Методика й навички композиції редакторського аналізу

Основні потреби, які зумовлюють методику й навички редакторського аналізу композиції тексту:

Ø           Відповідала змістовому завданню твору і його фрагментів, що сприяє кращому вирішенню цього завдання;

Ø     Підпорядковувалася логіці типу й підтипу побудови тексту, обґрунтовувано вибраних автором чи редактором (якщо автор написав безсистемно), що об’єктивно диктуються змістом й призначенням тексту;

Ø     Була логічно досконалою (тобто відповідала логічним правилам поділу понять в усіх випадках, коли ці правила використовуються).

Виробляються такі навички композиції редакторського аналізу:

1-а група – навички розумового складання плану тексту:

§        позначати перехід від однієї надфразової єдності до іншої;

§        подумки формулювати тему кожної надфразової єдності;

§                     визначати місце й значення надфразової єдності в надфразової єдності вищого рівня чи параграфа.

2-га група – навички визначення типу й підтипу побудови тексту:

§        визначати тип побудови в ході мисленнєвої побудови плану тексту;

§        бачити й формулювати різновид типу побудови, послідовність фраз.

3-тя група – перевірки логічності композиції (дотримання логічних правил поділу понять):

§        визначати під час читання й мисленнєвої побудови плану тексту основу його поділу на складові композиційні одиниці;

§        зіставляти кожен пункт плану з цією основою;

§        співвідносити зміст кожного фрагменту тексту з загальною темою тієї частини, в яку цей фрагмент входить.

32. 

Правило обґрунтування поділу. Це головне правило поділу понять. Воно порушене (основа поділу не одна, а декілька) – як наслідок виникають помилки:

·        в невідповідності поділу (обсяг виявляється чи вужчий, чи ширший за тему);

·        в незавершеності поділу (частини перехрещуються, не виключають одна одну);

·        в неперервності поділу (тема ділиться на підвиди, оминувши види).

Це поділ літератури за її видами, темами, метою, відповідності з часом та інше. Наприклад, технічна література, її можна поділити на історію техніки (історико-технічна л-ра), інші – л-ру, що висвітлює наукові проблеми техніки  (науково-технічна л-ра), інші – л-ра, що популяризує техніку (популярно-технічна л-ра), інші – л-ра, що допомагає виробництву (виробничо-технічна л-ра).

2. Правило відповідності. Якщо не дотримуватися цього правила, твір чи його частина буває вужче чи ширше теми. Автор або пропускає певні частини теми чи включає в текст те, щодо теми немає відношення. В першому випадку тема виявляється неповністю розкритою, в іншому – її межі розмиваються (а це заважає розумінню й засвоєнню тексту). Вихід за межі теми – більш часта помилка. ЇЇ причини:

·        велика кількість зібраного автором матеріалу (його так багато, що він з труднощами піддається систематизації, й автор невільно виходить за межі теми: шкода виключати зібране);

·             брак матеріалу із-за не розробленості теми (щоб заповнити проблеми, автор невільно замінює ту чи іншу частину теми близьким до неї матеріалом, хоча він відноситься до теми в кращому випадку опосередковано);

·             автор втрачає орієнтир в матеріалі із-за більшого обсягу твору, якому належить стати книгою, особливо під час роботи над оригіналом уривками; він не перевіряє відповідність викладеного матеріалу темі, що  виражена в заголовку. Звідси відхилення від теми чи неповнота її висвітлення. Ось чому так важливо редактору, який прочитав розділ, главу, параграф, повернутися до їх заголовків, щоб зіставити з ними зміст підрозділів. У цьому випадку менше ймовірності, що книга вийде з порушеним правилом відповідності.

3. Правило взаємовиключення. Під час порушення цього правила не виключені повтори із-за перехрещування, композиційна нечіткість. Наприклад, в книзі про ілюстрації розділ про науково-пізнавальні ілюстрації був побудований таким чином:

·        креслення;

·        малюнки;

·        фотокартки;

·        документальні ілюстрації;

·        схеми.

В основі розподіл було здійснено за характером зображення, але реально – це документальне свідчення історичного минулого. Тому, потрібно було параграфи про види ілюстрації за характером зображення поєднати в одну частину, а главу про документальні ілюстрації зробити другою главою. Тоді правило взаємовиключення не буде порушене:

·        Оригінальні ілюстрації, що розпізнаються за характером зображення предметів

-         фотографії;

-         малюнки;

-         креслення;

-         схеми.

·        Документальні ілюстрації.

4. Правило неперервності поділу. Під час порушення цього правила читачеві складно вловити систему у викладі матеріалу, складно її зрозуміти.

Коли не виражені розділи, параграфи, а все йде суцільним текстом.

31.