
- •Інтегрований захист льону
- •Основні шкідники та бур’яни льону:
- •Попередники
- •Строк сівби. Підготовка насіння
- •Проведення захисних заходів в період вегетації проти шкідників, хвороб та бур’янів. Профілактичні заходи в післязбиральний період
- •Інтегрований захист ягідних культур
- •Видовий склад шкідників, хвороб і бур'янів ягідних культур.
- •Інтегрований захист ягідних культур.
- •Інтегрований захист винограду
- •Інтегрований захист винограду
- •Список використаної літератури
Зміст
Вступ Інтегрований захист льону
Інтегрований захист ягідних культур |
|
Видовий склад шкідників, хвороб і бур'янів ягідних культур
Інтегрований захист ягідних культур
Інтегрований захист винограду
Інтегрований захист винограду
Список використаної літератури
Інтегрований захист льону
Основні шкідники та бур’яни льону:
багатоїдні: озима, капустяна, люцернова совки, лучний метелик, піщаний мідляк, кравчик, ягідний, буряковий, польовий клопи;
спеціалізовані: льоновий трипс, льонова плодожерка, льонова блішка.
Основні хвороби льону: фузаріоз, антракноз, побуріння (ламкість) стебел, пасмо, іржа, борошниста роса, кореневі гнилі.
Основні бур’яни льону:
однорічні двосім’ядольні: редька дика, гірчиця польова, волошка синя, талабан польовий;
однорічні злакові: мишій сизий і зелений;
багаторічні коренепаросткові: осоти (жовтий, рожевий);
багаторічні кореневищні: пирій повзучий;
паразитичні: повитиця польова.
Попередники
Льон має слабко розвинену кореневу систему, вибагливий до вологи, удобрення та неконкурентоспроможний витримувати забур'янення поля. У зв’язку з цим сучасна технологія його вирощування повинна складатися із правильних сівозмін і їх дотримання, підбору для умов кожного господарства кращих попередників, дотримання системи удобрення та підготовки ґрунту, строків сівби, догляду за посівами, збирання врожаю та післязбиральної очистки насіння. Для обмеження патогенів-збудників фузаріозу, антракнозу, та найнебезпечніших бур'янів (повитиці польової, пажитниці льонової, рижію льонового) повернення льону на попереднє поле повинно бути не раніше як через 6—7 років. Кращі попередники льону — сумішки конюшини з тимофіївкою лучною, а також незабур'янені пирієм повзучим і удобрені зернові колосові, картопля та горох. Слід уникати розміщення його на перезволожених полях, що зменшує ураження рослин фузаріозом, іржею. Треба дотримуватися розробленої для кожного господарства системи удобрення та уникати надлишкового внесення азотних добрив, які збільшують тривалість вегетаційного періоду та сприяють розвитку ряду захворювань.
Строк сівби. Підготовка насіння
За 2—3 місяці до сівби насіння протруюють вітаваксом 200, 75%-й з.п., або вітаваксом 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (1,5—2 л/т). Для поліпшення умов живлення і підвищення стійкості льону проти хвороб рекомендується до протруйника додавати мікродобрива: борну кислоту (1,5 кг/т), сірчанокислу мідь (1—2 кг/т), сірчанокислий цинк (2 кг/т). Дуже важливим є передпосівний обробіток ґрунту, при якому не слід допускати пересихання поверхневого шару, він повинен бути добре вирівняним та закоткованим перед сівбою. Льон треба сіяти в оптимальні строки, що забезпечує більш дружні сходи. Ранні посіви менше чутливі до пошкоджень блішками і ураження збудниками хвороб. Не можна глибоко загортати насіння.
Проведення захисних заходів в період вегетації проти шкідників, хвороб та бур’янів. Профілактичні заходи в післязбиральний період
Після сівби поле коткують. Для знищення ґрунтової кірки та сходів бур'янів посіви боронують. На забур'янених полях ґрунт до сходів обробляють дуалом, 66%-им к.е. (1—2,1 л/га), ептамом 6 Е, 72%-им к.е. (2,8 л/га), трефланом, 48%-им (1,6—2 л/га) з негайним загортанням у ґрунт. У період сходів проти жуків льонової блішки при чисельності 10—15 особин на 1 м2 краї поля або все поле обробляють базудином, 60%-й к.е. (1,5-2 л/га). У фазі "ялинки" проти антракнозу і фузаріозу посіви обробляють хлорокисом міді, 90%-й з.п. (2,2 кг/га). При умові, що насіння буде використовуватися тільки на технічні цілі, проти пасма та антракнозу застосовують бенлат, 50%-й з.п. (1 кг/га). Проти однорічних двосім'ядольних бур'янів використовують агрітокс, 50%-й в.р. (1—1,5 л/га), базагран, 48%-й в.р. (З л/га), дікопур МЦПА, в.р. (0,5—0,75 л/га), льонок, 85%-й в.г. (8—10 г/га), хармоні, 75%-й с.т.с. (10—25 г/га) та інші. Для знищення вегетуючих однорічних та багаторічних злакових бур’янів ефективно використовувати зелек-супер, 12,5%-й к.е. (1—1,25 л/га), поаст, 20%-й к.е. (3—4 л/га), трефлан, 48%-й к.е. (1,6—2 л/га), шогун, 10%-й к.е. (0,8—1,2 л/га). При поширенні у посівах багаторічних коренепаросткових бур'янів застосовують лонтрел 300, 30%-й в.р. (0,1—0,3 л/га). В період бутонізації проти трипсів при чисельності понад 40— 50 імаго та личинок на рослину і льонової плодожерки посіви обприскують БІ-58 новим, 40%-й к.е. (0,5—1 л/га). Льон слід збирати у ранній стиглості у стислий строк і своєчасно обмолочувати, що зменшує ураженість насіння бактеріозом та фузаріозом. Після обмолочування знищують відходи первинної обробки льону і, рештки рослин, а також проводять зяблеву оранку, що обмежує поширення ряду хвороб.