18. Поняття про мовленнэвий етикет.

Етикет— це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.

Якщо поняття "етикет" містить у собі обов'язки людей один щодо одного, норми і правила їх поведінки і спілкунання у різних ситуаціях, то поняття "службовий ети­кет" визначає норми і правила спілкування тільки на роботі. Мовленнєвий службовий етикет — це правила мовленнєвої поведінки на роботі.

Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, людина підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. І тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні ви­брати доречну форму привітання чи прощання.

Формули привітання: Доброго ранку, Добрий день, Добридень, Добрий вечір, Здрастуйте.

Формули прощання: До побачення, бувайте здорові, Прощавайте, на все добре, До зустрічі, до завтра.

Форми згоди: Добре, згода, будь ласка, з радістю.

Форми відмови: Дякую, не треба, перепрошую, але не можу, На жаль, ні.

Подяка: Дякую, спасибі, щиро вам дякую, дозвольте висловити вам подяку.

Прохання: будь ласка, прошу вас, якщо вам не важко.

19. Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах.

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією - вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення.

Однорідні члени речення пов'язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності. При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.

Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома.

Кома не ставиться:

1) якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету;

2) якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не:

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками:

Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз.

Кома ставиться:

1) між однорідними членами речення, з'єднаними повторюваними сполучниками.

2) між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з'єднана інтонаційно, а частина - за допомогою повторюваних сполучників.

3) між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з'єднані сполучниками попарно.

Кома не ставиться:

1) перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік.

2) якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени речення.

3) якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се,ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо, ні світ ні зоря.

Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

Якщо однорідні члени речення з'єднані парними сполучниками як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), то кома ставиться лише перед другою частиною

Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Тире між однорідними членами речення ставиться:

1) якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються.

2) якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення.

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли вони поширені, передусім коли в їх складі вжеє розділові знаки.

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.

2) перед однорідними членами речення, коли узагальнювального слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос.

3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова.

Тире ставиться:

1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення.

2) після однорідних членів речення, які стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка.