
- •1. Сутність і структура світогляду.
- •3. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.
- •2. Характеристика основних станів порушеної свідомості
- •4. Історичні типи світогляду.
- •5. Причини виникнення античної філософії.
- •6. Свідомість і форми психічної активності людини: мислення, пам’ять, емоції, воля.
- •8. Філософські погляди Сократа.
- •9. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
- •10. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.
- •12. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна).
- •14. Основні закони діалектики.
- •15.Основні школи і представники досократичної ф-ї.
- •16. Специфіка трактування люд у класичній, некласичній і постнекласичній ф-ї.
- •17. Структура філософського знання.
- •18.Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм).
- •19. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ.
- •20. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.
- •21. Філософія і медицина Давньої Греції (Гіппократ)
- •22. Основні підходи до періодизації людської історії.
- •23. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини. Її основні функції.
- •25. Суб'єкт, об'єкт і предмет пізнання. Рівні та форми пізнання.
- •26. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.
- •27. Становлення античної медицини
- •28. Специфіка філософії як знання і світогляду.
- •29. Основні етапи розвитку середньовічної ф-ї.
- •31. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення Августина Аврелія.
- •34. Значення релятивізму скептиків для пізнання світу та людини.
- •35. Філософські погляди Фоми Аквінського.
- •36. Розвиток мед-ни в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •40. Філософія Нового часу: зміст поняття «Нов час», характерні риси, представники.
- •44. Метод психоаналізу для лікування неврозів.
- •45. Структура та функції філософії.
- •46. Раціоналізм в новоєвропейській філософії (р.Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •47. Розвиток медицини в Україні в 1920-1990 рр. 48. Поняття «отнологія», «буття», «матерія».
- •49. Проблема людини та соціальні ідеали у філософії Просвітництва (ж.Ж. Руссо, п. Гольбах, а. Вольтер та ін.).
- •51. Філоософія: предмет, функції, місце та роль в сучасній культурі.
- •52. Філософські погляди і.Канта.
- •53. Всезагальний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ у медицині.
- •54. Філософія як слово.
- •55. Суб’єктивний ідеалізм і. Фіхте. Об’єктивний ідеалізм ф. Шеллінга.
- •56. Проблема одиничного і загального, сутності і явища в медицині (Абаєв)
- •57. Концепції формування предмету філософії.
- •58. Філософська система Гегеля.
- •59. Значення медицини і філософії у процесі виховання людини.
- •60. Взаємозв’язок філософії та медицини (категорії, медоти, бачення людини).
- •61. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •62. «Клятва Гіппократа» - основа гуманістичної діяльності медичного працівника.
- •64. Філософія життя.
- •65. Модель мед. Етики т. Парацельса (принцип «Роби добро»).
- •66. Сутність духовного життя суспільства.
- •67. Екзистенціалізм.
- •68. Проблема життя і смерті у філософії і медицині.
- •69. Релігійний напрям у некласичній філософії (неотомізм, персоналізм).
- •70. Філософська думка Києворуської доби (Іларіон, Лука Жидята, к. Туровський).
- •71. Роль праці в антропогенезі і в процесі становлення особистості мед працівника.
- •72. Філософські школи Давньої Індії.
- •73. Філософські погляди г.Сковороди.
- •74. Зміст поняття «гуманізм», «людина», «світ», «філософія», «медицина».
- •76. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
- •77. Філософія марксизму.
- •78. Вчення н. Макіавеллі та його значення для розвитку сучасної людини.
- •79. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини.
- •81. Філософське мислення медичного працівника (по праці ю.К. Абаєва)
- •82. Проблема любові в середньовічній християнській філософії.
- •84. Філософія і культура.
- •85.Розвиток соціальної медицини в сучасній Україні.
12. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна).
