Зміст

Вступ 5

1. Коротка геологічна характеристика родовища 7

2. Техніко-технологічний розділ 13

2.1 Характеристика фонду свердловини 13

2.2 Характеристика продукції свердловини 13

2.3 Вибір свердловини її конструкція, обладнання і аналіз роботи 14

2.4 Вихідні дані для проектування 17

2.5 Вибір промивальної рідини і промивального агрегату 17

2.6 Розрахунок прямої промивки піщаної пробки 18

2.7 Розрахунок зворотнох промивки 26

2.8 Вибір способу промивки піщаної пробки 31

2.9 Вибір підйомного агрегату 31

2.10 Вибір іншого обладнання 32

2.11 Розрахунок оснастки талевої системи 36

2.12 Розрахунок виконання швидкостей підйомника 37

2.13 Підготовчі роботи 39

2.14 Технологія проведення промивки піщаної пробки 39

2.15 Заключні роботи 40

З Охорона праці 43

3.1 Техніка безпеки 43

3.2 Протипожежні заходи 49

З.З Промислова санітарія 50

4 Охорона довкілля 52 Література 43

Додаток 45

Анотація

Даний курсовий проект складається із вступу і чотирьох розділів. У вступі вказується галузі промисловості в яких застосовуються нафто-газо продукти. Також описується про загальний стан запасів нафти і газу в Україні і перспективи розвитку галузі. Перший розділ складається з загальних відомостей про Орів-Урічняньське родовище, його стратиграфію, тектоніку, літологію і колекторські властивості продуктивних горизонтів. В техніко - технологічному розділі описується характеристика фондів свердловини і продукція свердловини. А також проводиться розрахунок промивки піщаної пробки, вибираються агрегати для проведення капітального ремонту і визначається комплекс робіт необхідних для ремонту. В охороні праці вказується техніка безпеки, необхідна при виконанні робіт пов'язаних з промивкою, промислова санітарія, а також протипожежні заходи.

В охороні довкілля проводяться заходи, які направленні на збереження навколишнього середовища.

Вступ

Розвиток народного господарства залежить від етапу і темпів розвитку паливно-енергетичних галузей - основної бази великої індустрії. Розвиток великої машинобудівної індустрії,механізованого сільського господарства, транспорту промислового і громадського будівництва вимагає великої кількості різного виду паливно-енергетичних ресурсів. Найбільшими постачальниками палива для народного господарства є нафтова і газова промисловості,

В даний час нафта, газ і продукти їх переробки за економічним значенням стоять в одному ряді з іншими важливими засобами виробництва, які активно впливають на прискорення науково-технічного прогресу народного господарства.

Продукція нафтової і газової промисловості все більше використовується в багатьох галузях промисловості. В першу чергу це відноситься до бензину і дизельного палива, що пов'язане з інтенсивним розвитком вантажного, пасажирського і , легкового автомобільного транспорту, із застосуванням двигунів внутрішнього згоряння , в промисловості, сільському господарстві, будівництві. Неухильно розвивається споживання нафтового палива морським і річковим флотом. Зростає споживання продуктів переробки нафти в авіації.

Збільшується потреба бітуму і асфальту в зв'язку з промисловим і житловим будівництвом, розширенням і спорудженням багатьох тисяч кілометрів автомобільних доріг.

Нафта, нафтовий і природний газ стали найефективнішою сировиною для хімічної промисловості. На базі нафтової сировини росте виробництво пластмас, мінеральних добрив, штучних волокон і шкіри, синтетичного каучуку миючих засобів і інших цінних речовин. Використовується нафтогазова сировина для одержання білково-вітамінних концентратів для тваринництва.

Українська держава, ставши на шлях самостійного розвитку, зіткнулася з багатьма труднощами, серед яких все виразніше виділяється нестача енергоносіїв.

У надрах держави є нафта, газ і вугілля. Проте запасів, що розробляються, недостатньо для задоволення потреб нашої економіки.

Тому із 50 млн.тон нафтового прожиткового мінімуму: 47 млн.тон — чужі; із 110-120 млрд. кубометрів природного газу, трохи менше сотні млрд. кубометрів надходять із зовні. До цього треба додати ще 30-35 млн. тонн -коксівного вугілля, яке також доводиться завозити. Нещодавно ці енергоресурси відпускались Україні за досить низькими цінами. З розвитком подій на нафтовому ринку почав скорочуватись потік нафти і газу з Росії. Українські споживачі нафти переорієнтовуються на арабо-іранську нафту. Та в цій ситуації постає не менш складна проблема валютного розрахунку.

А чи можемо ми самі собі допомогти? Адже кілька десятків років тому Україна фонтанувала нафтою і газом, а тепер ці родовища ледве животіють. Адже запаси нафтосировини на Україні, зокрема в Карпатському регіоні, скорочуються. Згідно з прогнозами до 2000 року видобуток нафти в Україні знизиться із 4,5 до 2-3 млн.тонн, а газу з 22 до 15-17 млрд. кубометрів.

У вирішенні проблеми нафтогазопостачання Україна може використовувати переваги свого геополітичного становища.

Через територію України проходять газопроводи Росії і Туркменістану. Це за міжнародними нормами може дати майже 20 млрд. кубометрі в газу на рік. Володіючи значним кадровим потенціалом, спираючись на достатню матеріально-технічну і наукову базу, працівники нафтового комплексу Прикарпаття можуть успішно включатися у транснаціональну систему постачання, як української держави, так і багатьох зарубіжних країн.

1. Коротка геологічна характеристика родовища

Орїв-Уличнянське нафтове родовище розташоване на території Львівської області в границях сіл Орова та Уличне. З обласним центром - Львовом, розташованим на відстані 100 км., дані села зв'язані асфальтовою дорогою, що проходить через Стрий, Меденичі, Миколаїв. У орографічному відношенні територію Орів-Уличнянського родовища можна поділити на дві частини: південно-західну, що характеризується гірським рельєфом, і північно-східну, виражену передгір'ям. Але границя між гірською частиною площі і рівнинно-пагорбною не може бути достатньо чітко прослідкована, тому що у підніжжя гір спостерігаються масивні відклади делювію, які згладжують перехід гірського рельєфу в передгірський. В геологічній будові Орів-Уличнянського нафтового родовища приймають участь осадові утворення крейдової, палеогенової, антропогенної систем. Осадки крейдової системи представлені утвореннями стрийської світи. Складені вони чергуванням пісковиків, алевролітів та аргілітів з прошарками вапняку малої товщини гравелітів та конгломератів. Товщина стрийських відкладів, які розкриті свердловинами в Орів-Уличнянській складці досягають 106 м. Осадки палеогенової системи представлені палеоценовим (лопянецька світа), еоценовим (манявська, вигодська та бистрицька світи ) і олігоценовим (меніліто-ва і поляницька світи.) відділами. Продуктивна товща Орів-Уличнянського родовища пов'язана з відкладами нижньоменілітової підсвіти. За геолого-фізичними даними в нижньоменілітових відкладів виділяються дві товщі: нижня - піщаниста і верхня аргілітова.

Піщаниста товща розчленовується знизу до верху на чотири горизонти: роговиковий, надроговиковий, клівських пісковиків та нижній аргіліто-алевролітрвий. Роговиковий горизонт, що залягає в основі піщанистої товщі, товщиною 10-30 м, складений чергуванням прошарків аргілітів, роговиків, пісковиків середньо» і різнозернистих, мергелів та вапняків. Надроговиковий горизонт, товщиною 10-30 м характеризується значною мінливістю за розрізом та за площею, складений пісковиками, алевролітами ї аргілітами місцями складається майже повністю із пісковиків вапняковистих, середньозцементованих. Горизонт клівських пісковиків складається в основному пісковиками і алевролітами з прошарками аргілітів. Для нього теж характерна літологічна невитриманість. Товщина горизонту змінюється від 20 до 68 м. Літологічне вони складені сірими, кварцовими і глауконіте-кварцевими, середньо-різнозернистими, невапнистими пісковиками і алевролітами; бітумінозними аргілітами з прошарками коричневих та темно-коричневих до чорних, до щільшіх роговиків,, щільних мергелів і вапняків. Аргілітова товща складена, в основному, аргілітами, що містять декілька прошарків слабозцементованих низькопористих алевролітів і пісковиків. Загальна товщина нижньоменілітових відкладів на Орів-Уличняиському родовищі змінюється, від 108 до 236 м. Орів-Уличнянське родовище розташоване у внутрішній зоні Передкарпатського краєвого прогину, частково перекритого насувом Скибової зони Карпат. Воно приурочене до, Бориславсько-Орівської асиметричної антиклінальної складки північно-західного простягання. Північно-східне крило її підвернуте і зрізане при насуванні. Склепіння складки розташоване в районі м. Борислав,0 а південно-східна перикліналь - в районі сіл Орів і Улично. Поперечними скидо-зсувами складка розбита на Бориславський, Помярківський, Іваниковський і Орів-Уличнянський тектонічні блоки. В межах останнього виявлено нижньоменілітовий поклад нафти. Орів-Уличнянський блок представляє собою периклінальне

закінчення Бориславсько-Орівсьхої антикліналі, зрізаної вздовж осі і насунутої у північно-східному напрямку на воротищенськї і поляницькі відклади Іваниківської глибинної складки.Південна і південно-східна частини перекліналі полого (кути падіння порід - 10-15°) занурюються під насунуті відклади Берегової та Орівської скиб. Північне крило Орів-Уличнянського блока зрізано при насуванні і частково збереглось лише в склепінній частині, де воно підвернуте і круте (кути падіння порід - 75-80° ). Найбільш піднесена частина перекліналі знаходяться в районі св. 18-Ор. З заходу Орів-Уличнянський блок обмежено скидом з амплітудою біля 200 м, який відокремлює його від Іваниківського блоку. Довжина Орів-Уличнянського блоку складає біля 8 км, ширина від чола до зовнішнього контуру нафтоносності дорівнює 5,7 км. Промислово-нафтоносними колекторами на Орів-Уличнянському родвшці є пісковики і алевроліти кварцові, глауконіто-кварцові, дрібно-, середньо- і круцнозернисті, різного ступеню цементування. Приурочені вони, в основному, до нижньої частини менілітової підсвити, який охоплює роговиковйй і надроговиковий горизонти, а також горизонт клівських пісковиків. Глибина залягання продуктивної товщі змінюється від 2501 до 3890 м. Для нижньоменілітової підсвіти Орів-Уличнянського родовища характерно змінювання продуктивності колекторів за площею та розрізом. В результаті поряд із свердловинами, які мають великі початкові дебіти нафти знаходяться свердловини з невеликими дебітами, або зовсім, які не дали її притоку. Це пояснюється різкою фаціальною змінюваністю порід-колекторів. В нижньоменілітовій товщі родовища установлені розрізнені між собою низькою проникною зоною два поклади: Орівський і Уличнянський. Свердловини, які пробурені в межах цієї зони, дали при випробуванні непромисловий приплив нафти, або нафти з водою. Крім цієї низькопроникної зони, одна обширна низькопроникна зона примикає із

заходу (св. 11,18,151,26,173,14,52,24-Ор.,46-Ів., 16-Ор.,9-Ур ) до Орівського покладу, а друга - зі сходу (св, 188 ) до Уличнянського покладу. На захід від низькопроникної зони розташована зона відсутності колекторів (св.45-Ів., 32 І 36-Ор.). Заміщені також колектори і в районі св.166. Приблизно в середній частині низькопроникної зони, яка розташована між Орійським і Уличнянським покладами простягається смуга відсутності колекторів. Наявність її доводиться даними випробування св.32-Ул. Промислова нафтоносність родовища приурочена до нижньоменілітових, а саме, роговикового, надроговикового горизонтів та горизонту київських пісковиків. Продуктивні пласти розкриті у свердловинах, одним фільтром та експлуатуються разом. Родовище широкою низькопроникною зоною поділяється на Орівський та Уличнянський поклади, які відрізняються між собою властивостями нафти та положенням водонафтового контакту. ВНК для Орівського покладу прийнятий умовно по підошві нафтонасиченого пласта у свердловині 41 на абсолютній відмітці - -3237 м. Для Уличнянського покладу ВНК проведений, згідно з даними промислово-геофізичних досліджень і випробовування у свердловині 8-Ул., на абсолютній відмітці -3129,3. Продуктивна товща нижньоменілітових відкладів Орів-Уличнянського родовища складена пластами пісковиків і алевролітів, що розмежовані між собою аргілітами. Продуктивні пласти-колектори неоднорідні як за площею, так і за розрізом. Вони заміщуються щільними породами і перериваються. Тому поряд із свердловинами, що мають великі початкові дебіти нафти, знаходяться свердловини з невеликими початковими дебітами або зовсім з відсутніми припливами нафти. Таке явище спостерігається в широтному напрямку. Орівський і Уличнянський поклади розділені між собою зоною відсутності колекторів (район свердловин 165, 32, 25, ЗО, 9-Ул.,4-Ор .).

