
- •Аналіз роботи ад в різних системах регульованого електроприводу на різне за характером та величиною навантаження
- •Робота ад при живленні від нпч із автономними інверторами
- •2.1 Робота ад при живленні від напівпровідникового перетворювача частоти (нпч) із автономним інвертором напруги (аін), широтно-імпульсна модуляція (шім)
- •2.2. Робота ад при живленні від нпч із автономним інвертором струму (аіс), амплітудне регулювання (ар)
- •2.3. Робота ад при живленні від нпч із аін, ар
- •2.4. Робота ад при живленні від нпн, параметричне регулювання (пр)
- •2.5. Робота ад при живленні від безпосереднього перетворювача частоти бпч, спільне управління (су), прямокутна модуляція (пм)
- •Регулювальні характеристики асинхронного короткозамкнутого двигуна (ад) у різних системах еп
- •Додаток
- •Висновки
- •Список літератури
Міністерство освіти і науки України
Одеська національна морська академія
Розрахунково-графічна робота
З дисципліни «Оптимізація режимів роботи суднових електроприводів»
Електричні машини в регульованому приводі
Виконав
К-т 6-го курсу
Групи 2362
Напрямку «Електромеханіка»
Урсу И.
Перевірив: Петрушин В.С.
Одеса 2013
Зміст
Вступ.........................................................................................................................3
1. Таблиця даних двигуна 4А280S6......................................................................5
2. Аналіз роботи АД в різних системах регульованого електроприводу на різне за характером та величиною навантаження.............................................11
2.1. Робота АД при живленні від НПЧ з АІН, ШИМ...............................17
2.2. Робота АД при живленні від НПЧ з АІС, АР....................................20
2.3. Робота АД при живленні від НПЧ з АІН, АР....................................22
2.4. Робота АД при живленні від НПН, ПР..............................................24
2.5. Робота АД при живленні від БПЧ СУ ПМ (циклоінвертор)............28
Додаток...................................................................................................................36
Висновки................................................................................................................39
Список літератури.................................................................................................40
Вступ
В РГР виконується аналіз роботи серійного загальнопромислового асинхронного двигуна у стаціонарних та нестаціонарних режимах при його використані у різних системах регульованого електроприводу, що відрізняються між собою типами напівпровідникових перетворювачів, видами регулювання, законами частотного керування, видами навантаження та режимами його роботи. При виконанні РГР використовується розроблений на кафедрі електричних машин ОНПУ програмний комплекс DIMASDrive [3]. У даних методичних вказівках детально розглядаються окремі частини РГР. Перша частина пов’язана з формуванням вхідних даних до розрахунків за допомогою програмного комплексу DIMASDrive та тестуванням заданого двигуна. Друга частина присвячена аналізу роботи заданого двигуна в усталених режимах, при його використанні в найбільш поширених регульованих приводах. Третя частина пов’язана з розглядом перехідних режимів асинхронних двигунів при їх живленні від напівпровідникових перетворювачів різного типу. Методичні вказівки можуть бути використані при дипломному проектуванні асинхронних двигунів, що працюють у складі регульованих електроприводів.
Для порівняння результатів розрахунків із параметрами серійних двигунів потрібні також наступні дані:
параметри Т-подібної заступної схеми, визначені в ;
ККД та коефіцієнт потужності при 100 % навантаженні;
вібраційна швидкість (ефективне значення);
акустичний шум;
кратність максимального моменту;
кратність пускового моменту;
кратність пускового струму;
типи підшипників та їх динамічна вантажопідйомність;
Номінальний фазний струм, що визначається як:
Номінальний момент на валу двигуна, що визначається як:
У вищевказаних формулах номінальна потужність Р2ном – у Ватах.
Таблиця 1.
