Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з фізіології.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
735.23 Кб
Скачать
  1. Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотичних речовин на ріст і розвиток.

Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність.Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців], та оточуючих їх людей, що не палять] i тварин]. Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів. Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять. Також курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.

Будь-яка доза алкоголю, навіть така, що не викликає сп'яніння (починаючи з концентрації 1-10 мкг на мл крові), завдає шкоди організму людини. Як тільки алкоголь потрапляє у кров, він з достатньо високою швидкістю розповсюджується в усьому водному середовищі організму, в усіх органах і системах. Руйнує мозок і нервову систему. При потраплянні алкоголю в організм першими страждають стравохід, шлунок, печінка. І чим міцніші алкогольні вироби, тим важче пошкодження.

Вживання наркотиків нищівно руйнує імунітет людини, її серцево-судинну систему, внутрішні органи. Наркомана видає зовнішній вигляд: його шкіра, зуби, волосся. Наркоманія — це хворобливий психічний стан, який зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними речовинами і характеризуються психічною або фізичною залежність від них.

  1. Значення нервової системи. Нервові клітини.

Нервова система забезпечує зв'язок організму з навколишнім середовищем, а також діяльність людини як не тільки біологічної, а й соціальної істоти. Неоціненне значення у формуванні соціальної суті людини відіграв розвиток мови, пам'яті, мислення та інших видів психічної діяльності.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з її відростками - нейрон. Уся нервова система являє собою сукупність нейронів, що контактують один з одним за допомогою спеціальних апаратів - синапсів.

За структурою і функціями розрізняють три типи нейронів:

  • рецепторні, або чутливі (по них збудження передається з периферії до нервової системи);

  • вставні, або проміжні, які передають імпульси всередині нервової системи;

  • ефекторні - нейрони, по яких імпульс спрямовується до робочих органів - ефекторів (м'язів, залоз тощо).

  1. Синапс. Передача збудження через синапс.

Синаптичні закінчення, або синапси – місця контакту двох нейронів, у яких відбувається передача збудження від однієї клітини до іншої. Синапс утворений двома мембранами – пресинаптичною, яка знаходиться на нервовому закінченні аксона та має вид ґудзиків, кілець, бляшок, і постсинаптичною, яка міститься на тілі або дендритах нейрона, до якого передається нервовий імпульс.

Будова синапса: нервове волокно- синаптичні пухирці – синаптична щілина – хеморецептори пістсинаптичної мембрани – пістсинаптична мембрана – синаптична бляшка – мітохондрії.

За способом передачі нервових імпульсів, крім хімічних синапсів, існують електричні, у яких імпульси проходять у вигляді електричних сигналів. Найбільш важливою функціональною властивістю хімічних синапсів є одностороння провідність нервового імпульсу – від пресинаптичної до постсинаптичної мембрани.

Нейромедіатори виділяються закінченнями аксонів і поділяються на швидкодіючі (ацетилхолін, норадреналін, амінокислоти тощо) та повільнодіючі (гіпоталамозбуджуючі гормони, гіпофізарні пептиди тощо).

За характером впливової дії на наступну нервову клітину, синапси поділяють на збуджуючі (ацетилхолін, норадреналін, глютамінова кислота тощо) та гальмівні (гамма-аміномасляна кислота і гліцін). Так, ацетилхолін і норадреналін беруть участь у регуляції фізіологічних реакцій організму на фізичне навантаження і є збуджуючими нейромедіаторами, але в залежності від рецепторів, які викорстовуються, можуть гальмувати деякі парасимпатичні нервові закінчення.

Зв’язок між нейронами здійснюється за допомогою синапсів, а зв’язок їх з м’язовими волокнами за допомогою нервово-м’язових сполучень, які виконують таку ж функцію, що і синапси, але імпульс у них сприймає м’язове волокно.

У дітей раннього віку в синапсах виділяється менше медіатора і він швидше витрачається, тому працездатність їхньої нервової системи, внаслідок швидкого настання втоми, знижується швидше, ніж у дорослих.