Питання 32
Життєвий цикл організмів-унікальний, властивий тільки певному виду організмів цикл народження, розвитку й розмноження, обумовлений особливостями їх адаптації до навколишнього середовища. Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь. У багатоклітинних організмів, як ви знаєте, індивідуальний розвиток завершується природною смертю. Тривалість життєвого циклу у різних організмів може бути різною. Наприклад, у бактерій або дріжджів проміжок між двома поділами клітини часто не перевищує ЗО хвилин, тоді як у багатьох вищих рослин і хребетних тварин він триває багато років. Розрізняють прості та складні життєві цикли. За простого життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного. Прості життєві цикли характерні для різних тварин: гідри, молочнобілої планарії, дощового черв'яка, річкового рака, павука-хрестовика, плазунів, птахів, ссавців. Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуванням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку.
Питання 33
Клонування — процес створення ідентичних копій організмів або інших об'єктів у біології. Клітинне клонування — клонування, при якому відбувається виведення популяції клітин із однієї клітини. У випадку простих одноклітинних організмів, чи то бактерій, чи то дріжджів, цей процес є достатньо простим. Однак, для клонування клітин багатоклітинних організмів потрібно докласти значно більше зусиль — це набагато важче завдання, окрім того, такі клітини розвиваються дуже повільно у звичайних умовах. Трансгенні організми -це рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми; т.о. отримують, використовуючи методи генної інженерії; можуть мати вел. значення для розведення домашніх тварин і вирощування рослин, при дослідженнях у галузі молекулярної біології.
Питання 34 Основні положення еволюційного вчення ч. Дарвіна:
Еволюційна теорія Дарвіна є цілісне вчення про історичний розвиток органічного світу. Вона охоплює широке коло проблем, найважливішими з яких є доказиеволюції, виявлення рушійних сил еволюції, визначення шляхів і закономірностей еволюційного процесу та ін Сутність еволюційного вчення полягає в наступних основних положеннях: 1. Усі види живих істот, що населяють Землю, ніколи не були кимось створені. 2. Виникнувши природним шляхом, органічні форми повільно і поступово перетворювалися й удосконалювалися відповідно до навколишніх умов. 3. В основі перетворення видів у природі лежать такі властивості організмів, як мінливість і спадковість, а також постійно відбувається в природі природний відбір. Природний відбір здійснюється через складну взаємодію організмів один з одним і з чинниками неживої природи; ці взаємини Дарвін назвав боротьбою за існування. 4. Результатом еволюції є пристосованість організмів до умов їх проживання і різноманіття видів у природі.
Питання 35
Всі організми взаємодіють із довкіллям, його чинниками. По відношенню до умов середовища існування організми утворюють певні групи. Відповідно до екологічної валентності, тобто спроможності утворювати зв'язки з об'єктами, факторами середовища, організми розділяють на дві групи: еврибіонти (гр. широкий), тобто організми з широким діапазоном пристосувань до умов середовища (наприклад сірі пацюки, горобці, кімнатні мухи), та стенобіонти (гр. вузький ) - організми з вузьким діапазоном пристосувань, а отже зміна будь-якого фактора може призвести до загибелі (байбак степовий, качкодзьоб, журавель степовий). Для позначення адаптаційних можливостей виду застосовують терміни, що характеризують дію певного чинника і відповідної реакції організму на нього.
Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища — сукупність усіх чинників середовища , що діють на живий організм або надорганізмову систему. Не всі вони однакові за своїм значенням, вплив окремих компонентів взагалі незначний. Всю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи — абіотичні , біотичні та антропогенні. До абіотичних відносять фактори неорганічної, або неживої, природи, до біотичних — вплив живої природи, а також людини. Антропогенні фактори зумовлені діяльністю людини, вплив її на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим. Такий поділ певною мірою є умовним, бо кожен з факторів існує і проявляється лише як результат загальної дії середовища.
Питання 36
Вид — одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія. Зазвичай вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу.
Популяція — сукупність організмів, що займають обмежений ареал (, мають спільне походження за фенотипом та географічноізольовані від інших популяцій даного виду. Ріст популяції — співвідношення між народжуваністю і смертністю.
Екосисте́ма — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.
Питання 37
Біосфе́ра —природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарнуекосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі. Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км. Ноосфе́ра — сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Частина планети і навколопланетного простору зі слідами діяльності людини.
Питання 38
Кваліфікування і розподіл екологічних криз - за ефектом їхньої дії на екологічні системи, на людину. За цією ознакою екологічні кризи проявляють себе як : 1 -локальні - ефект їхньої дії обмежений певним регіоном, певними спільнотами; 2 - регіональні - такі, що проявляються на більших територіях і стосуються великих екологічних систем; 3- планетарні - кризові процеси охоплюють більшість екологічних систем Землі або біосферу в цілому. Зв’язок між ієрархічним статусом екологічної кризи і спричиненим ефектом не є абсолютно жорстким. Деякі локальні екологічні кризи можуть негативним чином вплинути на світове суспільство. Яскравим прикладом такого впливу може бути виникнення нового штаму вірусу, наприклад, грипу, що призводить до величезних епідемій і навіть пандемій.
Кліматичні зміни не означають просте підвищення температури. Під усталеним терміном «глобальна зміна клімату» розуміють перебудову всіх геосистем. А потепління розглядають лише як один з аспектів змін. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату.
Питання 39
Життєдіяльність будь-якої біологічної системи на цій планеті схильна циклічності. І людина не є винятком. Наш організм перебуває в постійному взаємозв'язку з навколишнім світом, обмінюючись з ним інформацією та енергією. За допомогою такого комплексного взаємодії організм людини підлаштовується під біоритми навколишнього середовища. Отримуючи інформацію від органів почуттів, центральна нервова система регулює виділення різних гормонів, які активізують або гальмують роботу всього організму. І таким чином біологічний годинник людини синхронізуються з біоритмами навколишнього світу.
Питання 40
Теорія походження життя на землі чи теорія виникнення життя на землі– поняття як такі не зовсім коректні. Існує кілька теорій походження чи виникнення життя і всі вони рівноцінні та розглядаються завжди разом. У різний час і в різних культурах розглядалися наступні ідеї:
перша і головна теорія виникнення життя на землі – креаціонізм (життя було створена Творцем);
друга гіпотеза виникнення життя на землі – мимовільне зародження (самозародження; життя виникало неодноразово з неживої речовини);
третя – гіпотеза стаціонарного стану (життя існувало завжди);
четверта гіпотеза – панспермії (життя занесене на Землю з інших планет);
ще поширені біохімічні гіпотези виникнення життя на землі (життя виникло в земних умовах в ході процесів, що підкоряються фізичним та хімічним законам, тобто в результаті біохімічної еволюції).
На сьогодні біологи визнають як науковий тільки останній варіант. Панспермія також не суперечить, в принципі, науці, проте не є самостійною гіпотезою, оскільки просто переносить процес біохімічного виникнення життя в інші, позаземні умови.