в трудовій сфері і особистому життєвому просторі. [5, с. 45] Педагогічна підтримка з боку класного керівника (куратора), спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів та на збільшення значимості нахилів та здібностей суб'єкта в самовизначенні. Педагогічна підтримка класного керівника профільного та професійного самовизначення школярів включає комплекс заходів, здійснюваних у загальноосвітньому закладі, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності обраного сфері (психолого-діяльнісний блок); на формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок); на профільну і професійну орієнтацію (орієнтаційний блок). Готовність школярів до профільного та професійного самовизначення формується поступово, тому підтримка класного керівника є безперервним процесом, основа якого закладається ще на пропедевтическом етапі в початковій школі, але найбільш важливий етап, за даними психологів, припадає на 9-11 класи. У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість одержання ними повного (середнього) загального, початкового або середнього професійної освіти. В умовах введення профільного навчання у старшій школі вирішили отримати загальну освіту обирають профіль навчання. А через два роки їм належить вибір шляху отримання професійної освіти і виду трудової діяльності. Школяр повинен зуміти правильно оцінити свої особистісні характеристики (схильності, здібності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки та ін), економічну доцільність вибору (затребуваність професії на ринку праці в даний час і в перспективі, рівень заробітної плати, можливість працевлаштування тощо д.), сформулювати професійно обумовлені мети одержання освіти, а потім, з урахуванням можливостей профільного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприяє досягненню поставлених цілей і завдань. Це складне завдання для 14-17-річної людини. [5, с. 47] На вибір профілю навчання у 9 класі і шляхи професійного становлення випускника загальноосвітнього навчального закладу впливають численні фактори. Профільне та професійне самовизначення здійснюється школярами: · Самостійно, виходячи з особистих нахилів, здібностей; · Самостійно, орієнтуючись на ідеал (кумира); · Під впливом батьків, родичів (традиції, матеріальні можливості сім'ї); · За порадою педагогів (викладачів загальноосвітніх навчальних закладів, установ додаткової освіти, керівників гуртків, секцій); · Під впливом інших дорослих (сусіди, знайомі, консультанти і т.д.); · За компанію з товаришами; · Під впливом засобів масової інформації. Метою діяльності класного керівника за самовизначенням школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнання суб'єктом