Задачі екологічного аудиту. Модель екологічного аудиту.

Відповідно до визначення Європейського стандарту екоаудит є незалежним свідченням в інтересах виробника і держави рівня екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного устаткування з метою підвищення конкурентноздатності продукції. Ціль проведення екологічного аудита залежить від типу аудита (фінансовий, технічний, управлінський), що завершується формуванням аудиторських висновків про екологічний стан об'єкта, що перевіряється.

Основні задачі екоаудита — збір достовірної вихідної інформації про виробничу діяльність об'єкта і формування на її основі висновків щодо реального екологічного стану об'єкта (відходоємкості виробництва, екологоємкості, шкодоємкості, екологічної оцінки устаткування і технологій, якості продукції).

Крім основної, екологічний аудит може і повинний вирішувати ряд функціональних задач, таких як коректування; оперативний контроль і стратегія розвитку. Задачі коректування визначають необхідність видачі рекомендацій, спрямованих на усунення виявлених у процесі екологічного аудита недоліків у роботі фірми.

Оперативний контроль передбачає здійснення постійного, внутрішнього аудита безпосередньо в процесі виробничої діяльності об'єкта для того, щоб уникнути "екологічної помилки" і витрати, а також для розробки і вибору екологічно обґрунтованих рішень. На цій основі аудитором виробляються рекомендації з оптимального чи рішення варіанти альтернативних рішень.

Стратегічні задачі екологічного аудита лежать у сфері обґрунтування екологізованої стратегії розвитку підприємства (його політики) відповідно до планів розвитку на підставі даних, отриманих у процесі аудита.

Екологічний аудит зобов'язаний зайняти рівноправне положення поряд з екологічною експертизою й екологічною інспекцією. Головним є те, що екологічний аудит дозволяє без додаткових бюджетних витрат підсилити управління охороною навколишньої природного середовища, підвищити ефективність екоменеджменту. Тому держава повинна бути зацікавлена в розвитку екологічного аудита і створенні відповідних правових і нормативних основ для його функціонування.

Загальна модель екологічного аудита

Предмет — економічні, екологічні, інформаційні, організаційні й інші системи.

Функції — перевірка економіко-екологічної звітності; оцінка природоохоронної діяльності підприємства; надання аудиторських послуг, у тому числі видача рекомендацій з підвищення ефективності природоохоронної діяльності.

Стадії — постановка проблеми; збір даних, анкетування, оцінка інформаційних матеріалів, послуги.

Документи — інформаційна, організаційно-функціональні, кореспонденція аудитора, підприємства — клієнта, державних служб по охороні навколишнього середовища, управління статистики й ін. Методи — системний аналіз і системний підхід, економіко-екологічний аналіз; порівняльний економіко-екологічний аналіз і оцінка; логічний аналіз, метод експертних оцінок і ін.

Прийоми — визначення стану об'єктів і його екологічних підрозділів; зіставлення; оцінка.

Види — внутрішній (залежний) і зовнішній (незалежний). Ризик — власний; ризик контролю; ризик виявлення. Нормативи — національні (внутрішні, зовнішні); міжнародні (внутрішні і зовнішні).

Елементи — мета, задачі, суб'єкти, об'єкти, організація, методика, контрольна інформація.

Екологічний аудит, як і усякий вид діяльності, варто розглядати з погляду системного підходу і системного процесу, у центрі якого знаходиться незалежна екоаудиторська фірма чи служба. Для того, щоб створена організація могла ефективно функціонувати, вона повинна спиратися на закони і правила сучасного екологічного менеджменту. На підставі системного підходу до процесу управління екологічною аудиторською діяльністю розроблений алгоритм, відповідно до якого всі етапи управління в залежності від виконуваних функцій розділені на основні блоки: планування, організація, операційна функція, контроль і мотивація.

Алгоритм управління екологічною аудиторською діяльністю.

Планування — визначення цілей і задач екологічного аудита, вибір стратегій; розробка планів, що забезпечують, (указівки по прийняттю рішень і виконанню дій); визначення тактики, політики правил і прийомів, формування бюджету.

Організація — формування організаційної структури служби (фірми), підбор і підготовка кадрів; створення інформаційно-нормативної і матеріально-технічної бази.

