6. Інтелектуально-уявне моделювання

Мислене моделювання. Оперативний працівник податкової міліції при одержанні первинної інформації про злочин обов'язково здійснює мислене моделювання самої події, тактики проведення оперативних заходів та необхідність застосування засобів ОРД, які планується використати для його розкриття.

Моделювання на початковому етапі розкриття злочину диктує постановку й вирішення конкретних завдань, зміст яких визначає характер діяльності оперативного працівника, його досвід і спеціальні знання, обсяг оперативно- розшукової (доказової) інформації про подію податкового злочину. Вже на цьому етапі розкриття злочину виникає необхідність використання деяких типових пояснень події злочину. Вони розглядають можливі версії і до певного часу виступають зумовлюючими елементами уявної моделі події. Такі типові моделі (версії) можуть дати пояснення причинної залежності обставин, які входять до складу злочину, походження окремих криміногенних явищ. При накопиченні інформації уявна модель поступово матеріалізується. Чисельність версій, характерних для початкового етапу розкриття злочину, змінюється однозначним поясненням події відповідно до дійсності, а уявна модель з моменту формування підлягає коригуванню.

У випадку, коли зміст інформації свідчить про підготування злочину або про осіб, які протягом деякого часу вже вчинюють злочинні дії оперативний працівник податкової міліції здійснює мислене моделювання використовування методів, сил, форм та засобів ОРД з метою ефективного документування злочинної діяльності підозрюваних осіб.

Процес моделювання до порушення кримінальної справи при документуванні дій підозрюваних у вчиненні злочину здійснюється інакше ніж на початковому етапі.

Моделювання процесу документування злочинних дій спрямовано на отримання фактичних даних негласним шляхом:

а) моделюються об'єкти, які необхідно зафіксувати в оперативно- розшукових документах;

б) ведеться оперативне (гласне або зашифроване) опитування громадян як майбутніх свідків у кримінальній справі;

в) негласно беруться на дослідження зразки продукції чи інших матеріалів, що несуть на собі сліди злочину з тим, щоб потім процесуально провести їх експертне дослідження, а також виявити і зафіксувати їх шляхом обшуку, виїмки чи інших слідчих дій.

Найбільш відповідальний етап для оперативного працівника податкової міліції - це реалізація напрацьованих оперативним шляхом матеріалів або введення їх у кримінальний процес у якості доказів. На цьому етапі оперативний працівник уявно зображує хід дій (наприклад, зміст плану проведення першочергових оперативно-слідчих дій, порядок та черговість затримання членів злочинного угруповання, забезпечення їхньої внутрікамерної розробки, підготовка для цього негласних працівників тощо).

У процесі реалізації оперативно-розшукових даних негласно отримана інформація порівнюється з гласною інформацією, процесуально отриманими доказами та їх джерелами, результатами провадження додаткових оперативно- розшукових, слідчих і судових дій. Саме тому побудова тактики розкриття злочину знаходиться у площині формування моделей оперативно-розшукового документування та реалізації негласно отриманої інформації.

Процес моделювання в оперативно-розшуковій тактиці має відповідну структуру, яка включає в себе:

1) ознайомлення з початковими фактичними даними (інформацією);

2) пошук найбільш правильного пояснення суті підготовки чи вчинення злочину (кримінальної події у сфері оподаткування);

3) формування певного висновку про подію злочину чи його підготовку;

4) конкретизацію уявної моделі на основі додатково отриманої оперативно-розшукової інформації;

5) оцінку оперативно-розшукової ситуації, яка склалася у процесі моделювання.