Найменування параметра |
Одиниця виміру |
Іденти-фікатор |
1 |
2 |
3 |
Номінальні й обмотувальні дані |
|
|
Потужність двигуна (для серійних номінальна) |
75кВт |
PN |
Фазна напруга (для серійних номінальна) |
220 |
UN |
Ковзання (для серійних номінальне) |
0,022 в.о. |
SN |
Число пар полюсів |
3 |
EP |
Частота (для серійних номінальна) |
50 Гц |
F1 |
Ступінь захисту IP |
44 |
IP |
Матеріал станини |
Сталь |
МST |
Клас ізоляції |
F(155C) |
KLIZ |
Матеріал станини |
Сталь |
МАТС |
Висота осі обертання |
280 мм |
HOBP |
Число пазів статора |
72 |
ZS |
Число пазів ротора |
86 |
ZR |
Число витків обмотки статора |
72 |
W1 |
Площа перетину ефективного провідника обмотки |
6,432 мм2 |
EQ1 |
Число паралельних гілок обмотки статора |
4 |
EA |
Відносне скорочення кроку обмотки статора |
0.778 |
BT |
Висота ізольованого провідника статора |
1.15 мм |
AI |
Число елементарних провідників в ефективному |
2 |
NEM |
Схема з’єднання обмотки статора (/Y) |
зірка |
|
Зовнішній діаметр статора |
520 мм |
EDA |
Внутрішній діаметр статора |
370 мм |
DS |
Величина повітряного зазору |
0,8 мм |
EDEL |
Внутрішній діаметр ротора |
110 мм |
DJ |
Довжина сердечника статора |
190 мм |
L1 |
Коефіцієнт заповнення сталлю |
0,9 |
KZC |
Ширина короткозамкненого кільця ротора |
18 мм |
AK |
Висота короткозамкненого кільця ротора |
50 мм |
BK |
Ознака форми паза статора |
1,5 |
PRP |
Скіс пазів статора |
0мм |
BSK |
Коефіцієнти |
|
|
Коефіцієнт тепловіддачі з поверхні |
94 Вт/(м2 °С) |
ALF1 |
Коефіцієнт підігріву повітря |
2.35 Вт/(м2 °С) |
ALFV |
Коефіцієнт зміни умов охолодження |
4.9 |
MV |
Геометрія паза статора |
|
|
Висота паза статора |
37.8 мм |
H1 |
Висота клина паза статора |
3 мм |
GKL |
Ширина шліца паза статора |
5,2 мм |
MS |
Ширина паза статора |
8.8 мм |
GP |
Висота шліца паза |
1,1 мм |
HS |
1 |
2 |
3 |
Геометрія паза ротора |
|
|
Діаметр першої окружності паза ротора |
3.5 мм |
PD1 |
Діаметр другої окружності паза ротора |
5 мм |
PD2 |
Відстань від поверхні ротора до центра першої окружності |
2 мм |
PA0 |
Відстань між центрами окружностей |
30 мм |
PA2 |
Ширина шліца паза ротора |
0 мм |
MR |
Висота перемички над пазом |
0,5 мм |
HF |
Додаткові вихідні дані |
|
|
Загальні ИД |
|
|
Однобічна товщина ізоляції в пазу статора |
0,91 мм |
BIP1 |
Однобічна товщина ізоляції лобової частини |
0,36 мм |
BIL1 |
Середнє значення коефіцієнта теплопровідності |
0,16 Вт/(м °З) |
W11 |
Умовний периметр поперечного переріза ребер |
570мм |
WR |
Питомий опір матеріалу обмотки статора |
0,021Ом·мм2/м |
RO1 |
Питомий опір матеріалу обмотки ротора |
0,04 Ом·мм2/м |
RO2 |
Питома маса матеріалу обмотки ротора |
8.9 г/см3 |
GMR |
Вартість 1 кг матеріалу обмотки ротора |
4 у. о. |
CMM |
Марка електротехнічної сталі |
2312 |
ST |
Коефіцієнт завантаження двигуна по потужності |
85 в. о. |
KZG |
Вартість 1 квт·ч електроенергії |
1 у. о. |
STAE |
Час роботи до капітального ремонту |
0,05 років |
CHLR |
Вартість установки компесаційного пристрою із реактивною потужності 1 кВАр |
5 у.о. |
STRE |
Вартість 1 кг матеріалу обмотки статора |
10 у. о. |
STMS |
Вартість 1 кг активної сталі |
6 у. о. |
STST |
Вартість 1 кг конструктивних матеріалів |
3 у. о. |
STKM |
