33.Професійна консультація (2)

Далі ці дані він зіставляє з результатами, отриманими по анкеті самооцінки, карті інтересів і ДДО

(диференційно-діагностичному опитовальнику), і тільки після уважного аналізу всіх даних складає

попередню думку про рівень розвитку професійного самовизначення школяра. (см. додаток 4, 5.)

Потім проводиться індивідуальна діагностична бесіда по спеціально розробленій методиці. У

ній обговорюється рівень підготовленості старшокласника до вибору професії, намічається програма46

самопідготовки, де основна увага приділяється активізації інформованості підлітка в області

праці, що обирається, або конкретної професії, розвиткові необхідних нахилів і здібностей, навичок і

умінь, якостей особистості в про-цесі навчання, занять у гуртках, групах за інтересами, факультативах,

продуктивній праці й інших видах діяльності. Не менш важливо в процесі індивідуальної бесіди

виявити ті ускладнення, які відчуває молода людина в реалізації програми досягнення наміченої мети.

Разом з учнями консультант повинний вирішити виниклі протиріччя, що знижують якість

профорієнтаційної роботи в цілому. Особлива увага під час бесіди звертається на вироблення шляхів і

способів самопідготовки учня в плані професії, що обирається, її суспільний план, тобто

очікуване місце майбутнього професіонала в структурі соціальних ролей. У процесі бесіди консультант

пропонує старшокласникові провести роботу з професіограмою по обраній професії. Це допомагає йому

більш об'єктивно оцінити свої можливості, самостійно визначити наявні резерви для досягнення мети.

Виконання програми постійно контролюється в процесі індивідуальної бесіди. По завершенні

бесіди в результаті зіставлення даних, отриманих про школяра, йому видається рекомендація про

необхідні дії з корекції програми професійного самовизначення.

Профконсультациійну бесіду може проводити класний керівник, завідувач кабінетом

профорієнтації або психолог-консультант, якщо він є в школі.

Інформація, отримана в результаті обстеження, доводиться до відома всіх педагогів,

керівників гуртків, груп за інтересами - усіх, хто займається з даним учнем.

Усі зведення про підлітка уточнюються педагогічним консиліумом, і тільки на підставі

уточнених даних виробляються управлінські рішення, визначається індивідуальна стратегія впливів

на кожного учня по оптимальному досягненню заданої мети, на основі чого вносяться корективи в

загальшкільний і класні плани профорієнтації, розробляється зміст роботи по роках навчання, яка що

передбачає як масові форми роботи, так і індивідуальні.

Профконсультація, крім функцій діагностичного і формуючого характеру, в умовах школи

виконує і довідково-інформаційну функцію. У процесі довідково-інформаційної консультації молоді

люди отримують дані про можливість продовження освіти і працевлаштування. У зв'язку з цим

шкільний кабінет профорієнтації повинний бути забезпечений відповідною довідковою,

професіографичною літературою.

До кінця навчання у випускних класах на підставі аналізу всієї інформації, отриманої на кожного

учня протягом усіх років навчання, заповнюється характеристика-рекомендація про професійне

самовизначення; основу її складають показники професійного самовизначення. У випадку сумніву по

визначенню кінцевого діагнозу школа звертається по допомогу в районний або міський центр

профорієнтації до фахівця-психолога.

Таким чином, правильно поставлена профконсультація в школі вимагає мобілізації зусиль усього

педагогічного колективу і виконує неоціненну роль регулятора професійного самовизначення підлітків.