СИСТЕМА РОБОТИ З НАУКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ КОНСПЕКТУВАННЯ.

1. Читання як різновид роботи з науковими першоджерелами.

1.1. Різновиди читання.

1.2. Сприймання, усвідомлення, розуміння наукового тексту.

2. Конспектування як одна із форм роботи з науковою літературою (конспектування на лекції дивитися в Додатку).

2.1. Види конспектів (за обсягом – повні, короткі, мішані, за кількістю опрацьованих першоджерел – монографічні й оглядові, за ступенем еквівалентності першоджерелу – інтегральні й селективні).

2.2. Етапи конспектування з друкованого джерела.

2.3. Правила оформлення конспекту.

2.4. Помітки. Виписки.

3. План. Види планів та особливості його укладання.

4. Система скорочень: загальноприйнята й індивідуальна. Загальні правила скорочення слів. (Дивитися Додаток)

1. Читання як різновид роботи з науковими першоджерелами:

1.1. Різновиди читання.

Залежно від ступеня ознайомлення з інформацією виокремлюють такі різновиди читання:

1. переглядове читання, зорієнтоване на попереднє ознайомлення із книгою і виділення ключових слів, зокрема в анотації, змісті, передмові (вступі), окремих частинах тексту;

2. ознайомлювальне читання, що передбачає отримання загальних відомостей про зміст тексту і визначення основної ідеї;

3. поглиблене читання, що полягає в опрацюванні наукового тексту , його аналізі та оцінюванні (виписування понять із їх пояснення, неодноразове перечитування окремих частин тексту);

4. аналітико-критичне (творче) читання, спрямоване на постановку різного типу питань до тексту, сортування наукового матеріалу, коментування фрагментів наукового тексту, його рецензування.

1.2. Сприймання, усвідомлення, розуміння наукового тексту.

Читання невіддільне від сприймання, усвідомлення і розуміння наукового тексту.

Сприймання – психічний процес відображення людиною змісту тексту за безпосереднього впливу на органи чуття.

Усвідомлення – осягнення, осмислення структури і змісту тексту через аналіз вербальної форми тексту.

Розуміння – розкриття сутності предметів та явищ. Описаних у науковому тексті. Усвідомлення зв’язків та залежностей між ними.

Підсумком розуміння вважають інтерпретацію – вміння читача подати своє бачення тексту.

Читання наукового тексту супроводжується компресією – членуванням тексту на блоки інформації, їх називання, розкриття смислової структури тексту. Різновидом компресії є, зокрема, тези, конспект, реферат, анотація.

Фіксувати інформацію при читанні наукового тексту доцільно також за допомогою поміток, виписок, складання плану тощо.

2. Конспектування як одна із форм роботи з науковою літературою.

КОНСПЕКТ (від лат. Conspectus – огляд) – письмовий текст (різновид стислого письмового переказу), в якому коротко і послідовно викладено зміст основного джерела інформації. !!! Це запис смислу, а не запис тексту.

КОНСПЕКТУВАТИ – значить приводити до якогось порядку відомості, почерпнуті з оригіналу. В основі процесу лежить систематизація прочитаного або почутого.

КОНСПЕКТУВАННЯ – це досить повне вiдображення письмової або аудіальної iнформацiї, що може включати в себе план, основнi тези, цитати, виписки цифр, якi пiдтверджують, iлюструють головнi положення. Конспектування передбачає виклад засвоюваних понять своїми словами i по можливостi бiльш конкретно, узагальнено [Прокопенко I.Ф., Євдокимов В.I. Педагогiчна технологiя: Посiбник. - Харкiв: Основа, 1995. - 105с., с.92].

Правильно складений конспект - повинен відображати логіку і смислове зв'язок записуваної інформації; - дає можливість скористатися ним через певну кількість часу, а також надати для застосування комусь ще, оскільки прочитання грамотно зафіксованих даних ніколи не викличе утруднень. - з легкістю дає можливість виявити спеціалізовану термінологію, зрозуміло розтлумачити.

2.1. Види конспектів:

• за обсягом – повні, короткі, мішані;

• за кількістю опрацьованих першоджерел – монографічні й оглядові;

• за ступенем еквівалентності першоджерелу – інтегральні й селективні;

• за типом представлення інформації – плановий, схематично-плановий, текстуальний, тематичний, вільний).

ПЛАНОВИЙ створюється на основі заздалегідь складеного плану матеріалу, складається з певної кількості пунктів (з заголовками) і підпунктів.

У процесі конспектування кожен заголовок розкривається - доповнюється коротким текстом, в кінцевому підсумку виходить стрункий план-конспект. Саме такий варіант найбільше підходить для термінової підготовки до публічного виступу або семінару. Природно, чим послідовніше буде план (його пункти повинні максимально розкривати зміст), тим пов'язане і повноцінніше буде ваша доповідь. Фахівці рекомендують наповнювати плановий конспект позначками, в яких будуть вказані всі використовувані вами джерела, тому що з часом важко відновити їх по пам'яті.

СХЕМАТИЧНО-ПЛАНОВИЙ. Всі пункти плану представлені у вигляді питальних пропозицій, на які потрібно дати відповідь. Відображає структуру і внутрішню взаємозв'язок всіх відомостей і сприяє гарному засвоєнню інформації.

Вивчаючи матеріал, ви вносите короткі позначки (2-3 речення) під кожен пункт питання.

ТЕКСТУАЛЬНИЙ. Подібна форма викладу складається з уривків і цитат самого джерела. До текстуального конспекту можна легко приєднати план, або наповнити його різними тезами та термінами.

Він найкраще підходить для тих, хто вивчає науку чи літературу, де цитати авторів завжди важливі. Однак такий конспект скласти непросто. Потрібно вміти правильно відокремлювати найбільш значущі цитати таким чином, щоб у підсумку вони дали уявлення про матеріал в цілому.

ТЕМАТИЧНИЙ. Такий спосіб запису інформації суттєво відрізняється від інших. Суть його – у висвітленні якогось певного питання; при цьому використовується не одне джерело, а декілька. Зміст кожного матеріалу не відбивається, адже мета не в цьому.

Тематичний конспект допомагає краще за інших аналізувати задану тему, розкривати поставлені питання і вивчати їх з різних сторін. Однак будьте готові до того, що доведеться переробити чимало літератури для повноти і цілісності картини, тільки в цьому випадку виклад буде володіти всіма достоїнствами.

ВІЛЬНИЙ призначений для тих, хто вміє використовувати відразу декілька способів роботи з матеріалом. У ньому може міститися все: виписки, цитати, план і безліч тез.

Вам потрібно уміти швидко і лаконічно висловлювати власну думку, працювати з планом, авторськими цитатами. Вважається, що подібне фіксування відомостей є найбільш цілісним і повноцінним.