5. З’ясування загальних, особливих, індивідуальних ознак твору й осмислення задуму автора

 Ознаки твору, що характеризують його, редактор зазвичай з’ясовує під час першого читання тексту. Мета такого прочитання - з’ясувати, що спільного у творі з широкою групою близьких редактору, чим ці твори відрізняються, що виділяє цей твір з-поміж найбільш схожих.

Завдяки такому аналізу:

1) накопичується матеріал для точної оцінки того, на скільки зміст і форма тексту відповідає типовим потребам і які типові потреби, зважаючи на індивідуальні особливості твору, неприпустимі;

2) знижується вірогідність того, що редактор не помітить де автор зраджує самому собі чи вибраному ним типу (роду, жанру);

3) підвищується впевненість у тому, що задум автора буде точно досягнуто.

Під час з’ясування загальних, особливих, індивідуальних ознак творуредактор встановлює:

·        специфічні особливості манери розуміння й викладу тексту;

·        корисні та шкідливі мовні переваги;

·        потенційно невикористані можливості;

·        сильні й слабкі сторони автора.

Осмислення задуму автора – це остаточний висновок розуміння тексту.

19. 

а) спростування передбачуваних заперечень автора й читача проти редакторської оцінки.

Трапляється, що досвідчений редактор, вивчивши текст, надає тексту негативної оцінки, але редактор не поспішає правити текст чи безапеляційно вимагати виправлень від автора. Він намагається перевірити справедливість своєї оцінки, через випробовування: чи погодиться автор з редакторськими аргументами; чи не знайде автор заперечень, щоб відкинути висновки редактора. Тому на такій стадії редагування редактор співпрацює з автором, що спрощує роботу.