
- •Предмет фізіології, гігієни та його значення для правильної організації навчально – виховної роботи, трудового навчання, фізичного виховання.
- •Загальна характеристика будови і функції клітин.
- •Основні життєві процеси: гомеостаз, обмін речовин, ріст, розвиток.
- •Онтогенез. Генотип, фенотип. Характеристика ембріонального розвитку організму.
- •Періодизація онтогенезу, її критерії. Характеристика.
- •Шкідливий вплив нікотину, алкоголю, наркотичних речовин на ріст і розвиток.
- •Значення нервової системи. Нервові клітини.
- •Синапс. Передача збудження через синапс.
- •Нервові центри та їх властивості: одностороннє проведення збудження, затримка проведення, сумація, післядія, стомлюваність, слідові процеси.
- •Загальна характеристика функцій головного мозку.
- •Загальна характеристика функцій спинного мозку.
- •Рефлекс, як основний принцип нервової діяльності. Рефлекторна дуга.
- •Функції автономної нервової системи.
- •Розвиток нервової системи.
- •15.Поняття про залози внутрішньої секреції. Значення гормонів. Гіпофіз. Вилочкова залоза.
- •16.Щитовидна залоза, надниркові залози, їх топографія, функції.
- •17.Підшлункова залоза, статеві залози, їх топографія, функції.
- •18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення. Властивості рецепторів.
- •19.Зорова сенсорна система. Око, його функціональні характеристики.
- •20.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •21.Кольоровий зір. Вікові особливості зору.
- •22.Гігієна зору. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця, тзн, підручників.
- •23 Слухова сенсорна система, функціональні характеристики.
- •24.Гігієна слуху. Вплив шуму на організм дітей.
- •25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
- •26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
- •27.Вестибулярна сенсорна система. Взаємодія сенсорних систем.
- •29.Умови і механізм утворення умовних рефлексів. Роль праць і. П. Павлова у дослідженні слиновидільних рефлексів у собаки.
- •31.Динамічний стереотип. Його формування і значення.
- •32.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови. Розвиток мови.
- •33.Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей. Використання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •34.Сон, фази сну, його гігієна.
- •36.Втома, перевтома. Ознаки, профілактика.
- •37. Коливання працездатності протягом дня, тижня, року. Принципи побудови розкладу протягом дня, тижня. Організація перерв.
- •38.Шкільна зрілість, її критерії. Особливості розпорядку дня для 6 – літок.
- •39.Функції скелету. Вікові особливості скелету.
- •40.Основні відділи скелету людини, їх характеристика.
- •41. Функції м'язів. Вікові особливості м'язів.
- •42.Скелетні м'язи . Види м'язової роботи.
- •43.Постава та фактори, що її визначають. Порушення постави, профілактика.
- •44.Плоскостопість. Причини, профілактика.
- •45.Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •46.Профілактика травматизму. Перша допомога при кровотечах, переломах, вивихах, ударах, пораненні.
- •47.Значення, склад, властивості крові.
- •48.Захисні властивості крові. Імунітет.
- •49.Групи крові. Переливання крові.
- •50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.
- •51.Недокрівя. Снід, профілактика.
- •52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
- •53.Особливості роботи серця фізично тренованої і не тренованої людини.
- •54.Серцевий цикл. Причини не стомленості серця.
- •55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
- •57.Тиск крові та його вимірювання.
- •59.Вікові особливості серцево – судинної системи дітей.
- •60. Профілактика захворювання та тренування серцево – судинної системи. Особливості будови і роботи серця тренованої і нетренованої людини.
- •61.Значення дихання. Функції носової порожнини, гортані, трахеї, бронх.
- •62.Особливості роботи легень. Ємність легень.
- •63.Склад атмосферного, альвеолярного, видихуваного повітря. Механізм вдиху і видиху. Транспортування газів кров'ю.
- •64.Вікові особливості системи дихання.
- •65.Гігієна дихання та гігієнічні вимоги до повітряного режиму школи.
- •66.Вплив порушень постави та функціональні характеристики системи дихання.
- •67.Поняття про мікроклімат. Зміна складу і властивостей повітря під впливом тривалого перебування учнів у класі.
- •68.Природна та штучна вентиляція в школі.
- •69.Температурний режим приміщень в школі.
- •71.Значення системи травлення. Роль праць і. П. Павлова в дослідженні функцій органів травлення.
- •72.Травлення в тонких кишках. Всмоктування.
- •73.Секреторна функція травних залоз. Захисна функція печінки.
- •74.Вікові особливості секреторної та моторної функції травного тракту.
- •75.Білки, їх значення, обмін.
- •76.Жири. Їх значення, обмін.
- •77.Вуглеводи, їх значення, обмін.
- •78.Вітаміни, їх роль в організмі. Збереження вітамінів в продуктах. Авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.
- •79.Вікові особливості обміну речовин. Позитивний азотистий баланс.
- •80.Режим харчування учнів. Гігієнічні вимоги до організації харчування. Апетит.
- •81.Санітарно – гігієнічні вимоги до збереження продуктів і приготування їжі.
- •82. Функції сечовидільної системи.
- •83.Функції шкіри. Механізм тепловіддачі. Регуляція температури тіла.
- •84.Гігієна шкіри. Вимоги до одягу, взуття.
- •85.Вікові особливості шкіри, терморегуляції.
- •86.Загартування повітрям.
- •87.Загартування сонцем.
- •88.Загартування водою.
- •89.Опіки, симптоми, допомога.
- •90.Обмороження, симптоми, допомога.
25.Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
Шкі́ра (грец. derma, лат. cutis) — зовнішній покривтваринного організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні,терморегуляції, обмінних і багато інших процесах. Крім того, шкіра — це масивне рецепторне поле різних видівповерхневої чутливості.
Шкіра складається з епідерміса, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).
Функції шкіри
Захисна (бар'єрна[1]) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникненнямікробів, втрати і попадання води ззовні.
Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.
Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.
Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.
Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.
Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.
Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.
Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень
Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції[2
Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система. У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження мязових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні високо координовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів мязів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові.
26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
Запахи ми сприймаємо завдяки нюховій сенсорній системі - це функціональна система, яка спеціалізується на сприйнятті хімічних подразників і формуванні специфічного відчуття запаху.\
Нюховий аналізатор забезпечує здатність організму сприймати і розрізняти різноманітні запахи, дозволяє здійснювати аналіз повітря, що вдихає.
Рецептори нюхової системи розташовані в області верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головногоального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини - близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є (|нричне стовщення - нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки до 10 мкм. Нюховіи занурені в рідке середовище, що виробляється нюховими меновими) залозами. Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин. Тривалість життя нюхо-клітини - близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової порожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.
Смакова система (орган смаку) — аналізатор зовнішнього середовища, що відповідає за дегустаційну функцію в організмі. Складовими частинами органа смаку є:
смакові чашечки
провідникові шляхи органа смаку
Смаковий аналізатор аналізує, контролює якість їжі, сти-мулює секрецію травних залоз і всього апарату травлення. Під час подразнення смакових рецепторів посилається рефлекторне виділення слини і шлункового соку.
Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота, їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, що призводять до різної роботи органів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею. Смакові бруньки - рецептори смаку - розташовані на язику, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдалинах і надгортаннику. Більше за все їх на кінчику, краях і задній частині язика. Смакова брунька не досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають най-коротше життя серед епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою