4. Непряма_відрядна система заробі_

тної плати, її застосовують для опла(

ти допоміжних робітників, зайнятих

обслуговуванням основних робіт(

ників(відрядників. При цьому заро(

біток допоміжних робітників залежить

від результатів роботи робітників(

відрядників, яких вони обслуговують.

Ця система зацікавлює допоміжних

робітників у поліпшенні обслугову(

вання верстатів, агрегатів автоматич(

них ліній для безперебійної і ритміч(

ної їх роботи. За цією системою у про(

мисловості можуть оплачуватися

слюсарі(ремонтники, електрики, на(

ладчики устаткування, кранівники

та ін.

Загальний заробіток може визна(

чатися двома способами:

1) множенням непрямої відряд(

ноїрозцінки на фактичне виконання

завдання за робочими об’єктами об(

слуговування. При цьому непряма

відряна розцінка визначається за

формулою:

,

де Тден.топ. – денна тарифна ставка

допоміжного робітника, праця яко(

го оплачується за непрямою відряд(

ною системою, грн.;

Ноб – кількість робочих місць, які

обслуговуються за установленними

нормами;

Вп – планова норма виробітку, яка

установлена для кожного виробни(

чого об’єкта, що обслуговується.

2) множенням тарифної ставки

допоміжного робітника на середній

відсоток виконання норм виробітку

робітників, яких він обслуговує за

даний період.

5. Акордна система оплати праці. Вона

застосовується для окремих груп ро(

бітників. Її сутність полягає у тому, що

відрядна розцінка установлюється не

на окрему виробничу операцію, а на

весь комплекс робіт, виходячи із чин(

них норм часу і розцінок. Порівняно

система оплати праці система оплати праці

285

з прямою відрядною оплатою за акорд(

ної заздалегідь визначені обсяг робіт і

строк їх виконання, відома сума зароб(

ітної плати за нарядом залежно від ви(

конання завдання.

Ця система зацікавлює робітників у

скороченні строків роботи проти уста(

новлених норм. Вона застосовується,

наприклад, у галузях промисловості з

тривалим робочим циклом (суднобуду(

вання, важке машинобудування), а та(

кож для оплати праці робітникові у разі

виконання ним робіт у стислі строки

(наприклад, під час ремонту великих аг(

регатів – мартенівських або цементних

печей та ін.).

Найбільшого поширення ця систе(

ма набула на будівництві у зв’язку зі

специфікою будівельних робіт і най(

частіше застосовується разом з пре(

міюванням робітників за якісне вико(

нання завдань у строк або достроково.

За акордної системи найбільше

виявляється зв’язок оплати праці з

кінцевими результатами.

6. Почасова форма оплати праці. На

підприємствах, окрім відрядної опла(

ти, застосовується почасова оплата,

тобто оплата за працю певної трива(

лості (годину, день, місяць). В умовах

переходу до ринку на деяких під(

приємствах може з’явитися тенденція

до заміни відрядної оплати на поча(

сову. У цьому разі необхідно дотри(

муватися певних вимог до організації

почасової оплати, з тим щоб її засто(

сування не спричинило зниження

ефективності роботи, що небажано в

умовах конкуренції на ринку праці.

Застосування почасової оплати

праці потребує:

• точного обліку і контролю за

фактично відпрацьований час;

• правильного присвоєння робіт(

никами тарифних розрядів відповідно

до їхньої кваліфікації і з урахуванням

кваліфікаційного рівня виконуваних

робіт;

• розроблення й правильного зас(

тосування обґрунтованих норм виро(

бітку, (часу) нормованих завдань,

норм обслуговування і нормативів

чисельності.

7. Проста почасова система – роз(

мір заробітку визначається залежно

від тарифної ставки робітника і кіль(

кості відпрацьованого ним часу. За

способом нарахування заробітної

плати почасова оплата буває годин(

на, денна, місячна.

8. Гнучка система оплати праці – це

система, за якої певна частина заро(

бітку ставиться в залежність від осо(

бистих заслуг і загальної ефектив(

ності роботи підприємства. Під час

визначення розміру оплати праці вра(

ховується не тільки стаж, кваліфіка(

ція, професійна майстерність, а й і

значущість працівника, його здат(

ність досягнути певних цілей щодо

розвитку організації.

За гнучких систем основою фор(

мування заробітку працівника є та(

риф, який доповнюється різними пре(

міями, доплатами, надбавками. Від

звичних систем гнучка тарифна сис(

тема відрізняється тим, що розроб(

ляється для потреб і з урахуванням

конкретного підприємства; основою

її формування є, насамперед, перелік

тих робіт, що виконуються на дано(

му підприємстві і кваліфікуються за

рівнем складності і значущості для

даного підприємства; заробіток пра(

цівника індивідуалізований і зале(

жить від фактичних результатів праці.

система оплати праці система оплати праці

286

9. Почасово_преміальна система, за

якою оплачується праця як основ(

них, так і допоміжних робітників.

Згідно з цією системою заробіток ро(

бітникові нараховується не тільки за

відпрацьований час, а й за досягнен(

ня певних кількісних і якісних по(

казників. Кількісними показниками

можуть бути відпрацьований час, ви(

конання планових і нормованих зав(

дань, а якісними – здавання про(

дукції з першого подання, підвищен(

ня сортності продукції, економія

сировини, матеріалів, пального,

інструментів, дотримання техноло(

гічних режимів тощо.