Вартість 1 кг ізоляції |
4 у. о. |
STIS |
Повний тепловий розрахунок |
|
|
Довжина крил короткозамкненого ротора двигуна |
55 мм |
EF |
Число крил |
1 |
NFF |
Висота вентиляційних крил (максимальна) |
52мм |
HF1 |
Висота вентиляційних крил (мінімальна) |
45 мм |
HF2 |
Товщина крил |
1 мм |
TFF |
Зовнішній діаметр станини |
560 мм |
DC |
Діаметр підшипника |
180 мм |
DNW |
Відстань між підшипниками двигуна |
711 мм |
ELB |
Зовнішній діаметр лопаток вентилятора |
556 мм |
D2B |
Ширина лопатки вентилятора |
140 мм |
EB1 |
Середня ширина каналу між ребрами станини |
48 мм |
AP |
Висота ребер станини |
50 мм |
BP |
Ширина ребер станини |
мм |
EHP |
Число ребер станини |
32 |
NP |
Довжина заточення підшипникового щита |
4 мм |
BW |
Число обертів незалежного вентилятора |
10 об/хв |
ОНВ |
Механічний розрахунок |
|
|
Границя текучості |
100000 Па |
m_PTEK |
Динамічна вантажопідйомність |
10000000 Н |
m_CBD |
Маса муфти |
100 кг |
m_MAC |
Коефіцієнт передачі |
3 в.о. |
m_KP |
Висота шпонки |
1 мм |
m_HIP |
Розміри вала |
|
|
Х1 |
12мм |
m_X1 |
X2 |
25мм |
m_X2 |
Y1 |
45мм |
m_Y1 |
Y2 |
25мм |
m_Y2 |
А |
45мм |
m_A |
В |
368мм |
m_B |
С |
343мм |
m_C |
Розміри муфти |
|
|
Діаметр по центрах пальців муфти |
135 мм |
m_d1 |
Виступ вала Z1 |
190 мм |
m_z1 |
Діаметри вала |
|
|
d1 |
70 мм |
m_di1 |
d2 |
70 мм |
m_di2 |
d3 |
80 мм |
m_di3 |
d4 |
85 мм |
m_di4 |
d5 |
100 мм |
m_di5 |
d6 |
110 мм |
m_di6 |
d7 |
100 мм |
m_di7 |
|
|
|
Таблиця В.1. Порівняння каталожних даних із даними ЕОМ
Величина |
Одиниці |
Дані каталогу |
Дані ЕОМ |
Номінальна потужність на валу, Р2 |
кВт |
75 |
73 |
Номінальний фазний струм, Iфн |
А |
139 |
290 |
Номінальне число обертів валу, n |
об/хв. |
1000 |
936 |
Номінальне ковзання, s |
в.о. |
0.018 |
0.022 |
Максимальне перевищення температури обмотки статора, max |
0С |
40 |
105 |
Номінальний момент на валу |
Нм |
732 |
732 |
Параметри Т-подібної заступної схеми |
|||
Активний опір обмотки статора, R1 |
Ом |
0.0477 |
0.0375 |
Індуктивний опір обмотки статора, Х1 |
Ом |
0.1847 |
0.084 |
Приведений активний опір обмотки ротора, R2 |
Ом |
0.0282 |
0.0216 |
Приведений індуктивний опір обмотки ротора, Х2 |
Ом |
0.1941 |
0.144 |
Активний опір кола намагнітнення, R |
Ом |
0.4749 |
0.166 |
Индуктивний опір кола намагнітнення, Хм |
Ом |
5.865 |
4.9 |
Коефіцієнт потужності за 100% навантаження, cos φ |
в.о. |
89 |
86 |
ККД за 100% навантаження, η |
% |
92 |
81 |
Кратність пускового струму, Kiп |
в.о. |
7 |
1.75 |
Кратність пускового моменту Кмп |
в.о. |
1.2 |
0.54 |
Кратність максимального моменту, Кmах |
в.о. |
2.2 |
1.06 |
Рис.1. Вал асинхронного двигуна
Аналіз роботи ад в різних системах регульованого електроприводу на різне за характером та величиною навантаження
Найбільш поширеними регульованими електроприводами на сьогодні є такі, що використовують напівпровідникові перетворювачі напруги (НПН) та напівпровідникові перетворювачі частоти (НПЧ). Останні діляться на безпосередні перетворювачі частоти (БПЧ) та на двоступеневі (інверторні) НПЧ із проміжною ланкою постійного струму. Інверторні перетворювачі у свою чергу діляться на НПЧ із автономними інверторами напруги (АІН) та на НПЧ із автономними інверторами струму (АІС).
