Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з фізіології.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
735.23 Кб
Скачать

25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.

Шкі́ра (грец. derma, лат. cutis)  — зовнішній покривтваринного організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні,терморегуляції, обмінних і багато інших процесах. Крім того, шкіра — це масивне рецепторне поле різних видівповерхневої чутливості.

Шкіра складається з епідермісадерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).

Функції шкіри

  • Захисна (бар'єрна[1]) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникненнямікробів, втрати і попадання води ззовні.

  • Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.

  • Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.

  • Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.

  • Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.

  • Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.

  • Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.

  • Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень

  • Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції[2

Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система. У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження мязових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні високо координовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів мязів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові.

26.Нюхова і смакова сенсорні системи.

Запахи ми сприймаємо завдяки нюховій сенсорній системі - це функціональна система, яка спеціалізується на сприйнятті хімічних подразників і формуванні специфічного відчуття запаху.\

Нюховий аналізатор забезпечує здатність організму сприймати і розрізняти різноманітні запахи, дозволяє здійснювати аналіз повітря, що вдихає.

Рецептори нюхової системи розташовані в області верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головногоального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини - близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є (|нричне стовщення - нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки до 10 мкм. Нюховіи занурені в рідке середовище, що виробляється нюховими меновими) залозами. Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин. Тривалість життя нюхо-клітини - близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової порожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Смакова система (орган смаку) — аналізатор зовнішнього середовища, що відповідає за дегустаційну функцію в організмі. Складовими частинами органа смаку є:

  • смакові чашечки

  • провідникові шляхи органа смаку

Смаковий аналізатор аналізує, контролює якість їжі, сти-мулює секрецію травних залоз і всього апарату травлення. Під час подразнення смакових рецепторів посилається рефлекторне виділення слини і шлункового соку.

Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота, їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, що призводять до різної роботи органів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею. Смакові бруньки - рецептори смаку - розташовані на язику, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдалинах і надгортаннику. Більше за все їх на кінчику, краях і задній частині язика. Смакова брунька не досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають най-коротше життя серед епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою