- •1.Поняття та предмет галузі конституційного права
- •3. Організація і проведення всеукраїнського референдуму
- •2 Визнання, набуття та припинення громадянства України
- •3.Правові наслідки всеукраїнського референдуму
- •2 Органи, що вирішують питання громадянства України
- •3.Конституційно-правове регулювання питань організації і діяльності органів державної влади.
- •1 Поняття та специфіка конституційно-правових відносин
- •3 Поняття та ознаки органу державної влади
- •1 Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •3 Конституційна система органів державної влади України
- •2 Поняття, природа, риси конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •3 Принципи організації діяльності державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •2 Класифікація конституційних прав і свобод людини та громадянина.
- •2 Економічні права і свободи.
- •3 Поняття та ознаки парламенту .
- •2 Соціальні права і свободи
- •3.Види парламентів
- •2 Культурні права і свободи
- •Право на освіту.[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.[ред. • ред. Код]
- •3 Чисельний склад та структура Верховної Ради України
- •2.Особисті права і свободи.
- •3.Строки повноважень Верховної Ради України
- •2Громадянські права і свободи. Особисті права та свободи людини та громадянина в Україні
- •3 Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
- •2 Політичні права і свободи
- •§ 51. Свобода думки і слова
- •§ 52. Свобода зборів, мітингів походів і демонстрацій
- •§ 53. Право на звернення до органів державної влади та самоврядування
- •3 Компетенція Верховної Ради України
- •2 Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини і громадянина.
- •3 Акти Верховної Ради України
- •2 Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •3 Статус народного депутата України.
- •2 Поняття та конституційні засади територіального устрою України.
- •3. Сесії верховної ради україни
- •3 Розгляд питань на пленарних засіданнях Верховної Ради України.
- •2 Система адміністративно-територіального устрою України
- •3.Комітети і комісії Верховної Ради України: склад, порядок формування, функції та повноваження
- •2 Поняття виборів та їх соціальна функція.
- •3 Посадові особи Верховної Ради України.
- •2.Види виборів
- •3 Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •3 Введення в дію законів та інших актів Верховної Ради України.
- •2 Виборчі системи в Україні.
- •2 Особливості виборчих систем в Україні.
- •3 Депутатські групи і фракції у Верховній Раді України.
- •3 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •2 Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •3 Місце і роль Президента України і механізмі державної влади.
- •2 Законодавче регулювання стадій виборчого процесу.
- •3.Компетенція Президента України.
- •2 Поняття та соціальна функція референдуму.
- •3.Конституція України про підстави і порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •2 Види референдумів
- •3 Адміністрація Президента України.
- •2 Предмет референдуму.
- •3.Акти Президента України.
- •2 Призначення та проведення референдумів.
- •3.Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з Верховною Радою України.
- •2 Відповідність за порушення виборчих прав громадян.
- •3 Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
2 Поняття виборів та їх соціальна функція.
Поняття виборів
Під виборами в найширшому значенні цього слова розуміють такий спосіб формування керівних органів, що полягає в голосуванні визначених осіб. Завдяки виборам формуються, наприклад, керівні статутні органи політичних партій та громадських організацій, президіальні органи зборів, деякі органи державної влади та органи місцевого самоврядування тощо.
Вибори в конституційному праві — це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їхньої посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандата, мають право балотуватися два та більше кандидатів. Вимога альтернативності має важливе значення, оскільки не лише визначає демократичний характер виборів, а й дозволяє відокремити вибори від призначення на посаду, яке здійснюється колегіальним органом (наприклад, призначення Верховною Радою України шести суддів Конституційного Суду України).
Соціальне призначення виборів полягає в тім, що:
1. Вибори є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування. За їх допомоги, зокрема, формуються парламент — Верховна Рада України; представницький орган Автономної Республіки Крим і представницькі органи місцевого самоврядування; заміщується пост Президента України та посади сільських, селищних, міських голів. У демократичній державі з республіканською формою правління взагалі не може бути органів, які набували би владних повноважень в інший, ніж пряме чи опосередковане волевиявлення народу, спосіб.
2. Вибори, проведені з дотриманням вимог Конституції України та міжнародних стандартів, виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру. За їх допомогою народ визначає своїх представників в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, наділяє їх мандатом на здійснення у визначених Конституцією межах своїх суверенних прав. Як підкреслює Г. Майєр, вибори — це «єдиний акт, в якому політична воля народу безпосередньо втілюється у владні політичні структури, найважливіший і єдиний акт, за яким народ може визначати, до того ж в обов’язковій з позиції права формі, державну волю».
3. Вибори відіграють визначальну роль у формуванні політичної еліти суспільства. Саме за допомогою виборів відбувається процес селекції політичних лідерів — громадяни наділяють владними повноваженнями тих осіб, яким вони довіряють визначати основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики держави, вважають гідними здійснювати керівні функції.
Ключовим моментом щодо сучасної теорії інституту виборів у національному конституційному праві є ст. 5 Конституції України, якою визначається, що «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». На мій погляд, головне правниче навантаження цієї статті в тому, що громадянське суспільство як асоціація вільних і рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування і постійного відтворення має самоорганізовуватись і структуруватись. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрями у його діяльності — це періодичне формування визначених власних структур, які б задовольняли інтереси і прагнення кожного члена суспільства і раціональне існування всього суспільства в цілому.
Отже, суспільство як соціальна система, що здатна до саморегулятивних функцій шляхом організації владних структур представницького характеру, реалізує свої можливості у процесі виборів. А це дає підстави визначити вибори як політичну функцію самого суспільства по здійсненню державотворення.
Сучасні вимоги до проведення виборів в Україні об’єктивно вимагають їх належного законодавчого забезпечення й існування комплексного інституту виборчого законодавства України.
Законодавство про вибори в Україні становлять законодавчі акти, які, на нашу думку, можна поділити на чотири групи.
1. До першої групи входять норми Конституції України, що становлять основу системи виборчого законодавства, закладають загальні принципи виборчого права і засади організації та проведення виборів.
2. Друга група — це, власне, спеціальні конституційні законодавчі акти про вибори в Україні: Закон України «Про вибори народних депутатів України», Закон України «Про вибори Президента України», Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», Закон України «Про Центральну виборчу комісію» та інші нормативно-правові акти, що приймаються Верховною Радою України.
3. До третьої групи входять нормативно-правові акти конституційного законодавства, зокрема: Закон України «Про громадянство України»; Закон України «Про об’єднання громадян»; Закон України «Про політичні партії»; Закон України «Про мови»; Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»; Закон України «Про державні символи»; Закон України «Про статус народного депутата України»; Закон України «Про національні меншини в Україні»; Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»; Закон України «Про Конституційний Суд України».
4. Найбільшу групу нормативних актів становлять галузеві нормативні акти суміжних галузей, якими регулюються певні процедури та інститути виборчого процесу. Це норми адміністративного законодавства, трудового, житлового, кримінального, кримінально-процесуального, фінансового, які певний час реалізовувалися у процесі правового регулювання виборів, а також нові для виборчого процесу норми цивільного, цивільно-процесуального, пенсійного, господарського, митного, інформаційного, сімейного, законодавства про зв’язок, освіту, банківського, податкового, екологічного тощо.