Конспект лекцій з дисципліни:

“Економіко-математичні методи прогнозування в управлінні проектами”

1. Визначення прогнозування

Прогнозування — це мистецтво й наука пророкування подій майбутнього. Воно може також використати історичні дані й проектувати їх на майбутнє із застосуванням математичної моделі. Це може бути суб'єктивне або інтуїтивне пророкування майбутнього, або використання одного з них, коли математична модель настроюється за допомогою гарного судження менеджера.

Після знайомства з різними засобами прогнозування стане очевидним, що рідко можна знайти один єдиний чудовий метод. Те, що добре при використанні цієї єдиної моделі в одній фірмі, при одному наборі умов, може зовсім не підійти для інших організацій або навіть в іншому відділі цієї ж фірми. На додаток скажемо, що існують обмеження в тім, що ми можемо очікувати від цих прогнозів. Вони рідко досконалі, вони також вимагають більших витрат і часу на підготовку й спостереження.

Далеко не всі напрямки виробничої діяльності можуть дозволити уникнути процесу прогнозування просто очікуючи, що трапиться. Ефективне планування як у короткостроковому, так й у довгостроковому періоді, залежить від прогнозу попиту на товар компанії.

Часові горизонти прогнозування.

Прогнози звичайно класифікуються по майбутніх часових горизонтах, які вони описують. Три категорії, які корисні для операцій менеджерів, є:.

1. Короткостроковий прогноз. Такий прогноз охоплює період до одного року, але звичайно менше, ніж три місяці. Використається для планування закупівель, робіт, рівнів робочої сили, розподілу робіт й обсягу виробництва.

2. Середньостроковий прогноз. Охоплює звичайно період від трьох місяців до трьох років. Використається в плануванні збуту, плануванні виробництва й розподілу бюджету, бюджетуванні готівки, аналізі різних оперативних планів.

3. Довгостроковий прогноз. Звичайно на три роки й більше. Довгостроковий прогноз використається в плануванні нових товарів, витрат по основних фондах, у визначенні місця розташування заводу і його розширення, у дослідженнях і розробках.

Середньострокові й довгострокові прогнози мають три властивості, які відрізняють їх від короткострокових.

Перше: середньострокові й довгострокові прогнози розглядають питання, що вимагають більш поглибленого пророблення й підтримують рішення менеджера відносно планування товарів, заводів і процесів. Впровадження деяких рішень про підприємства, таких як, наприклад, відкриття нового заводу з виробництва автоматики, може займати від п'яти до восьми років від початку до завершення.

Друге: короткострокове прогнозування звичайно використає інші методології, на відміну від довгострокового. Математичні інструменти, такі як змінна середня, експонентне згладжування й екстраполяція тренда, використаються для короткострокових проектів. Інші, більше загальні методи, використаються в пророкуванні виходів, створювати чи ні нову лінію.

Третє: для виробництва нового товару, як, наприклад, магнітофона з оптичними дисками, короткострокові прогнози мають тенденцію бути більше точними, чим довгострокові. Фактори, які впливають на попит, міняються щодня, тобто якщо збільшити часові горизонти, імовірно, точність прогнозу буде зменшена. Можна й не згадувати про те, що прогнози збуту потрібно регулярно поповнювати новою інформацією, щоб підтримувати їхнє значення й цілісність. Після кожного періоду збуту прогноз повинен бути розглянутий і ревізований.

Вплив життєвого циклу товарів. Іншим фактором, якому потрібно розглядати при створенні прогнозів збуту, особливо на тривалий період, є життєвий цикл товарів. Товари, навіть послуги, не продаються на постійному рівні протягом їхнього життя. Більшість успішних товарів проходять через чотири стадії: подання, ріст, зрілість, занепад.

Товари в перших двох стадіях їхнього життєвого циклу вимагають більше довгострокових прогнозів, чим ті, які перебувають у стадії зрілості й занепаду. Прогнози корисні в проектуванні різних рівнів персоналу, рівнів запасів і потужності заводу під час проходження товару від першої до останньої стадії.