Операційна функція — охоплює процес проведення екологічного аудита, його техніку і технологію і складається з декількох етапів:

• ознайомлення з бізнес-планом підприємства;

• висновок договору на проведення аудиторської перевірки і визначення аудиторського ризику; оцінка системи обліку природокористування підприємства, оцінка природоохоронних заходів і внутрішнього контролю;

• перевірка внутрішнього контролю; дотримання принципів екологічного обліку;

• попередній аналітичний облік використання природних ресурсів і природоохоронної діяльності на підприємстві;

• залишення звіту і висновку про перевірку;

• надання консультаційних послуг.

Контроль — реалізація визначених правил, процедур стосовно матеріальних і природних ресурсів; визначення показників результативності; порівняння результатів зі стандартними дії.

Невід'ємним етапом будь-якої діяльності є контроль її ходу й оцінка отриманих результатів. У процесі контролю екологічної аудиторської діяльності використовуються стандарти, нормативи, виміри фактично досягнутих результатів, базові показники і коректування, якщо отримані результати істотно відрізняються від стандартів. Контроль є фундаментальним елементом управління. У керуванні екологічною аудиторською діяльністю доцільно використовувати три основні види контролю: попередній, поточний і заключний.

Процедура контролю включає зіставлення отриманих результатів зі стандартами, нормативами, критеріями і прийняття відповідних коригувальних дій. Потім здійснюється порівняльна оцінка результатів зі стандартами. Саме тут фіксуються можливі відхилення, виміряються результати, оцінюється інформація.

Ефективність контролю визначається не тільки поводженням аудитора, що може за результатами проробленої роботи вибрати одну з трьох ліній поводження: нічого не починати, усунути відхилення, переглянути стандарт. Однак для досягнення цілей організації необхідна орієнтація на результативність, стратегічну спрямованість, простоту й економічність.

Мотивація як елемент управління — це процес організації колективу на досягнення поставлених цілей. Спонукальними мотивами тут повинні виступати такі фактори мотивації як висока відповідальність, матеріальна винагорода, успіх, реалізація творчого потенціалу і ділового росту.

Ще один аспект удосконалювання організації екологічного аудита складається в документуванні аудиторських перевірок. Більшість дослідників одним з основних інформаційних документів про стан об'єкта, що перевіряється, називають анкету для опитування керівників по організації екологічної аудиторської діяльності. За допомогою анкети можна скласти загальне уявлення про екологічний стан досліджуваного підприємства, виявити особливості управління природокористуванням, проблеми в екологічному обліку й інформаційному забезпеченні. Аудиторам така анкета допоможе визначити попит на їхні послуги, буде сприяти формуванню наукового підходу до процесу управління і здійснення діяльності в області екологічного аудита.

В умовах формування ринкових відносин виявляється новий напрямок розвитку функцій внутрішнього і зовнішнього прогнозного екоаудита, як засобу оптимізації й активізації підприємницької діяльності на основі дотримання принципів екологічної безпеки. Одночасно з контрольними функціями екоаудит і господарський аудит повинні виконувати економічну й екологічну експертизу по залученню капіталу, розвитку інвестицій, упровадженню ноу-хау, ресурсозбереженню, зниженню екологічних витрат і т.д.

Експертна функція усіх видів аудита є важливим напрямком розвитку фінансово-господарського й екологічного контролю в ефективному використанні капіталу в умовах вільного підприємництва.

Ринкова економіка обумовила появу підприємця і підприємництва, що у сучасних умовах являють собою сукупність економічних, нормативно-правових, політичних і екологічних відносин.

У сучасних умовах одержання прибутку можливо тільки при найбільш ефективному використанні усіх видів ресурсів, у тому числі, природному, їхньому захисту від забруднення і деградації, а також економічному ризику і дотриманні умов екологічної безпеки. Це спонукує підприємців застосовувати усі види попереднього контролю на стадії прийняття управлінських рішень. Таким чином, незалежний екологічний аудиторський контроль в умовах ринкових перетворень здобуває функції каталізатора для активізації підприємницької діяльності на принципах екологічно безпечного і стійкого розвитку.