До продуктивних пластів-колекторів відносились пласти з пористістю > 8%. За даними промислово-геофізичних досліджень товщина окремих пластів змінюється від 0,6 до 21,6 м. В продуктивній Товщі нижньоменілітових відкладів виділяються 1-18 пластів для Орівського покладу і 3 - 12 пластів для Уличнянського покладу. Сумарна ефективна товщина для Орівського покладу змінюється від 11,4 до 59,4м, в середньому дорівнює 25,0 м, для Уличнянського покладу змінюється від 6,6 до 39,8 м, в середньому дорівнює 23,8 м. Відкрита пористість колекторів визначена за геофізичними даними і в середньому дорівнює 12,7%, як для Орівського, так і для Уличнянського покладів. З метою деталізації геологічної будови експлуатаційного об'єкту родовища вся продуктивна товща в свердловинах за даними гоефізичних досліджень свердловин, розділена на три пачки пластів: клівських пісковиків, умовно позначений як репер / /, надроговиковий горизонт / / і роговиковий, горизонт / /. Середня нафтонасичена товщина горизонтів змінюється від 5,0 м (Уличнянський поклад роговиковий горизонт ) до 17,6 м ( Орівський поклад Клівських пісковиків ). Максимальні ефективні товщини горизонту / / знаходяться в склепінчастій (36 м - св.ІЗ-Ул.), центральній (34,2 м - св.53, 34,6 - св.159) частинах Орівського покладу і склепінчастій частині Уличнянського покладу (33,6 м -свЛІ-Ул.). Надроговиковий горизонт / / має дещо менше поширення по площі, ніж горизонт клівських пісковиків. В Орівському покладі є зони відсутності поширення колекторів в західній частині (в районі свердловий 166, 13-Ор, 53, 176) і в східній частині (в районі свердловин 50, 99,155). В Уличнянському покладі горизонт / /

заміщується не колекторськими породами в західній частиш (в районі свердловини 31) і в східній (в районі свердловини 39) частини Максимальне значення ефективної товщини в Орівському покладі має місце в склепінчастій частині (27,6 м - св.35-Ул.), центральній (25,2 м - св.8) і південній (25,2 м - св.25). Роговиковий горизонт / / має значно менше поширення за площею, ніж горизонт клівських пісковиків, як Орівського так і Уличнянського покладів. В східній частині Орівського покладу великий язик непроникної зони врізається в центральну частину (район свердловин 17, 99, 50, 8 та інші), дещо менший - в районі свердловин 176, 57; 187. В західній частині Орівського покладу виклинюваняя продуктивного тшй має місце в районі свердловин 51, 32. Максимальне значення ефективної товщини роговиковош пласта 20,0 м зафіксоване в склепінчастій частині (район свердловини, 35*Ул.) і центральній (район свердловини 9-Ор.). Коефіцієнт розчленування (Кр) для Орівського покладу змінюється від 1 до 17, а для Уличнянського покладу він змінюється від 3 до 12. Коефіцієнт піщаності (Кп) для Орівського покладу змінюється від 0,02 до 0,36, а для Уличнянського покладу - від 0,06 до 0,25. Найбільші значення коефіцієнта піщаності встановлені на півночі Орівського покладу в районі свердловин 35 і 63-Ул.; в центральній його частині - в районі свердловин 5, 8, 53, 157, 36-Ор, а на півдні - свердловина 25-Ор.. В цілому на цьому покладі спостерігаються зміни коефіцієнта піщаності з півночі на південь, з рідким і більш плавним зменшенням його значення - на схід.