1. Об'єкт і предмет наукового дослідження

Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тількиемпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

Предмет пізнання — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік,аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.

Предмет є вужчим поняттям, ніж об'єкт і виступає його складовою.

2. Методи наукового дослідження

Загальнонаукові методи дослідження — емпіричні (експеримент, спостереження, опис) та теоретичні(аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція,пояснення, систематизація, класифікація і т. д

3. Основні форми теоретичного дослідження

Теорії

Теорія (грец. θεωρία, «розгляд, дослідження») — система знань, що має характер передбачення відносно якого-небудь явища. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються згідно з науковим методом.

Стандартний метод перевірки теорій — пряма експериментальна перевірка («експеримент — критерій істини»). Однак часто теорію не можна перевірити прямим експериментом (наприклад, теорію про виникнення життя на Землі), або така перевірка занадто складна або затратна (макроекономічні та соціальні теорії), і тому теорії часто перевіряються не прямим експериментом, а по наявності характеру передбачення — тобто якщо з неї випливають невідомі / непомічені раніше події, і при пильномуспостереженні ці події виявляються, то характер передбачення присутній.

Гіпотези

Гіпотеза (від грец. Ὑπόθεσις — «основа», «припущення») — недоведене твердження, припущення або здогад.

Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень, які її підтверджують і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її у встановлений факт (див. теорема, теорія), або ж заперечують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи в розряд помилкових тверджень.Недоведена і неспростованими гіпотеза називається відкритою проблемою.

Наукові закони

Закон — вербальне і / або математично сформульоване твердження, яке описує співвідношення, зв'язки між різними науковими поняттями, запропоноване як пояснення фактів і визнане на даному етапі науковим співтовариством узгоджується з даними. Неперевірене наукове твердження називають гіпотезою.

Наукове моделювання

Моделювання — це вивчення об'єкта за допомогою моделей з перенесенням отриманих при цьому знань на оригінал. Види:

• Предметне моделювання-створення моделей зменшених копій з певними дублюючими оригінал властивостями.

• Уявне моделювання-з використанням уявних образів.

• Знакове чи символічне-представляє собою використання формул, креслень.