31.Організація діяльності учнів із формування професійного самовизначення (нема)

32.Вимоги до відбору профорієнтаційного матеріалу (нема)

33.Професійна консультація (1)Професійна консультація – цілеспряямоване керівництво діяльністю підлітка з розвитку професійного

самовизначення. Етапи профконсультації: попередній, корекційній, контрольний.

Професійна консультація в умовах загальноосвітньої і професійної школи - це цілеспрямоване

керівництво діяльністю підлітка з розвитку професійного самовизначення на підставі тривалого

вивчення його індивідуальних особливостей.

Консультація з питань професійного самовизначення не повинна обмежуватися тільки наданням

індивідуальної допомоги школярам у складанні соціально-професійних планів - вона припускає і

спільну з ними розробку програми реалізації цих планів, що включає підвищення рівня загальної і

професійної освіти підлітків, формування в них моральних мотивів вибору професії,

загальнокультурний ріст і розвиток. Таким чином, професійна консультація в школі має свою

специфіку: вона є не тільки діагностичною, але і формуючої; тобто учителем, а головним чином

класним керівником, спільно з учнем розробляється стратегія формування його професійного

самовизначення.

Вона проводиться з учнями починаючи із сьомих класів і до кінця навчання в школі. Успіх

профконсультації багато в чому залежить від успішної роботи в таких її напрямках, як професійна

освіта, організація діяльності школярів з розвитку їхніх нахилів і здібностей, тобто профконсультація є

системоутворюючим фактором профорієнтації, а відповідно регулятором, одним з основних механізмів

професійного самовизначення учнів. Крім того, професійна консультація виконує і функцію контролю.

Профконсультації повинне передувати тривале вивчення особистості учня, що починається вже в

початковій школі і ведеться протягом усього років навчання. Таке вивчення особистості учня в його

професійному самовизначенні припускає: збір загальних зведень про учня, зведень про його родину;

складання медичної характеристики в зв'язку з вибором професії; оцінку його успішності з предметів;

вивчення інеpecів і нахилів учня до різних областей знань і діяльності; його здібностей, особливостей

психічних процесів; визначення світоглядних установок школяра, мотивів навчання і вибору професії;

спостереження і контроль за вільно обраною діяльністью учнів, їхніми заняттями у вільний час. На

учнів І-ІV класів щорічно заповнюються профорієнтаційні карти, що передаються класним керівникам V

класів, у яких будуть навчатися діти після закінчення початкової школи.

На наступних етапах професійної орієнтації вивчення процесу професійного самовизначення

підлітків проводиться за допомогою загальних анкет про професійну спрямованість особистості учня;

анкет самооцінки; анкет для батьків; карт інтересів; даних спостережень професійних інтересів і нахилів

учня, отриманих від класних керівників, учителів-предметників, що заносяться в спеціальні бланки по

роках навчання; аналізу результатів його діяльності.

Особливі труднощі в педагогів викликає оцінка професійних здібностей учнів. Вона повинна

будуватися, з одного боку, на вивченні самої професії і тих вимог, що вона пред'являє до психологічних

особливостей і властивостей особистості, з іншого боку - на вивченні самої особистості, причому

особливе значення варто надавати вивченню професійно значимих якостей. При цьому необхідно

враховувати можливості особистості компенсувати за рахунок наявних відсутні якості.

Наступний етап професійної консультації - вивчення й аналіз зібраної інформації про школяра.

Цей етап є дуже відповідальним: від того, наскільки глибоко і вірно проаналізована інформація,

залежить і попередній "діагноз", що поставить консультант напередодні індивідуальної бесіди з учнем, і

сам хід бесіди.

Консультант починає аналіз із загальних даних дитини, потім вивчає оцінки ведучих інтересів,

нахилів і здібностей, особистісних особливостей, що дають класний керівник і учителі-предметники.