
- •Рвинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Харчова цінність круп, бобових і макаронних виробів
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Особливості харчування учнів пту
Обробка поросят, кроликів і диких тварин
Обробка поросят. У підприємства масового харчування поросята надходять без щетини і нутрощів. Для видалення залишків щетини поросят натирають борошном, обсмалюють, зачищають шкіру ножем, добре промивають у холодній воді. Тушки поросят масою до 4 кг для теплової обробки можна використовувати цілими. Для цього у поросяти з внутрішнього боку підрубують хребтову кістку між лопатками, потім тазову кістку, тушку розпластовують (відгинають боки), щоб вона рівномірно нагрівалась при тепловій обробці. Поросят, маса яких більша за 4 кг, розрубують уздовж по хребту на дві половинки, а більших
на чотири-шість частин.
Обробка кроликів. М’ясо кроликів ніжне, дрібноволокнисте, з невеликим вмістом сполучної тканини. В ньому міститься 65,3% води, 20,7 — білків, 12 — жиру, 1,1 — мінеральних, 3,5% екстрактивних речовин. Енергетична цінність 100 г м’яса становить 833 кДж.
За вгодованістю тушки кроликів поділяють на І і II категорії. Кролики 1 категорії мають добре розвинені м’язи, відкладання жиру на чубку і у вигляді товстих смуг у паховій порожнині; нирки вкриті жиром наполовину; остисті відростки спинних хребців не виступають. Тушки кроликів II категорії мають задовільно розвинені м’язи, сліди жиру на чубку і незначне відкладання його біля нирок.
У підприємства масового харчування кролики надходять охолодженими і замороженими тушками, без шкіри, голови, передніх ніг, нутрощів (за винятком нирок). Дуже рідко вони надходять з печінкою,
легенями, серцем, нирками (лівер). Тушки мають бути без крові, синців, залишків шкури.
Тушки кроликів, які мають темний колір м’яса, двічі заморожувалися і за вгодованістю нижче II категорії, не використовують для приготування страв. Заморожені тушки кроликів розморожують на повітрі. Потім видаляють лівер, зрізують клеймо, промивають і використовують цілими або розбирають: відокремлюють лопатки, відрубують передню і поперекову частини, окісточки. Окісточки, лопатки і спинна частина містять невелику кількість сполучної тканини, тому їх смажать, грудну частину — тушкують.
Обробка диких тварин. У підприємства масового харчування надходять туші диких тварин (оленя, лося, дикої кози, кабана, ведмедя, зайців). У м’ясі диких тварин багато грубої сполучної тканини, тому його треба попередньо маринувати, а потім використовувати для приготування смажених і тушкованих страв. Щоб м’ясо дикої кози, лося, оленя було соковитим, його після маринування шпигують охолодженими брусочками сала-шпику.
Туші диких тварин розбирають так само, як і домашніх: оленя, лося
як туші великої рогатої худоби, дикої кози — як баранячу, кабана й ведмедя — як свинячу.
Тушки зайців надходять без шкурок, випотрошеними, але часто з лівером, їх розморожують на повітрі, видаляють лівер, відрубують лапки і шийний хребець біля місця зарізу. Тушку розрубують на дві частини по останньому поперековому хребцю. Задню частину використовують для смаження, передню — для тушкування, м’якоть усієї тушки — для виготовлення січених виробів. Тушки зайця вимочують в 0,5—1 %- му розчині оцту, щоб зник специфічний запах. Перед маринуванням тушки рекомендується вимочувати у воді 3—5 год. при температурі 10°С для зникнення гіркості і знекровлювання їх. Щоб приготувати розчин, у воду кладуть цукор, сіль і доводять його до кипіння. Додають лавровий лист, перець горошком і кип’ятять 5 хв., після цього кладуть оцтову або лимонну кислоту й охолоджують до температури 2—3°С.