
- •1. Сутність і структура світогляду.
- •3. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.
- •2. Характеристика основних станів порушеної свідомості
- •4. Історичні типи світогляду.
- •5. Причини виникнення античної філософії.
- •6. Свідомість і форми психічної активності людини: мислення, пам’ять, емоції, воля.
- •8. Філософські погляди Сократа.
- •9. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
- •10. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.
- •12. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна).
- •14. Основні закони діалектики.
- •15.Основні школи і представники досократичної ф-ї.
- •16. Специфіка трактування люд у класичній, некласичній і постнекласичній ф-ї.
- •17. Структура філософського знання.
- •18.Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм).
- •19. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ.
- •20. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.
- •21. Філософія і медицина Давньої Греції (Гіппократ)
- •22. Основні підходи до періодизації людської історії.
- •23. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини. Її основні функції.
- •25. Суб'єкт, об'єкт і предмет пізнання. Рівні та форми пізнання.
- •26. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.
- •27. Становлення античної медицини
- •28. Специфіка філософії як знання і світогляду.
- •29. Основні етапи розвитку середньовічної ф-ї.
- •31. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення Августина Аврелія.
- •34. Значення релятивізму скептиків для пізнання світу та людини.
- •35. Філософські погляди Фоми Аквінського.
- •36. Розвиток мед-ни в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •40. Філософія Нового часу: зміст поняття «Нов час», характерні риси, представники.
- •44. Метод психоаналізу для лікування неврозів.
- •45. Структура та функції філософії.
- •46. Раціоналізм в новоєвропейській філософії (р.Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •47. Розвиток медицини в Україні в 1920-1990 рр. 48. Поняття «отнологія», «буття», «матерія».
- •49. Проблема людини та соціальні ідеали у філософії Просвітництва (ж.Ж. Руссо, п. Гольбах, а. Вольтер та ін.).
- •51. Філоософія: предмет, функції, місце та роль в сучасній культурі.
- •52. Філософські погляди і.Канта.
- •53. Всезагальний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ у медицині.
- •54. Філософія як слово.
- •55. Суб’єктивний ідеалізм і. Фіхте. Об’єктивний ідеалізм ф. Шеллінга.
- •56. Проблема одиничного і загального, сутності і явища в медицині (Абаєв)
- •57. Концепції формування предмету філософії.
- •58. Філософська система Гегеля.
- •59. Значення медицини і філософії у процесі виховання людини.
- •60. Взаємозв’язок філософії та медицини (категорії, медоти, бачення людини).
- •61. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •62. «Клятва Гіппократа» - основа гуманістичної діяльності медичного працівника.
- •64. Філософія життя.
- •65. Модель мед. Етики т. Парацельса (принцип «Роби добро»).
- •66. Сутність духовного життя суспільства.
- •67. Екзистенціалізм.
- •68. Проблема життя і смерті у філософії і медицині.
- •69. Релігійний напрям у некласичній філософії (неотомізм, персоналізм).
- •70. Філософська думка Києворуської доби (Іларіон, Лука Жидята, к. Туровський).
- •71. Роль праці в антропогенезі і в процесі становлення особистості мед працівника.
- •72. Філософські школи Давньої Індії.
- •73. Філософські погляди г.Сковороди.
- •74. Зміст поняття «гуманізм», «людина», «світ», «філософія», «медицина».
- •76. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
- •77. Філософія марксизму.
- •78. Вчення н. Макіавеллі та його значення для розвитку сучасної людини.
- •79. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини.
- •81. Філософське мислення медичного працівника (по праці ю.К. Абаєва)
- •82. Проблема любові в середньовічній християнській філософії.
- •84. Філософія і культура.
- •85.Розвиток соціальної медицини в сучасній Україні.
44. Метод психоаналізу для лікування неврозів.
Засновником став австрійський психіатр і психолог Зігмунд Фрейд (1856-1939). Фрейд був лікарем, спочатку психоаналіз виник як метод лікування неврозів. З. Фрейд звернув увагу, що невротичні хвороби дорослих часто викликані психічними травмами, отриманими в дитячому віці. Для лікування таких захворювань 3ігмунд Фрейд розробив спеціальний метод, що отримав назву психоаналізу.
Психоаналіз:
Термін «психоаналіз» має три значення: • Теорія особистості і психопатології • Метод терапії особистісних розладів • Метод вивчення неусвідомлених думок і почуттів індивідуума Структура особистості. На початку 20-х років Фрейд ввів в анатомію особистості три основних структури: ід (воно), его і суперего. Це було названо структурною моделлю особистості, хоча сам Фрейд був схильний вважати їх якимись процесами, ніж структурами. ІД «Поділ психіки на свідоме і несвідоме є основною передумовою психоаналізу, і тільки воно дає йому можливість зрозуміти і прилучити науці часто спостерігаються і дуже важливі патологічні процеси в душевне життя» (З. Фрейд «Я і Воно»). Фрейд зраджував величезне значення цьому розподілу: «тут починається психоаналітична теорія». Слово «ІД» походить від лат. «ВОНО», в теорії Фрейда означає примітивні, інстинктивні й уроджені аспекти особистості, такі як сон, їжа, дефекація, копуляція і наповнює нашу поведінку енергією. Ід має своє центральне значення для індивідуума протягом усього життя, воно не має будь-яких обмежень, хаотично. Будучи вихідною структурою психіки, ід виражає первинний принцип усього людського життя - негайну розрядку психічної енергії, виробленої первинними біологічними спонуками, стримування яких призводить до напруги в особистісному функціонуванні. Ця розрядка і отримала назву принцип задоволення. Підкоряючись цьому принципу і не відаючи страху чи тривоги, ід, в чистому його прояві, може становити небезпеку для індивідуума і суспільства. Також воно відіграє роль посередника між соматичними і психічними процесами. Фрейд також описав два процеси, за допомогою яких ід рятує особистість від напруги: рефлекторні дії і первинні процеси. Прикладом рефлекторних дій є кашель на подразнення дихальних шляхів. Але не завжди ці дії призводять до зняття напруги. Тоді вступають в дію первинні процеси - нелогічна, ірраціональна форма людських уявлень. Вона характеризується нездатністю придушувати імпульси і розрізняти реальне і нереальне. Прояв поведінки як первинного процесу може привести до загибелі індивідуума, якщо не з'являться зовнішні джерела задоволення потреб.
45. Структура та функції філософії.
Розкриття специфіки філософії як форми суспільної свідомості припускає необхідність розкриття і її соціальних функцій, тієї ролі, яку вона грає в життєдіяльності товариства й особистості. Питання про функції філософії в навчальній і науководослідній літературі освітлюється по-різному. Це пояснюється тим, що різноманітні соціальні суб'єкти по різному осмислюють її значення в їхньому житті, а також тим, що об'єктивно її значення багатогранно, вона виконує велику кількість різноманітних функцій. Але для того, щоб уявити значення філософії в життєдіяльності суспільства й особистості як визначеної цілісності, необхідно не перераховувати всі її функції, що проявилися, а згрупувати їх так, щоб виділити найбільше важливі з них, а також визначити логічну послідовність їхнього освітлення. Таке виділення головних функцій дозволяє потім виділити і розкрити специфіку всіх інших, похідних від них функцій. До числа основних функцій філософії варто віднести: методологічну, ідеологічну, гносеологічну, світоглядну, практично-діяльну.