
- •8. Пояснити сутність людини та сенсу її життя.
- •10. Проаналізувати філософське значення суспільства.
- •11. Охарактеризувати філософські системи давньої Індії.
- •12.Розкрити поняття метод, методика, методологія
- •13.Охарактеризувати філософські школи давнього китаю
- •14.Виокремити та проаналізувати рівні і форми пізнання
- •15.Дайте загаль характеристику античній філософії
- •16.Пояснити що таке наука про пізнання.Види пізнання
- •17.Охарактеризувати досократичний період античної філософії
- •18.Перелічити та охарактеризувати категорії матеріалістичної діалектики
- •19.Проаналізувати філософські погляди сократа
- •28. Функції свідомості.
- •29.Охарвктеризувати етапи розвитку середньовічної філософії
- •30.Показати структуру свідомості
- •31. Виокремити особливості розвитку філософії нового часу
- •32. Показати зв’язок свідомості та мови
- •33.Пояснити метод продукування знань ф. Бекона
- •34)Показати сутність свідомості,основні концепції її походження.
- •35)Розкрити філософські погляди одного з представників Німецької класичної філософії.
- •36)Охаракт.Категорії онтології:простір,час.
- •38)Охаракт.Категорії онтології: субстанція, причинність.
- •39)Пояснити суть “філософії життя”Фрідріха Ніцше.
- •46. Проаналізувати філософські погляди Дмитра Донцова.
- •47.Проаналізувати філософські погляди представників Києво-Могилянської академії. Г. Сковорода.
- •48. Ідеалістичні та матеріалістичні підходи до розуміння суспільства.
- •49. Проаналізувати світоглядні орієнтири Острозьких просвітників. І. Вишенський.
- •50. Проаналізувати філософські концепції Павла Русина та Юрія Дрогобича.
- •51. Охарактеризувати сократичний період розвитку античної філософії.
- •52. Розрізнити поняття «свідомість», «підсвідоме», «несвідоме».
- •54Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
- •55. Що таке апологетика та патристика? Зазначте їхні відмінності.
- •59.Проаналізувати філософські погляди Декарта та Гоббса.
- •60.Показати демографічні чинники у розвитку суспільства.
- •61.Проаналізувати філософські концепції Локка та Бейла.
- •62.Розрізнити поняття «особистість»,»індивід», «індивідуальність»
- •63.Проаналізуйте філософські погляди Юма та Берклі.
- •64.Пояснити різницю між предметами та суб’єктивними цінностями.
- •65.Розкрити суть конфуціанства,як однієї з провідних філософських шкіл Давнього Китаю.
- •66.Розкрити суть буддизму,як однієї з провідних філософських систем Давньої Індії.
- •67.Показати роль християнства у становленні середньовічної філософії.
- •68.Розкрити суть дискусії про універсалії.
- •69.Проаналізувати процедуру «верифікація» Моріца Шліка
- •70.Охарактеризувати основні положення феноменології Едмунда Гуссерля
- •71.Проаналізувати погляди Мартіна Хайдеггера на людину.
- •73.Розкрити суть «несвідомого» у філософії Зігмунта Фрейда..
- •74 Проаналізувати концепцію культури о.Шпенглера.
- •75.Охарактеризувати вчення про монади за г.Лейбніцом
- •77.Дати загальну характеристику філософії відродження.
- •78.Виділити особливості філософії 19ст.
- •73.Розкрити суть «несвідомого» у філософії Зігмунта Фрейда..
- •74 Проаналізувати концепцію культури о.Шпенглера.
- •75.Охарактеризувати вчення про монади за г.Лейбніцом
- •77.Дати загальну характеристику філософії відродження.
- •78.Виділити особливості філософії 19ст.
- •79.Показати особливості філософії 20 ст.
- •80.Розкрити суть «філософії серця»Памфіла Юркевича.
- •81.Розкрити суть «концепції еліти»в’ячислава Липинського
- •82.Показати основні виміри буття.
- •83.Проаналізувати вчення про світ та сфери його буття.
- •84.Пояснити .Що виступає антиподами діалектики.
- •85.Показати яке місце займають творчість,логіка та інтуїція у пізнанні.
- •86.Розрізнити поняття «цивілізація» та «суспільно-економічна формація»
- •87.Пояснити в чому полягає проблема сенсу життя людини
- •88.Показати рушійні сили та суб’єкт історичного процесу
- •89.Пояснити в чому полягає проблема істини
- •90.Проаналізувати історичні типи суспільства.
68.Розкрити суть дискусії про універсалії.
Однією з центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсалії (загальні поняття). У відповідності з тим, як тлумачилосмя питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами - номіналізмом і реалізмом. Номіналізм (від лат. nomen - ім’я, назва) -напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є Росцелін, Дуне Скот, оккам. Представники реалізму, продовжуючи лінію Платона, твердили, що загальні поняття (універсалії) є не відображенням предметів і явищ, а існують реально як певні духовні сутності поза одиночними речами і незалежно від них і складають субстанцію речей. Раніше існує, наприклад, ідея людини як загального поняття, а потім - її породження - одтничні люди. Представники - Еріуген, Ансельм Кентерберійський. Догмат триєдності Бога - один із основних у християнському віровченні. Зміст його - Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Дух Святий. Номіналізм мав тенденцію заперечувати реальність Божественної єдності, а тому був небезпечним для основної догми християнської церкви.
Аквінський вважав, що можна довести буття Бога і запропонував п’ять доведень, які стали класичними у західноєвропейській теології:
1. Оскільки все в світі рухається, то має бути “першодвигун” або “першопоштовх” руху - Бог.
2. Всі явища і предмети мають причину свого виникнення та існування. Першопричиною усього є Бог.
3. Все в світі існує не випадково, а з необхіднстю. Ця необхідність - Бог.
4. Всі речі мають абсолютне мірило досконалості - Бог.
5. У природі все має певний сенс, доцільність свого існування. А значить, повинна існувати “остання” і головна ціль - Бог.
69.Проаналізувати процедуру «верифікація» Моріца Шліка
Загальна мета неопозитивізму - піддати все наукове знання критичному аналізу з позицій вимоги принципу верифікації . Верифікація - поняття, що означає процес встановлення істинності наукових положень у результаті їх емпіричної перевірки. Справжнім вважається тільки таке , твердження, що може бути зведене до так званих « протокольного пропозиціям » , елементарним пропозиціям , утворюючим емпіричний базис науки . Процедура верифікації представляла собою процес встановлення істинність і наукових тверджень в результаті їх емпіричної перевірки. Перевірка пропозицій проходила через їх зіставлення з фактами чуттєвого досвіду суб'єкта . Пропозиції , в принципі не піддаються чуттєвої перевірці , вважалися позбавленими наукового сенсу , ті ж , які цій перевірці піддаються , вважаються науково осмисленими . Критерій надійності та істинності пропозиції так само складається в його перевірці через досвід , тобто в порівнянні пропозиції з безпосередніми даними чуттєвого досвіду.
70.Охарактеризувати основні положення феноменології Едмунда Гуссерля
Основний принцип феноменології - «до самих речей», що означає: подолати забобони й упереджені думки, звільнитися від звичних установок і нав'язуваних передумов, відсторонитися від методологічних шаблонів та кліше і звернутися до первинного, початкового досвіду свідомості, в якому речі постають не як предмети вже наявних теорій, точок зору, установок, не як щось, на що ми дивимося очима інших, але як щось, що само розкривається перед нами в первинному досвіді.
Засновник феноменології - Едмунд Гуссерль, безпосередні попередники - Франц Брентано і Карл Штумпф.