
- •Рвинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Харчова цінність круп, бобових і макаронних виробів
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Особливості харчування учнів пту
Обробка субпродуктів і кісток
Обробка субпродуктів. У підприємства масового харчування, крім м’яса різних тварин, надходять і субпродукти.
Субпродуктами називають їстівні внутрішні органи (печінка, нирки, шлунок, серце, легені та ін.) і зовнішні частини забійної худоби (голови, хвости, нижні частини ніг). У середньому субпродукти становлять 10—18% маси тварин. Вони містять білки (9—21%), жири (1,8— '3.7%), екстрактивні і мінеральні речовини.
Харчова цінність субпродуктів різна. Найціннішими вважаються язик, печінка, мозок, нирки. Вони містять велику кількість повноцінних білків (до 18%), багаті на вітаміни, солі заліза, калію, фосфору. Язик і серце містять до 17% жиру. Залежно від харчової цінності субпродукти поділяють на І і II категорії; до І належать печінка, нирки, язик, мозок, серце, до II — голови великої рогатої і малої худоби, ноги великої рогатої і малої худоби, шлунки (рубці), серце, легені, вим’я, хвости.
Субпродукти надходять охолодженими і рідше — солоними (язики) їх обробляють у птахоголинному або м’ясо-рибному цеху. Для обробки використовують виробничі столи, ванни, шафу для обсмалювання, ножі кухарської трійки, мусат.
Морожені субпродукти розморожують на повітрі при температурі 15—16°С (їх кладуть у лотки в один ряд), а мозок, рубці, нирки розморожують у воді. Розморожені субпродукти швидко псуються, оскільки вони мають вологу поверхню і можуть обсіменятися мікроорганізмами. Тому треба ретельно перевіряти їхню якість, швидше обробляти і використовувати для приготування страв.
З печінки вирізують жовчні протоки і кровоносні судини, промивають у холодній воді, відбивають плоским боком ножа, підрізують і знімають плівку.
Нирки яловичі звільняють від жиру, для цього розрізують їх уздовж
з одного боку і видаляють плівку разом з жиром. З баранячих, свинячих і телячих нирок зрізують зайвий жир, залишаючи його шаром не більш як 0,5 см. Для видалення специфічного запаху нирки вимочують у холодній воді протягом 3—4 год.
Язики зачищають від забруднення ножем і ретельно промивають у холодній воді.
Мозок замочують у холодній воді на 1 —2 год. для видалення крові з кровоносних судин і набухання плівок. Після цього, не виймаючи мозок з води, обережно знімають плівку.
Голови великої рогатої і малої худоби надходять з шерстю, обсмаленими або без шкіри. Для видалення шерсті їх обсмалюють, потім кладуть у холодну воду на 1 год., після цього ретельно обчищають шкіру ножем, промивають, видаляють губи, язик і очі, розрубують верхню кістку черепа, виймають мозок, промивають і зрізують м’якоть разом з шкірою.
Ноги великої рогатої і малої худоби, які надійшли з шерстю, обсмалюють або обшпарюють, потім зачищають, збивають копита, промивають, розрубують уздовж на дві частини і замочують на 2—3 год. у холодній воді. У телячих і свинячих ніжок роблять надріз між копитами і зрізують м’якоть з шкірою, а кістки, що залишились, видаляють після варіння.
Шлунки (рубці) вивертають внутрішнім боком назовні, вимочують у холодній воді протягом 8—12 год., періодично міняючи воду. Після цього обшпарюють, зачищають слизову оболонку і вимочують до повного зникнення запаху, міняючи воду ще 2—3 рази. Перед варінням згортають у вигляді рулету і перев’язують шпагатом.
Серце розрізують уздовж, зачищають згустки крові, замочують у холодній воді на 1—3 год. і кілька разів промивають.
Легені промивають, розрізують на частини по бронхах і знову промивають.
Bum\'я розрізують на шматки масою 1—1,5 кг, промивають, замочують у холодній воді на 5—6 год., великі судини вирізують.
Хвости баранячі й яловичі розрубують на частини по хребцях, промивають і замочують у холодній воді на 5—6 год.
Обробка кісток. Харчові відходи (кістки і сухожилки), які дістають при обробці м’яса, можна використовувати в кулінарному виробництві. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини. Кількість кісткової тканини і сухожилків залежить від виду м’яса, віку тварини і її вгодованості. Кістки використовують у підприємствах масового харчування для приготування бульйонів. Для цього зачищені кістки розрубують, щоб при тепловій обробці краще виділялись харчові речовини. У невеликих підприємствах масового харчування кістки розрубують сокирою на розрубувальному столі, у великих — використовують кісткодробарки або розпилюють на кістко- пилках. У трубчастих кістках з обох кінців відпилюють потовщену частину, а трубку залишають цілою. Хребетні кістки розрубують на хребці й упоперек, великі кістки — на шматочки розміром 5—7 см масою 100 г. Після подрібнення їх промивають.
Кістки зберігають у нерозрубаному вигляді в лотках шаром до 20 см не довше ніж 3 год. при температурі 10—12°С. Подрібнені кістки негайно використовують. Реберні, лопаткові і виварені кістки здають заготівельним організаціям для технічної переробки.