14. Етапи і методи управління профорієнтацією (програмно-цільовий,

метод прогнозування, моделювання, організаційно-розпорядницький,

психолого-педагогічний, соціально-економічний. (2)

5. Інформаційне забезпечення органів управління.

6. Оптимізація системи і структури органів управління, координації їх діяльності для досягнення заданої мети.

7. Розробка відповідної програми, в які всі перераховані вище під процеси управління були б представлені в органічному зв’язку.

Управління професійно-орієнатаційною роботою підлітків в навчально-виховному процесі здійснюється з урахуванням наступних вимог до профорієнтації. Профорієнтаційна робота:

– не повинна порушувати послідовність навчально-виховного процесу, максимально поєднуватись з темами уроків;

– поглиблювати науковий потенціал, практичний зв’язок з життям навчального матеріалу;

– сприяти проблемному використанню методів навчання, створювати пошукові ситуації;

– включати інформацію про різні галузі економіки, культури, освіти, науки, різних професіях, необхідних для регіону та країни в цілому;

– враховувати вимоги професій до особистості, при цьому використовувати професіографічний матеріал, освітні кваліфікаційні характеристики;

– знання з профорієнтації повинні поєднуватись з практичними уміннями під час гурткової роботи, в клубах за інтересами, тощо;

– профорієнтаційний матеріал повинен використовуватись з врахуванням міжпредметних зв’язків;

– широко висвітлювати об’єктивні шляхи розвитку науки, взаємозв’язок понять і явищ, наукових закономірностей, розвиток економіки, техніки та технологій;

– враховувати принципи наступності , поетапності, системності та цілеспрямованості, з врахуванням вікових особливостей підлітків.

Доцільно виділити наступні етапи складання плану:

Перший етап – збір інформації, яка необхідна для здійснення прогнозування та планування роботи (різні директивні документи, відомості про зміст і засоби профорієнтаційної роботи, формах і методах педагогічного впливу).

Другий етап – визначення мети і завдань, які необхідно вирішити в процесі профорієнтаційної роботи. При цьому здійснюється аналіз умов, які необхідні для їх здійснення.

Третій етап – конкретне визначення напряму та змісту профорієнтаційної роботи, термінів виконання та виконавців..

Контроль за станом профорієнтаційної роботи здійснюється з врахуванням наступних вимог:

- носити індивідуальний характер, забезпечувати збір інформації про розвиток професійного самовизначення кожного підлітка;

- проводитись систематично регулярно на всіх етапах процесу профорієнтації;

- бути різновидним за формою (письмовий, усний, вибірковий, фронтальний, індивідуальний);

- охоплювати всі напрями і етапи профорієнтаційної роботи;

- бути об’єктивним (виключати помилкові судження і висновки, які ґрунтуються на недостатньому вивченню підлітків або предвзятому відношенню до деяких з них);

- виходити із загальних принципів та єдиних вимог.

Основними напрямами роботи кабінету професійної орієнтації є:

- проведення профорієнтаційної роботи з учнями і їх батьками (інформування про різні сфери діяльності, вивчення інтересів, схильностей і здібностей учнів до певних видів діяльності; педагогічна профконсультація;

- методична робота з педагогами, громадськістю і батьками учнів.