
- •Рвинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Харчова цінність круп, бобових і макаронних виробів
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Особливості харчування учнів пту
Особливості харчування учнів пту
Харчування учнів ПТУ має ряд особливостей. Учні профтехучилищ одночасно з навчанням отримують робітничу кваліфікацію, тому денний раціон учнів повинен покривати енергетичні затрати, пов’язані не тільки з розумовою працею, а й роботою на виробництві, складатися у відповідності з фізіологічними нормами харчування, з вимогами науки про харчування, тобто харчування повинно бути раціональним, основні елементи якого — збалансованість, правильний режим харчування.
НОРМИ ПРОДУКТІВ
Харчування учнів ПТУ здійснюється на основі діючих натуральних норм продуктів харчування і розрахункових грошових норм витрат на одного учня надень, які забезпечують необхідну калорійність раціонів харчування (табл. 13).Для учнів, професія яких пов’язана з роботою в гарячих і шкідливих цехах на різницю у вартості в раціон необхідно додатково включати такі продукти: сир — 10г, молоко — 100 г, сік — 50 г або свіжі фрукти, для учнів, професіїяких пов’язані з підземними роботами, в раціон додатково включають: сир —10 г, масло вершкове - 10г, молоко — 100 г, фрукти свіжі або сік — 50 г.
Норми продуктів складені з урахуванням забезпечення необхідної кількості енергії і поживних речовин. Завідувач виробництвом повинен суворо стежити за їх дотриманням не тільки протягом місяця, а й щотижня, щоб забезпечити рівнозначність раціону.
Для цього протягом місяця він веде накопичувальну відомість і щотижня підбиває підсумки (табл. 14).
Кількість використаних за місяць одним учнем продуктів повинна відповідати затвердженій нормі.
ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ І СКЛАД ДЕННОГО РАЦІОНУ
Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі. Найбільш обґрунтованим режимом харчування учнів ПТУ, які проживають окремо від сім’ї, є чотириразове харчування.
Загальна енергетична цінність добового раціону розподіляється таким чином: сніданок — 30%, обід — 40%, підвечірок — 10%, вечеря — 20%.
Дія учнів, що проживають з батьками, організовують дворазове харчування.
Години приймання їжі повинні бути узгоджені з розпорядком ПТУ.
Загальна калорійність добового раціону визначається на основі калорійності сніданку, обіду, підвечірка і вечері.
Добові енергетичні затрати учнів ПТУ в період теоретичних занять
2700—3000 ккал для юнаків, 2400—2700 ккал — для дівчат (табл. 15).
В період виробничої практики енергетичні затрати збільшуються.
Залежно від характеру праці всі учні ПТУ поділяються на групи.
При цьому добова потреба в білках становить 14%, з яких 60% — тваринні білки, у жирах — 31 %, з яких 20% — рослинні, у вуглеводах — 55% загальної калорійності раціону. Кількість цукру в добовому раціоні в період навчального процесу не повинна перевищувати 70—80 г, при інтенсивному фізичному навантаженні рекомендується збільшити вживання цукру до 90— 100 г на добу.
Співвідношення білків, жирів і вуглеводів під час навчального процесу має становити 14:31:55, у період виробничої практики (при інтенсивному фізичному навантаженні) — 14:30:56.
Особливе значення при організації харчування учнів ПТУ має наявність у раціоні важливих мінеральних речовин і вітамінів.
Потреба організму в кальції становить 1200 мг, у фосфорі — 1800 мг, у магнії — 300 мг, залізі — 18 мг. Забезпечити таку їх кількість для організму можна включенням в раціон страв з молочних продуктів і овочів. Тому зменшувати кількість овочевих гарнірів або заміняти овочеві гарніри круп’яними і макаронними виробами не можна.
Не менше значення має забезпечення вітамінами. Необхідна їх кількість у денному раціоні така: В,, — 1,7 мг, В2 — 2 мг, В6— 2 мг, ВІ2— З мг, С — 75 мг, А — 1000 мкг, Е — 15 ме, О — 100 ме.
МЕНЮ І ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Важливим фактором, який забезпечує можливість харчування на основі збалансованості, є впровадження в їдальні ПТУ комплексного харчування.
Меню комплексного харчування повинно розроблятися з урахуванням таких основних вимог: за енергетичною цінністю, вмістом харчових речовин комплексні раціони мають відповідати потребі в енергії, асортимент продуктів, страв повинен бути різноманітним, не дозволяється повторювання одних і тих самих страв протягом тижня.
Страви, включені в меню, повинні мати високі органолептичні властивості, бути легко засвоюваними, сумісними одна з одною і викликати почуття ситості.
Сніданок має важливе значення в добовому режимі харчування учнів. Він повинен містити достатню кількість білків.
В меню сніданку необхідно включати м’ясні або рибні страви з гарніром, масло вершкове, страви з овочів, сиру, а також гарячі напої (чай, кава).
Обід призначений для компенсації основних затрат енергії учня під час навчання або виробничої практики. Він складається з 3—4 страв: холодної закуски (салати, вінегрети та ін.), першої страви і другої (м’ясні, рибні з гарніром), третьої (солодкої) і напою.
Підвечірок включає вироби із тіста і напій (чай, молочнокислі продукти).
На вечерю пропонуються другі страви (молочні, яєчні, овочеві, страви з круп, сиру, картоплі та ін.), а також треті страви (киселі, компоти).
На кожне приймання їжі включається 100—150 г хліба.
Щоб раціонально скласти меню на тиждень, потрібно розрахувати кількість страв, які необхідно включити в нього. При цьому можна прийняти такі норми виходу страв: салати і вінегрети — 75,100 г, перші страви — 250, 500 г, гарніри — 100, 150 г, напої — 100, 150, 200 г, солодкі страви — 50,100 г.При організації раціонального харчування учнів ПТУ велике значення має впровадження комбінованих гарнірів, які складаються з двох- трьох компонентів.
Круп’яні гарніри добре поєднуються зі свіжими, консервованими або маринованими овочами.
При реалізації комплексних обідів кількість хліба повинна відпускатися з урахуванням наявності м’ясних, круп’яних страв і гарнірів.
При приготуванні страв оцет замінюють лимонною кислотою.
Щоб забезпечити різноманітність перших страв з крупою і картоплею, не потрібно до других страв додавати гарніри з цих продуктів.
При складанні меню слід враховувати калорійність окремих страв. Якщо перша страва висококалорійна, то другу страву необхідно включити менш калорійну, і навпаки, або підбирати обидві страви середньої калорійності.
Наприклад, сніданок не може забезпечувати необхідну калорійність одними висококалорійними гастрономічними продуктами (сир, масло), оскільки об’єм сніданку буде малим, не буде відчуття ситості. Крім того, в такому сніданку буде відсутня гаряча страва.
У межах встановленої вартості денного раціону в їдальні навчального закладу може бути організоване дієтичне харчування для учнів, які перенесли захворювання нирок, печінки, кишечнику, шлунка. Складання раціонів дієтичного харчування базується на загальноприйнятих рекомендаціях раціонального харчування здорових підлітків. Але при приготуванні страв для щадного харчування повинна застосовуватись спеціальна кулінарна обробка продуктів.