- •1.Поняття та предмет галузі конституційного права
- •3. Організація і проведення всеукраїнського референдуму
- •2 Визнання, набуття та припинення громадянства України
- •3.Правові наслідки всеукраїнського референдуму
- •2 Органи, що вирішують питання громадянства України
- •3.Конституційно-правове регулювання питань організації і діяльності органів державної влади.
- •1 Поняття та специфіка конституційно-правових відносин
- •3 Поняття та ознаки органу державної влади
- •1 Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •3 Конституційна система органів державної влади України
- •2 Поняття, природа, риси конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
- •3 Принципи організації діяльності державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •2 Класифікація конституційних прав і свобод людини та громадянина.
- •2 Економічні права і свободи.
- •3 Поняття та ознаки парламенту .
- •2 Соціальні права і свободи
- •3.Види парламентів
- •2 Культурні права і свободи
- •Право на освіту.[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.[ред. • ред. Код]
- •3 Чисельний склад та структура Верховної Ради України
- •2.Особисті права і свободи.
- •3.Строки повноважень Верховної Ради України
- •2Громадянські права і свободи. Особисті права та свободи людини та громадянина в Україні
- •3 Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
- •2 Політичні права і свободи
- •§ 51. Свобода думки і слова
- •§ 52. Свобода зборів, мітингів походів і демонстрацій
- •§ 53. Право на звернення до органів державної влади та самоврядування
- •3 Компетенція Верховної Ради України
- •2 Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини і громадянина.
- •3 Акти Верховної Ради України
- •2 Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •3 Статус народного депутата України.
- •2 Поняття та конституційні засади територіального устрою України.
- •3. Сесії верховної ради україни
- •3 Розгляд питань на пленарних засіданнях Верховної Ради України.
- •2 Система адміністративно-територіального устрою України
- •3.Комітети і комісії Верховної Ради України: склад, порядок формування, функції та повноваження
- •2 Поняття виборів та їх соціальна функція.
- •3 Посадові особи Верховної Ради України.
- •2.Види виборів
- •3 Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •3 Введення в дію законів та інших актів Верховної Ради України.
- •2 Виборчі системи в Україні.
- •2 Особливості виборчих систем в Україні.
- •3 Депутатські групи і фракції у Верховній Раді України.
- •3 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •2 Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •3 Місце і роль Президента України і механізмі державної влади.
- •2 Законодавче регулювання стадій виборчого процесу.
- •3.Компетенція Президента України.
- •2 Поняття та соціальна функція референдуму.
- •3.Конституція України про підстави і порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •2 Види референдумів
- •3 Адміністрація Президента України.
- •2 Предмет референдуму.
- •3.Акти Президента України.
- •2 Призначення та проведення референдумів.
- •3.Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з Верховною Радою України.
- •2 Відповідність за порушення виборчих прав громадян.
- •3 Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
2 Система адміністративно-територіального устрою України
Під територіальним устроєм держави розуміють її територіальну організацію, тобто систему відносин між державою в цілому (її центральною владою) і територіальними складовими (населенням і чинними органами публічної влади). Категорію "територіальний устрій" не слід ототожнювати з поняттям "державний устрій", під яким розуміють політико-територіальну організацію держави, яка визначається політико-правовим статусом територіальних складових і порядком, принципами їхніх відносин із державою в цілому та між собою. За державним устроєм усі держави диференціюються на унітарні, федеративні, конфедеративні та імперські.
Територія — одна з основних ознак держави, що визначає простір, на який поширюється суверенітет і влада держави. Під територією розуміється не тільки сухопутна її частина, а й водні і повітряні простори над ними. До території морських держав безпосередньо примикають, хоча до неї не входять, континентальний шельф та виключна економічна зона.
У світі немає такої держави, територія якої не поділялася б на певні частини. Навіть найменші країни не можуть обійтися без поділу своєї території. Територіальний устрій дає відповідь на питання про те, як організована територія держави, з яких частин вона складається, який їх правовий статус, як будуються взаємовідносини центральних органів з місцевими.
Територіальний устрій необхідний для здійснення найрізноманітніших державних функцій. Насамперед відповідно до територіального устрою будується система державних органів та самоврядних органів на місцях. Він також сприяє збалансованому розвитку всієї території; створенню сприятливих умов для задоволення матеріальних, соціальних та культурних потреб громадян тощо.
Згідно зі ст.132 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. (1)
Для Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади територіальною основою діяльності є територія всієї України, яка може бути змінена тільки шляхом всеукраїнського референдуму. Для Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим – це виключно територія Автономної Республіки Крим. Територіальною основою місцевих органів державної виконавчої влади є територія відповідних адміністративно-територіальних одиниць України (областей, міст Києва і Севастополя, районів, районів у містах Києві та Севастополі). Територіальний устрій України визначається виключно законами України. До компетенції Верховної Ради України віднесено утворення і ліквідацію районів, встановлення і зміну меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населенних пунктів і міст, однак усі ці питання вирішуються обов’язково з урахуванням думки населення відповідних територій шляхом проведення місцевих референдумів.