Матриця менеджменту

Запропонована Р. Блейком і Джейн Моутон. Матриця відповідає двом стилям «орієнтації на працівників» і «орієнтації на виробництво», а також висновків ногайської групи – «поважного ставлення» і «спонукального системою».

Матриця містить по дев’ять позицій уздовж обох осей, що утворює загалом 81 позицію, в кожній з яких можна розмістити той чи інший стиль лідерства. Матриця показує не які будуть результати, а домінуючі чинники у мисленні лідерів, що стосуються одержання результатів. Р. Блейк і Дж. Моутон виділили з-поміж 81 позиції 5 основних, які розташовані у чотирьох кутах і посередині.

Вони висловили думки, що найкраще виконують роботу менеджери, стиль лідерства яких відповідає позиції (9,9) (див. табл. 2).

Таблиця 2

Матриця менеджменту

9.1. Менеджмент «сільського клубу». Приділяється значна увага потреб людей у міжособистісних зв’язках,що створює комфортну дружню атмосферу і забезпечує високу продуктивність.

5.5. Менеджмент «середини дороги». Вповноваження виконання роботи і підтримання морального стану людей на задоволеному рівні.

1.1. Розслаблений менеджмент. Докладається мінімальні зусилля для забезпечення виконання роботи і підтримки членства в організації.

9.9. Командний менеджмент. Праця виконується відданими людьми: взаємозалежність через застосування принципу «спільного впливу в досягнення мети», встановлює взаємну довіру і повагу.

1.9. Менеджмент на досягнення мети, спрямованість на роботу. Ефективність роботи залежить від організованості праці, а люди впливають мінімально.

Дані теорії не враховують ситуаційних чинників, пов’язаних з ефективністю певних стилів лідерства у конкретних ситуаціях.

Ситуаційні теорії лідерства

Модель Фідлера базується на визначенні основного стилю лідерства за допомогою анкети найменш бажаного співробітника (НБС).

Фідлер виокремив три ситуаційні критерії:

• відносини лідер-підлеглий;

• структура завдання;

• посадова влада.

Ці три чинники забезпечують правильне поєднання з поведінковою орієнтацією лідера. Відносини «лідер-підлеглий» визначають ступінь впевненості, довіри і поваги підлеглих до свого лідера.

Структура завдання: ступінь структурованості або неструктурованості розподілу роботи між підлеглими.

Посадова влада – ступінь впливу лідера на основні силові змінні: наймання на роботу, звільнення з роботи, дисциплінарні покарання, службове просування, підвищення заробітної плати.

Третій крок – оцінка ситуації з погляду згаданих трьох ситуаційних змінних (наскільки добрими або поганими є відносини); наскільки структурованими є завдання; наскільки сильною є посадова влада.

Висновок: Чим кращими є відносини «лідер-підлеглий», чим краще буде структурована робота, чим сильніша влада, тим буде більший контроль над ситуацією або вплив на неї матиме лідер. Фідлер дійшов висновку, що лідери, орієнтовані на виконання завдання, забезпечують максимальну ефективність роботи в ситуаціях, що є або дуже сприятливими, або дуже несприятливими для них. З іншого боку, у помірно сприятливих ситуаціях кращі результати забезпечує стиль лідерства, орієнтований на підтримку міжособистісних відносин.