4. Умовно-натуральні

2.За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на:

1.Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в

них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці.

2.Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача,

рентабельність. 3. За способом виміру розрізняють

1.Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах). 2.Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін). 4. За ступенем охоплення виділяють

1.Загальні використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей народного господарства (вартість товарної продукції, продуктивність праці, рентабельність).

2.Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).

3.Специфічні

5. За способом формування розрізняють показники:

1.нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);

2. планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);

3. договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);

4. облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);

5. звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);

6.аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи

підприємства.

Усі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Вони вивчаються в комплексі і це передбачає відповідну їх систематизацію.

Система показників – це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну

характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звідності і подільності, пов`язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

5. Поняття про метод та методику економічного аналізу

Термін метод (грец.- шлях до чогось) або знання про те, яким способом чи в якій послідовності потрібно розв*язувати ті, чи інші завдання.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтова­ні управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання.

Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності.

Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфіч­них способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:

1. використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;

2.вивчення причин зміни показників;

3. визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Методика економічного аналізу є сукупністю методів (прийомів), які умовно можна розбити на дві групи:

1.Традиційні методи (прийоми):(порівняння, середні і відносні величини, балансовий метод, прийоми елімінування (метод ланцюгових підстановок, абсо­лютних і відносних різниць),індексний метод, метод угрупування, прийом пайової участі, графічний метод, табличний метод та ін.)

2.Економіко-математичні методи:(кореляція, регресія, математичне програмування,теорія масового обслуговування, теорія ігор, мережеві графіки, матричні методи аналізу і так далі.)

Методика економічного аналізу - це сукупність конкретних прийомів, способів і засобів вивчення соціально-економічної інформації, що характеризує господарську діяльність аналізованих підприємств. Вона становить науковий апарат економічного аналізу.

Методика поділяється на: