Основні положення теми «будова вірусів»

1. Віруси – неклітинні мікроорганізми, облігатні генетичні паразити.

2. В оточуючому середовищі, в патологічному матеріалі, міжклітинному просторі є наборами хімічних речовин – зневодненими неактивними частинками (віріонами).

3. Здатні до репродукції тільки всередині клітини-господаря, в цей момент представляють собою комплекс вірус-клітина.

4. Вимірюються в нанометрах (нм), розміри коливаються в межах 10-800 нм. У більшості тваринних вірусів розміри 30-500 нм: 30-70 нм – прості, 250-500 – складні.

5. За будовою поділяються на прості і складні.

6. Прості віруси мають такі обов’язкові структури як геном і капсид, складні віруси – геном, капсид, матрикс і суперкапсид з пепломерами.

7. Необов’язковими структурами простих і складних вірусів є серцевина, представлена окремими білками, асоційованими з геномом (нуклеїновою кислотою) вірусу. Необов’язковою структурою складних вірусів може бути пеплос, утворений за наявності у віріона чисельних пепломерів, щільно розміщених на поверхні суперкапсиду.

8. Геном віріону зберігає інформацію про будову і принцип розмноження вірусу, в стані «вірус-клітина» забезпечує формування нових вірусів.

9. Всі віріони, у яких відсутня частина геному або весь геном, виникають під час збирання віріону в клітині-господарі і називаються дефектними. Будь-який дефектний вірус нездатен здійснювати повноцінний інфекційний процес. В патологічному матеріалу кількість дефектних вірусів в 5-10 разів більша за кількість повноцінних.

Прості віруси без геному є «порожніми капсидами» - авірулентними частинками, які здатні викликати реакцію імунної системи , тобто виконувати функцію вакцин.

10. Капсид вірусу складено із структурних одиниць – капсомерів. Функція капсиду простих вірусів – захист геному та прикріплення до цитоплазматичної мембрани клітини-господаря, у складних вірусів – він захищає геном і формує зовнішню структуру віріону. У простих вірусів капсомери складено з 1-2 видів білків, у складних – з 3-9. Почергові зміни послідовності білків в капсомерах призводять до утворення нових типів простих вірусів.

11. Суперкапсид складного вірусу захищає внутрішній вміст віріону, утримує пепломери, забезпечує прикріплення до клітини-господаря. Нові типи складних вірусів виникають при змінах в складі та розташуванні пепломерів.

12. Форма капсиду або нуклеокапсиду визначає зовнішній вигляд віріонів. За співпаданням форми внутрішнього компоненту та зовнішнього шару всі віріони поділяють на 3 типи: віруси з кубічною, спіральною та складною симетрією. Найчастіше серед віріонів хребетних зустрічаються частинки з кубічною симетрією (прості та складні віруси – вигляд кульки) та спіральною симетрією (складні – вигляд палички). Віріони із складною симетрією – це окремі типи складних вірусів (СНІД, віспа), бактеріофаги та віруси рослин.

Дефектні віріони легше утворюють віруси із кубічною симетрією (геном вбудовується в готовий капсид), ніж із спіральною ( капсомери «навертаються на лінійний геном).