
Питання 18
Багатокліти́нні органі́зми — всі рослинні і тваринні організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле.Тіло вищої рослини складається з органів. Органи рослин побудовані з тканин — систем клітин, що мають спільне походження, будову, виконують властиву їм функцію.Серед тканин виділяють малодиференційовані— твірні (меристеми) та високодиференційовані —постійні.У тварин розрізняють 4 типи тканин: епітеліальна, сполучна, м'язова і нервова тканини.Епітеліальна тканина, або епітелій, зазвичай має вигляд пласта клітин, що покриває тіло тваринного або вистилаючого його внутрішні порожнини.Сполучна тканина бере участь в утворенні зв'язок і прошарків між органами, а також скелета багатьох тварин. М'язова тканина - основний елемент м'язів тварин. Нервова тканина виконує функції сприйняття, переробки і передачі роздратувань, що як поступають з довкілля, так і виникають усередині організму. Регенера́ція — це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.Гістотехнологія — наука, що поєднує технічні засоби вивчення тканин із теоретичними знаннями про них для підготовки мікропрепаратів тканин, їх забарвлення, з метою ідентифікації порушення структури тканин та визначення бактерій, грибів, пухлин, ферментів, антигенів для діагностики патології.
Питання 19
Методи:
Гібридологічний метод, застосований Г. Менделем, полягає у схрещуванні (гібридизації) організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак.
Генеалогічний метод полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних станів певних ознак у ряді поколінь.
Популяційно-статистичний метод — це метод, за допомогою якого вивчають частоти зустрічальності алелей у популяціях організмів, а також генетичну структуру популяцій.
Цитогенетичний метод — це метод, за допомогою якого досліджують особливості хромосомного набору (каріотипу) організмів.
Біохімічні методи використовують для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин.
1 закон Менделя.
Закон однотипності гібридів 1 покоління.
Нащадки 1 покоління від схрещування стійких форм,які розрізняються за одною ознакою мають однаковий фенотип за цією ознакою.
Питання 20
2 закон Менделя.
Закон розщеплення спадкових ознаку нащадків гібрида.
Під час схрещування гібридів першого покоління між собою серед гібридів другого покоління у певних співвідношеннях з’являються особини з фенотипом вихідних батьківських форм і гібридів 1 покоління.
Питання 21
Третій закон Менделя формулюється таким чином: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за двома (або більше) ознаками, у другому поколінні спостерігаються незалежне успадкування і комбінування станів ознак, якщо гени, які їх визначають, розташовані у різних парах хромосом. Це можливо тому, що під час мейозу розподіл (комбінування) хромосом у статевих клітинах при їхньому дозріванні іде незалежно і може привести до появи нащадків з комбінацією ознак, відмінних від батьківських і прабатьківських особин.
Питання 22
Закон домінування — перший закон Менделя — називають також законом одноманітності гібридів першого покоління, оскільки у всіх особин першого покоління виявляється одна ознака. Неповне домінування. Домінантний ген в гетерозиготному стані не завжди по вністю пригнічує рецесивний ген.
Розщеплення за фенотипом у загальній формі можна виразити формулою (3+1)n, де n – кількість ознак, які взяті для аналізу при схрещуванні.
Питання 23
Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини.
Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою, але невідомим генотипом, з рецесивною гомозиготою, генотип якої завжди аа. За результатом схрещування визначається генотип особини з домінантною ознакою.
Питання 24
Закон Моргана:
Зчеплені гени, локалізовані в одній хромосомі, успадковуються спільно і не виявляють незалежного розподілу.
Основні положення хромосомної теорії спадковостітакі:
гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;
різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;
усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу ;
кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.
Питання 25
Модифікаційна мінливість— зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем.
Характеристика модификационной мінливості
оборотність - зміни зникають при зміні специфічних умов навколишнього середовища, які спровокували їх
груповий характер
зміни у фенотипі не успадковуються, успадковується норма реакції генотипу
статистична закономірність варіаційних рядів
зачіпає фенотип, при цьому не зачіпаючи сам генотип.
Питання 26
Мутаційна мінливість - мінливість, що зумовлена зміною генотипу та реорганізацією відтворювальних структур клітини. Властивостями мутацій є їхня раптовість, неспрямованість, неодноразовість. Мутації виникають внаслідок впливу на організм мутагенів. Розрізняють фізичні (радіація), хімічні (гербіциди), та біологічні (віруси) мутагени Мутаційна мінливість — спадкові зміни, які виникають у генетичному матеріалі організму. Мутації — нові зміни в генотипі, тоді як комбінації — нові поєднання батьківських генів у зиготі. Характеристика мутацій: - Змінюють генотип і успадковуються. - Мають стрибкоподібний та індивідуальний характер. Виникають в окремих особин у популяції. - Неадекватні до умов середовища і є нейтральними, корисними чи шкідливими. - Можуть призвести до утворення нових ознак, популяцій або загибелі організму.