55. Структура процесу викладання

Навчальний процес є активною взаємодією між учителем і учнем, яка складається з двох взаємопов'язаних процесів — викладання й учіння.

Викладання — діяльність викладача в процесі навчання, під час якої він ставить перед учнями пізнавальні завдання, повідомляє нові знання, організує спостереження, лабораторні і практичні заняття, керує їх самостійною роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок.

Діяльність учителя має складну структуру, яка охоплює такі функції учителя: проектувальну, організаційну, інформаційну, корекційну, аналітичну.

Проектувальна діяльність є розумовою побудовою навчального процесу на основі знання психологічних і дидактич­них закономірностей та законів, дидактичних принципів, на базі індивідуального вчительського педагогічного досвіду.

Організаційна діяльність - безпосередня організація роботи кожного учня.

Інформаційна діяльність - учитель повинен забезпечити учнів різноманітними видами інформації і не лише навчальної, а й емоційно-оцінювальної.

Корекційна діяльність — одержання інформації про ступінь досягнення цілей навчання кожним конкретним учнем та компонування додаткових дій, спрямованих на те, щоб зменшити різницю між запланованим рівнем досягнення цілей навчання і рівнем фактичним.

Аналітична складова діяльності викладання засновується на встановленні зв´язку між запроектованим і реальним навчальним процесом, між окремими його етапами і процесом навчання в його цілісності.

56. Структура процесу учіння

Учіння — це система навчально-пізнавальних дій учнів, спрямованих на засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками.

А. Зязюн виокремлює такі основні компоненти процесу учіння :

1. суб'єкт учіння – індивід, який навчається, здобуває знання;

2. об'єкт, на який спрямовується активність суб'єкта – знання, які належить опанувати суб'єкту;

3. знання, опановані суб'єктом в результаті учіння.

Сутність учіння полягає не стільки в опануванні певних знань, навичок та вмінь, стільки в оволодінні методикою учіння, умінні вчитися, у формуванні ефективної методики самоосвіти. 

57. Мотиви навчання

Мотив- це внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії.

Від мотиву навчання залежить успішність і ефективність навчальної діяльності. Мотиви: потреби, інтереси,захоплення, схильності, емоції, установки, ідеали. Виокремлюють кілька груп мотивів:

—соціальні, прагнення особистості через учіння утвердити свій соціальний статус у суспільстві.

—спонукальні, які пов´язані з впливом на свідомість тих, хто навчається, певних чинників — вимог батьків, порад, прикладів викладачів, членів первинного колективу;

—пізнавальні, що виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів.

—професійно-ціннісні, які відображають прагнення студентів отримати ґрунтовну професійну підготовку для ефективної діяльності в різних сферах життя.