1.Індивідуальні

2.Сумарні

Абсолютні величини можуть бути: - трудові (людино-годин), - натуральні (т,км), - умовно натуральні (т/км, грн./км), - вартісні (грн., євро).

Відносні величини відображають кількісні співвідношення аналізованих соціально – економічних явищ.

Середні величини узагальнюють сукупність типових однорідних показників, явищ, показників.

6.Інформаційне забезпечення економічного аналізу: суть та призначення

Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це система даних і способи їх опрацювання, що дозволяють вивчити реальний стан об’єкта управління, виміряти вплив факторів, які його визначають, а також виявити можливості здійснення необхідних управлінських дій. Призначенням інформаційної бази є фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про операційну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства. Збирати треба не будь-яку інформацію, а ту, яка буде необхідною для певних суб’єктів з метою вирішення конкретних аналітичних завдань, тобто вона повинна бути адресною.  Формування інформаційної бази проводиться у відповідності з певними вимогами, а саме:

1.Достовірність економічної інформації, тобто її відповідність господарським явищам, визначає об’єктивність результатів аналі­зу, правильність, обґрунтованість його висновків і пропозицій.

2.Дотримання вимог достатності означає, що для якісного прове­дення аналізу потрібно володіти всією необхідною для цього інформацією. Небажаний також надлишок інформації, оскільки збільшуються витрати на збір і опрацювання непотрібних даних.

3.Вимога своєчасності реєстрації і передачі економічної інформації пов’язана з необхідністю скорочення часу між виникненням відхи­лень від запрограмованих параметрів об’єкта аналізу і прийняттям заходів по їх ліквідації. Інформація, що використовується в економічному аналізі, повинна бути грамотно, охайно, привабливо відображена на матеріальних носіях. В економічній літературі відомі різні класифікаційні ознаки і види економічної інформації:

1. За відношенням до предмета дослідження інформація поділяється на: а)основну і б)допоміжну.

2. У залежності від змісту розрізняють а)економічну, б)соціальну, в)правову, г)науково-технічну інформацію. Кожна із цих груп поділяється на підгрупи. Наприклад, група економічної інформації поділяється на :облікову, звітну, нормативну і ін. Науково-технічна інформація включає :патентну, конструкторську, технологічну інформацію та ін.

3. За відношенням до об’єкта аналізу інформація є:а) внутрішньою і б)зовнішньою. Внутрішня інформація формується в межах об’єкта аналізу. Зовнішня – виникає за його межами.

4. За ступенем охоплення об’єкта інформація може бути :а)загальною і б)локальною (тематичною(включає дані не про весь об’єкт, а тільки про якусь його частину.))

5. За періодичністю надходження можна розділити інформацію на :а)регулярну і б)епізодичну. Джерелом регулярної інформації є статистична і бухгалтерська звітність. Джерелом епізодичної інформації – матеріали одноразових обстежень, виробничих нарад, первинні документи.

6. За ступенем постійності інформація класифікується як :а)постійна, б)умовно-постійна і в)змінна. Постійна зберігає своє значення тривалий час, наприклад, назви і шифри виробів, плани рахунків бухгалтерського обліку. До умовно-постійної відноситься інформація яка зберігає своє значення упродовж певного інтервалу часу (наприклад планові показники). Змінна інформація характеризується або випадковістю виникнення в часі, або частою зміною кількісних чи якісних характеристик (наприклад, виробничий брак, обсяг виробництва, ціни в умовах нестабільної економіки, попит на товари і ін.).

7. За джерелами документування можна виділити інформацію :а)облікову і б)необлікову.

До облікових джерел відносять планово-нормативні дані, дані фінансового, статистичного, податкового обліку і звітності. До планово-нормативних джерел інформації відносять показники бізнес-планів, норми витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, розцінки, тарифні ставки, норми виробітку, амортизаційні відрахування і т.п. До планово-нормативних джерел також відносять постанови відпо­відних державних, фінансових і банківських органів. Фінансовий, управлінський, статистичний облік, звітність використовується для виявлення дина­міки економічних показників і рівня використання виробничих ресурсів, вивчення фінансового стану підприємства тощо)

За місцем використання звітність умовно поділяють на :внутрішню і зовнішню. Основними даними для складання внутрішньої звітності є нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку. Зовнішню звітність залежно від джерел інформації та показників, які вона містить, поділяють на фінансову, податкову, спеціальну і статистичну. До необлікових джерел інформації належать дані спостережень, анкетування і усне опитування, технічна документація, акти ревізій, матеріали аудиту, рішення суду, пояснюючі і доповідні записки і т.п. 8. За каналами проходження інформації поділяється на вхідну і вихідну.  9. За відношенням до процесу засвоєння інформація поділяється на:первинну і вторинну. Первинна інформація реєструється на місці її виникнення без будь-яких перетворень.. Вторинна інформація – це та, яка поступила до об’єкта аналізу ззовні і пройшла етап перетворень (наприклад, матеріали періодичних видань).

10. За відношенням до часу прийняття управлінських рішень інформація поділяється на: попередню, оперативну і підсумкову.