У таких системах регульованих електроприводів пропонується проаналізувати роботу заданого двигуна. Аналіз роботи пов’язано з отриманням регулювальних характеристик (залежностей електричних, енергетичних, механічних, теплових, віброакустичних показників від частоти обертання при роботі електропривода на певне за характером та величиною навантаження). Крім того необхідно отримати значення основних критеріїв при заданому діапазоні регулювання або тахограми із визначеними тривалостями роботи на конкретних частотах обертання. До основних критеріїв роботи двигуна відносяться ККД та коефіцієнт потужності, а також зведені витрати АД та усього електроприводу. У висновках до РГР має бути проведений аналіз цих критеріїв при двох варіантах завдання вимог до функціонування двигуна.
Робота ад при живленні від нпч із автономними інверторами
Формуються потрібні для аналізу моделі трьох таких перетворювачів. До бази даних відповідних перетворювачів заносяться Наступні вхідні дані: номінальна потужність (кВт), максимальна вихідна напруга (В) – для АІН, максимальна вихідний струм (А) – для АІС, номінальна вихідна частота (Гц), діапазон зміни частоти (Гц), ККД (в.о.), коефіцієнт схеми випрямляча, в.о. (залежить від схеми; для трифазної мостової – 2,326), коефіцієнт схеми інвертора, в.о. (залежить від схеми; для трифазної мостової – 0,471), коефіцієнт ланки постійного струму, в.о. (для АІН), коефіцієнт закону керування , в.о. (для АІС), вид зворотного зв’язку (відсутність ЗЗ – розімкнена система електроприводу, ЗЗ за швидкістю), кількість графіків (кількість частот, що аналізуються, або значень швидкості за наявності ЗЗ), коефіцієнт зміни частоти, в.о. (початкове значення та величина прирощення), частота комутації, кГц (для ШІМ), швидкість зміни частоти, Гц/с (для аналізу перехідних процесів), закон частотного керування, бустерна напруга, В (для АІН), вартість перетворювача, у.о., вага перетворювача (кг), габаритні розміри (мм). Три останні параметри потрібні для аналізу масо-вартісних та споживацьких властивостей системи електроприводу і їх значення вибираються достатньо приблизно. Викладач визначає закон частотного керування першого або другого рівнів, що використовується у тому чи іншому перетворювачі.
До комплексної математичної моделі включається також модель навантаження, що визначається вентиляторною, ліфтовою, або тяговою навантажувальними характеристиками.
У відповідності із вказівками у HELP, що додається до програми DIMASDrive, створюється експеримент моделювання, в якому із вище перелічених моделей формується комплексна модель усього ЕП. При цьому необхідно вказати вхідні дані експерименту, до яких відносяться параметри мережі живлення та момент інерції механічної частини приводу.
У результаті моделювання отримуються різноманітні регулювальні характеристики. Приклади регулювальних характеристик при різних видах регулювання наведені у додатку Г. Змінюючи параметри навантаження та число графіків у вхідних даних НПЧ, студент має досягти найбільшого діапазону регулювання, при якому не спостерігатиметься перевищення температури обмотки статора вище припустимого. Сімейство механічних характеристик при заданих параметрах регулювання, із накладеною характеристикою навантаження, та усі регулювальні характеристики подаються у пояснювальної записці.
Далі наведені дані двигуну 4А280S6, який використовується для подальших експериментів.
Рис.2. Номінальні та обмоточні дані
Рис.3. Загальні геометричні дані двигуна
Рис.4. Коефіцієнти
Рис.5. Геометрія паза статору
Рис.6. Геометрія пазу ротора
Рис.7. Додаткові дані двигуна А280S6
Рис.8. Додаткові дані для повного теплового розрахунку