Тема 3.8. Фінансовий ринок

Основні терміни та поняття:

Фінансовий ринок - це сукупність обмінно-перероз­подільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.

Ринок банківських позик - це процес залучення грошових коштів на умовах повернення платності та строковості.

Ринок цінних паперів - це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності.

Фондовий ринок - частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Валютний ринок - ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

Ринок деривативів - частина ринку цінних паперів, на якому здійснюють операції з купівлі-продажу похідних цінних паперів.

Первинний ринок - ринок перших і повторних емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюються їх початкові розміщення серед інвесторів.

Вторинний ринок - місце основної купівлі-продажу раніше випущених активів.

Організований фінансовий ринок – це ринок, що функціонує за визначеними правилами встановленими спеціальними фінансовими установами: банками, фінансовими біржами.

Неорганізований фінансовий ринок - становить сферу купівлі - продажу фінансових активів через інші різні фінансові активи.

Біржовий фінансовий ринок – це ринок біржо­вих фірм і банків, які за своїм характером є переважно брокерсь­кими.

Позабіржовий фінансовий ринок - організація, що об'єднує торговців цінними паперами для надання послуг в укладенні угод щодо цінних паперів і при цьому не має на меті отримання прибутку.

Фінансові інструменти - це засоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених фінансовою політикою.

Цінні папери - рошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, компанія яка їх випустила (емітувала, відтак називається емітентом), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Акція - вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Вексель - це письмове боргове зобов'язання встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу після закінчення встановленого строку. Векселі бувають простими і переказними.

Опціон - стандартний документ, що є контрактом, відповідно до якого власник закріплює своє право продати чи купити певну кількість цінних паперів за певною ціною, що узгоджується в момент укладання контракту.

Ф'ючерс - стандартний документ, що являє собою контракт, за яким одна сторона дає іншій зобов'язання продати чи купити певну кількість цінних паперів за певною ціною, що визначається в момент виконання угоди в майбутньому.

Варант - це сертифікат, який надає право його власникові придбати один вид цінного папера за фіксованою ціною у визначений термін.

Депозитний сертифікат - це письмовий цінний папір банку-емітента про внесення коштів, який за­свідчує право власника або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків за ним.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією і дає право на отримання прибутку у вигляді дивідендів або за рахунок зростання курсової вартості самого сертифіката.

Капіталізація цінних паперів - похідний показник від поточної ринкової вартості цінних паперів емітента, випущених в обіг.

Курс валют – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої.

Процентні ставки - кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків.

Курс цінних паперів - ціна, за якою продаються й купуються цінні папери на біржах фондових.

Хеджування - засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф'ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці.

Диверсифікація - володіння найрізноманітнішими фінансовими активами, кожен з яких має різний рівень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику портфеля в цілому.

Емітенти - це юридична особа (орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, установа, організація, банк, підприємство), яка на певних умовах випускає в звернення гроші і (чи) цінні папери, кредитові, (пластикові) картки дорожні чеки.

Інвестори - суб´єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичених і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об´єкти інвестування.

Ппрофесійні учасники ринку цінних паперів - це юридичні особи, у тому числі кредитні організації, а також фізичні особи, зареєстровані як підприємців, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Депозитарії - це інститут, який дає можливість здійснювати розрахунки в цінних паперах через комп’ютеризовану систему депозитарного обліку та спрощує їхній обіг на вторинному ринку за рахунок використання електронного документообігу, що значно збільшує ефективність та інвестиційну привабливість ринку цінних паперів України.

Реєстратор - юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Фондові біржі - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Валютні біржі - це організація, що надає послуги з проведення торгів, в ході яких здійснюються операції з іноземною валютою. На валютній біржі здійснюється купівля-продаж національної та іноземної валюти за сформованим на основі попиту і пропозиції курсовим співвідношенням.

Компанії з управління активами - це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, і не може поєднувати цю діяльність з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Ринок фінансових послуг - особлива форма організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів.

Фінансове посередництво - є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Фінансовий консалтинг - это комплекс услуг для компании, благодаря которым выстраивается эффективная и надежная система управления капиталом.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Лізинг - підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна.

Факторинг - це комплекс банківських послуг, що полягає в придбанні Банком прав грошових вимог на виручку за товари (послуги), поставлені Клієнтом на умовах товарного кредиту. Факторинг найчастіше застосовується компаніями з метою прискорення обороту дебіторської заборгованості.

 

Розділ 4 (3М4) Міжнародні фінанси та фінансовий менеджмент