5.6.Повітряне середовище.

Надходження в повітряне середовище мінерального пилу відбувається при вибуховому і машинному руйнуванні порід; ерозії порід, складованих на поверхні у відвалах; бурінні свердловин без промивання; експлуатації ґрунтових доріг, а також аеродромів, що не мають трав’яних покрить.

Надходження в атмосферу пилу при інших процесах геологорозвідувальних робіт настільки незначне, що його не беруть до уваги.

При експлуатації транспортних і технологічних машин із двигунами внутрішнього згоряння вихлопні гази нейтралізуються до виходу їх у повітряне середовище шляхом каталітичного окислювання шкідливих компонентів. Нейтралізація здійснюється із застосуванням безполум’яного каталітичного дожига (окислювання) при пропуску вихлопних газів через каталізатор. Таким способом нейтралізуються оксид вуглецю, альдегіди і вуглеводні. Крім того, зниження шкідливих викидів забезпечує нормалізація режимів роботи двигунів, що досягається при поліпшенні якості трас.

При бурових роботах доцільно застосовувати наступний комплекс заходів: більш широко використовувати електроенергію від державних і районних ЛЕП; збільшувати власні теплові електростанції з більш розробленими приводами; використовувати енергію рік і вітру; експлуатувати технологічні машини і пересувні компресори з електроприводом; здійснити часткову заміну пневматичних гірничопрохідних машин електричними.

5.7. Водне середовище.

Використання води з подальшим збором або утилізацією стоків на промислах складається із використання води на цілі буріння, підтримки пластового тиску і експлуатації свердловин.

Друге джерело економії поверхневих вод ‑ заміна їх підземними джерелами заводнення. Водоохоронним вимогам також відповідає впровадження більш ефективних методів дії на продуктивний пласт. Так економія прісної води досягається у результаті використання нестаціонарного заводнення і закачки водогазових сумішей і діоксида вуглецю.

При бурінні свердловин використано повторне використання води.

Особливу увагу приділяють питанню захисту навколишнього середовища при використанні розчинів на нафтовій основі.

Для виявлення степені забруднення ґрунтових вод необхідно робити аналіз складу та властивостей бурових стічних вод. Проби бурових стічних вод відбирають та зберігають у пляшках з безбарвного хімічно стійкого скла з гумовими або притертими пробками.

5.8. Грунт

При будуванні свердловини робота ведеться по рекультивації землі у відповідності з проектом, який являється обов’язковою частиною проектної документації на будівництві.

Роботи по будівництву свердловини починають зі зняття родючого шару ґрунту по всій площі земельної ділянки і складання його в спеціальних буртах, розділених по двох сторонах виділеної під будівництво бурової ділянки. Для зберігання ґрунту вибирають підвищені ділянки, на яких не застоюються поверхневі води і не проникають грунтові води. Щоб зменшити повітряну і рідинну ерозію, поверхню буртів засівають багаторічною травою.

Після закінчення робіт по будівництву свердловини, звільнену від обладнання земельна ділянка підлягає технічній і біологічній рекультивації до придатності подальшого використання.

З врахуванням виконаних робіт, площадка, підлягає рекультивації, яка розділяється на дві групи:

1. незначної деформації ґрунту (площадка яка використовується для житлових вагончиків, службових і складських приміщень).

2. підвищеної деформації ґрунту (площадка під шламовий амбар і амбар для відстою рідини, які мають вигляд котловану глибиною 2...3 м, обвалованого навколо виритим ґрунтом, склад хімреагентів, бурової, насосний і дизельний блоки.

Виконавши технічну рекультивацію проводять біологічну рекультивацію, в яку входить обробка родючого ґрунту мінеральними добривами згідно документації агрономної служби.