- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
- •2. Історія становлення профорієнтації.
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі.(1)
- •3. Історія розвитку профорієнтації за кордоном. Профорієнтаційна робота на сучасному етапі. (2)
- •4. Системний підхід до управління професійною орієнтцією.
- •5. Функції профорієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна
- •6. Професійна освіта, розвиток інтересів, нахилів до різних видів діяльності, професійна консультація, професійна адаптація (нема)
- •7. Форми професійної консультації: довідкова, діагностична, формуюча, медична.
- •8. Професійний відбір.
- •10.Основні ознаки комплексного підходу. (нема)
- •11. Рівні управління профорієнтацією: соціально-педагогічний,
- •12.Основні (планування, організація, координація, контроль, інформаційне
- •13.Специфічні функції управління профорієнтацією (діагностична, коригуюча,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,
- •15.Етапи професійного самовизначення особистості.
- •16.Особистість в системі профорієнтації. Професійне самовизначення
- •17.Професійно важливі якості особистості.
- •18.Показники управління самовизначенням молоді. Критерії оцінки ефективності
- •19.Основні цілі та завдання управління профорієнтацією в загальноосвітній і
- •20. Особливість управління шкільною профорієнтацією - здійснення профорієнтаційних впливів систематично, на протязі всіх років навчання.
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (1)
- •26.План роботи з профорієнтації класного керівника (2)
- •27.Етапи роботи класного керівника із складання плану
- •28Коордиція – важлива функція управління профорієнацією.
- •29 Визначення основних напрямків взаємодії кабінету профорієнтації із внутрішніми і зовнішніми організаціями. (нема)
- •30. Механізм управління профорієнтацією.
- •31.Організація діяльності учнів із формування професійного самовизначення (нема)
- •32.Вимоги до відбору профорієнтаційного матеріалу (нема)
- •33.Професійна консультація (2)
- •34.Етапи профконсультації: попередній,корекційний, контрольний (нема)
- •37.Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролюпоточний, періодичний, підсумковий і відстрочений у часі. (нема)
- •37. Вимоги до контролю за станом профорієнтаційної роботи. Види контролю
- •38. Оцінка рівнів сформованості і професійного самовизначення /
- •39. Рівні сформованості і професійного самовизначення
- •40. Вимоги до теоретичної і практичної підготовки вчителя до профорієнтаційної роботи
- •41. Відбір профорієнтаційного матеріалу
- •42. Форми профорієнтаційної роботи
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •43. Основні форми профорієнтаційної роботи класного керівника
- •44. Організація і проведення профорієнтаційних уроків професіографічних досліджень
- •45.Організація цілеспрямованої діяльності учнів……Нема!!
- •46. Розвиток здібностей.
- •47.Вивчення особистості учня класним керівником
- •48.Діяльність класного керівника проф.-консультанта (нема)
- •49.Вивчення нахилів і інтересів
- •50. Робота з батьками
- •1. Значення профорієнтаційної роботи в сучасному суспільстві.
2. Історія становлення профорієнтації.
Історія появи деяких елементів оцінки профпридатності людини йде в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей. Вже в середині III тисячоліття до н.е. в Стародавньому Вавилоні проводили випробування випускників шкіл, що готували писарів. У давньому Єгипті мистецтву жерця навчали тільки тих, хто витримував систему: певних випробувань. Інші приклади дає стародавня історія Спарти, Афін, Риму. У Спарті була створена і успішно здійснювалася система виховання воїнів, в Римі – система відбору і навчання гладіаторів. Даних, подібних приведеним вище, є багато, і всі вони указують на досить ранній період виникнення елементів того, що зараз прийнято називати профдіагностикою і профвідбором. Якщо виходити з поширеної на сучасному етапі розвитку людства точки зору про включеність профдіагностики і профвідбору в систему професійної орієнтації, то можна сказати, що профорієнтація виникла в далекому минулому. Якщо подивитися на профорієнтацію як на суспільний процес, що включає не тільки відмічені вище профдіагностику і профвідбір (підбір), але також профінформацію (профосвіта), профконсультацію, соціально-професійну адаптацію і професійне виховання, то стане ясно, що профорієнтація як науково осмислена діяльність людини могла з'явитися лише пізніше, з тієї пори, коли почала набирати силу тенденція диференціації і інтеграції окремих наук і наукових напрямів. Приведені вище історичні дані потрібно розглядати як вказівка не на історію, а на передісторію виникнення профорієнтації. Історія почалася набагато пізніше, в період корінної зміни суспільного устрою в процесі розвитку крупної машинної індустрії, тобто в період розвиненого капіталізму й підвищенням інтенсивності виробничих процесів, зростанням ролі спеціалізації і професіоналізації праці, а також з необхідністю здійснення професійної підготовки величезних робочих мас. Саме в цей час визначилася практична потреба в залученні робочої сили, її навчанні і розподілі на різні трудові операції відповідно до індивідуальних відмінностей і здібностей людей. Інтенсивне технічне переозброєння промисловості провідних капіталістичних держав, розвиток принципово нової техніки на початку XX ст., зокрема військової, актуалізували проблему «людина – техніка». Все гостріше стали усвідомлювати, що не кожен охочий може управляти складними технічними приладами для цього необхідні знання, здібності і відповідні навики . В Україні діяльність з профорієнтації почала розгортатися в перші роки XX ст. Були зроблені ряд обстежень, що стосуються вибору професії учнями, що вчаться в різних типах шкіл. В процесі цієї роботи було вирішено з'ясувати, які професії привертають найбільшу увагу, в чому причини, які спонукають молодих людей йти по тому або іншому трудовому шляху. З цією метою організували в школах референдум учнів. У 60-70-х роках панувало визначення профорієнтаційної орієнтації як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професії на основі потреб суспільства і з урахуванням інтересів і схильностей особистості учня. Ключовими елементами визначення такого типу є державне управління процесом підготовки учня до вибору професії.