Питання про походження людини хвилювало людство протягом всієї його історії. Але довгий час ця проблема обговорювалася в межах релігії, міфу. В XX ст. особливо швидко почали накопичуватися природничо-наукові знання про походження життя на землі, а отже, і людини. Але, не дивлячись на значну, розгалужену систему досліджень, накопичені знання, експериментальні роботи, проблему не можна вважати вирішеною. Це лише гіпотези, жодна з яких не підтверджується практично.Назвемо основні з них.Космічна гіпотеза має варіанти. Згідно з першим процес виникнення життя на Землі є наслідком занесення з космосу примітивних організмів і подальшого їх розвитку завдяки сприятливим фізико-біологічним умовам на Землі. Другий варіант космологічної гіпотези. Землю відвідали інопланетяни. Вони залишили на ній своїх представників, які пережили низку катастроф, переродилися в сучасний вигляд людини і досягли сучасного розвитку.Прихильники еволюційної гіпотези стверджують, що виникнення земного життя є закономірним результатом попередньої еволюції нашої планети без втручання зовнішньої волі.За сучасними науковими уявленнями перші ознаки життя на Землі з'явились близько 3,8 млрд років тому. Пізніше, приблизно 2 млрд років тому, виникли перші І клітини, здатні до фотосинтезу, тобто до використання 1 сонячної енергії. В процесі фотосинтезу виділяється І кисень. Змінюється докорінно земна атмосфера, що дало змогу життю розповсюдитись по всій планеті. Виникла нова система – біосфера. В результаті саме життя стало найважливішим фактором підтримки на Землі умов, необхідних для його збереження і розвитку. Живі організми на Землі еволюціонували в тваринний світ у сучасних зразках, в тому числі й у людину, внаслідок природного добору (див.: Дарвін Ч. "Походження видів шляхом природного добору").13. Сутність і основні чинники антропосоціогенезу.
Центральне питання антропосоціогенезу - проблема рушійних сил і закономірностей. Так як рушійні сили еволюції не фіксуються, вивчати їх можна тільки в дії, тобто в даний момент на основі екстраполяції. Загальна картина антропогенезу реконструюється на основі неповних і в географічному (величезні простори Азії і Африки залишаються недослідженими) та в хронологічному відношенні даних, прогалини в яких заповнюються більш-менш імовірними гіпотезами. Дефект інформації виникає з одиничності знахідок у кожному з місцезнаходжень. Індивідууми дуже сильно відрізняються один від одного, і, тільки спираючись на дані про багатьох індивідуумів, можна отримати груповий портрет локальної групи. До питання про походження людини антропологи та філософи підходять з різних і зовнішньо навіть протилежних один одному позицій. Антропологи стурбовані пошуками "відсутньої ланки" в біологічній еволюції від мавпоподібних предків людини до Homo sapiens. Філософи прагнуть виявити і змалювати сам "перерва поступовості" - революційний стрибок, який мав місце в процесі людського становлення. Це сприяє правильному розумінню світоглядного масштабу проблеми, перед якою стоїть антропологічне дослідження, і надає на нього евристичне вплив. Як і в питанні походження Всесвіту і життя, існує уявлення про божественне творіння людини. «І сказав Бог; Створімо людину за образом своїм». [1] В індійській міфології світ відбувається з першого пралюдини - Пуруші. У китайській, грецької, єгипетської міфології існують власні концепції походження людини, але всі вони - теологічні. Дуже часто людина створюється з глини: такі уявлення стародавніх шумерів, єгиптян (людини на гончарному колі ліпить бог Птах) та ін народів. У багатьох первісних племен були поширені уявлення про те, що їх предки походять від тварин і навіть рослин (на цьому засноване уявлення про тотеми), а такі вірування зустрічаємо у так званих відсталих народів до цих пір. В античності висловлювалися думки про природне походження людей з мулу (Анаксимандр). Тоді ж заговорили про подібність людини і мавпи (Ганнон з Карфагена). Найбільш ортодоксальні прихильники біблійній версії до цих пір вважають, що кожен вид, у тому числі і людина, був створений Богом. Область досліджень, спрямованих на пошук наукових доказів цієї версії, називається креаціонізму. Сучасні креаціоністи підтверджують тексти Біблії точними розрахунками. Зокрема, вони доводять, що Ноїв ковчег міг вмістити всіх тварюк по парі - якщо врахувати, що рибам та іншим водним тваринам місце в ковчезі не потрібно, а інших хребетних тварин - близько 20 тис. видів. Якщо помножити цю кількість на два (в ковчег були взяті самець і самка), вийде приблизно 40 тис. тварин. Середньої величини автофургон для перевезення овець вміщує 240 тварин. Значить, потрібно було б 146 таких фургонів.