
- •Лекція 2
- •Тема 2: методи і методологія наукових досліджень
- •1. Фундаментальна, загальнонаукова і конкретнонаукова методологія.
- •Методологія виконує такі функції:
- •А. Фундаментальна або філософська методологія.
- •В. Конкретно-наукова методологія. Методи і техніка дослідження
- •2. Поняття про метод наукового дослідження. Особливості метода. Основні компоненти метода. Аспект. Прийом. Методика.
- •3.1. Методи емпіричного рівня дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
- •3.2. Методи теоретико-емпіричного рівня наукового дослідження: абстрагування, аналіз і синтез, дедукція й індукція, моделювання.
2. Поняття про метод наукового дослідження. Особливості метода. Основні компоненти метода. Аспект. Прийом. Методика.
Метод (гр. methodos) –
- спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя;
- сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вивченню конкретного завдання.
Різниця між методом та теорією має функціональний характер: формулюючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.
Методика (гр. methodike) - сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та операцій.
Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження.
В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою е методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових.
У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.
Досить поширеним е поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації.
3а першою ознакою виділяються так звані первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін. Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних - кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін. Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають змогу перевірити отримані результати.
3а другою ознакою розрізняють:
логіко-аналітичні (індукція, дедукція)
візуальні, або графічні (графи, схеми, діаграми, картограми)
експериментально-ігрові методи (безпосередньо стосуються реальних об’єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів) 3 ними пов'язаний цілий розділ математики - "теорія ігор"; з їх допомогою вивчаються ситуації в політичних, економічних, воєнних питаннях. Вони використовуються у психології ("трансакційний аналіз"), соціології ("управління враженнями", "соціальна інженерія"), в методиці нетрадиційного навчання.
Інколи методи поділяють на групи відповідно до їх функціональних можливостей:
етапні, тобто пов'язані з певними етапами дослідження (спостереження, експеримент)
універсальні, які використовують на всіх етапах (абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін.)
Розрізняють методи теоретичних та емпіричних досліджень. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.
3.1. Методи емпіричного рівня дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
Методи емпіричного рівня пізнання (вимірювання, порівняння, спостереження, експеримент) дають можливість накопичити емпіричні дані, факти, аналіз яких дає можливість продукувати понятійне знання.
Спостереження — це упорядкована, систематизована, цілеспрямована система сприйнять досліджуваних явищ.
На відміну від спостережень, які мають місце у повсякденному житті, наукове спостереження завжди пов'язане з вирішенням відповідного теоретичного завдання, перевіркою певної гіпотези тощо.
Експеримент, перебуваючи в тісному зв'язку із спостереженням, відрізняється від останнього тим, що експериментатор активно втручається в перебіг досліджуваних явищ та подій.
Він вдається до експерименту тоді, коли для розв'язання проблеми доводиться вдаватися до певної форми взаємодії з досліджуваним предметом, до створення штучного середовища з метою одержання відповідних емпіричних даних..
Крім названих, до методів емпіричного рівня відносять ще порівняння, вимірювання, метод спроб і помилок та ін.
Порівняння — метод емпіричного рівня наукового пізнання, з допомогою якого робиться висновок про подібність чи відмінність об'єктів пізнання. Цей метод дає можливість виявити кількісні й якісні характеристики предметів, класифікувати, упорядкувати і оцінити їх.
Вимірювання — метод емпіричного рівня пізнання, з допомогою якого визначається відношення однієї, вимірюваної величини, до іншої, що приймається за постійну стосовно вимірюваної.