Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Позакласна робота.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
93.7 Кб
Скачать

2.2.2. Роль позакласної роботи в підготовці учнів, що виявляють до математики підвищену цікавість і здібності

Друге з вказаних вище напрямів позакласної роботи з математики заняття з учнями, що виявляють до її вивчення підвищену цікавість, відповідає наступним основним цілям:

1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики і її додатків.

2. Розширення і поглиблення знань учнів за програмним матеріалом.

3. Оптимальний розвиток математичних здібностей в учнів і вироблення в учнів певних навиків науково-дослідного характеру.

4. Виховання високої культури математичного мислення.

5. Розвиток в учнів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною і науково-популярною літературою.

6. Розширення і поглиблення уявлень учнів про практичне значення математики в техніці і практиці.

7. Розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно-історичну цінність математики.

8. Виховання учнів відчуття колективізму і уміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

9. Встановлення тісніших ділових контактів між вчителем математики і учнем, і на цій основі глибше вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.

10. Створення активу, здатного надати вчителеві математиків допомогу в організації ефективного навчання математиці всього колективу даного класу (допомога у виготовленні наочностей, заняттях з тими, що відстають, в пропаганді математичних знань серед інших учнів).

Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Проте в процесі класних занять, обмежених рамками навчального часу і програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна і повна реалізація цих цілей переноситься на позакласні заняття з математики.

За формами організації ця позакласна робота з математики теж поділяється на масову, групову та індивідуальну. Кожна з них має свої переваги і недоліки. Масова робота дає змогу залучати до неї колектив учнів. У такому масовому вияві творчості легко організувати змагання, проте важко забезпечити глибоке проникнення всіма учасниками в суть пропонованих математичних залежностей, проконтролювати діяльність кожного учасника. Зрозуміло, що важко й підтримувати тривалий час продуктивну роботу великого учнівського колективу.

Більш результативною є робота з невеликою групою, як правило, тих самих учнів, наприклад, членів математичного гуртка. Індивідуальна робота проводиться тут відповідно до інтересів учнів.

Традиційними і найбільш поширеними формами позакласної роботи з математики є:

• математичні гуртки;

• математичні вечори, КВК;

• математичні вікторини;

• математичні турніри;

• математичні естафети;

• математичні стінгазети;

• математичні олімпіади;

• позакласне читання з математики;

• математичні екскурсії.

3. Роль гурткової роботи у підвищенні інтересу учнів до математики

Підвищенню інтересу дітей до математики сприяє гурткова робота.

Математичний гурток - одна з найбільш дієвих і ефективних форм позакласних занять. В основі гурткової роботи лежить принцип строгої добровільності. Зазвичай гурткові заняття організовуються для учнів, що мають добру успішність. Проте слід мати на увазі, що іноді учні із поганою успішністю виявляють бажання брати участь в роботі математичного гуртка і нерідко досить старанно виконують всі завдання. Вчителеві математики не слід цьому перешкоджати. Необхідно лише уважніше віднестися до таких учнів, постаратися закріпити інтерес, що є у них, до математики, простежити за тим, щоб робота в математичному гуртку була для них посильною. Звичайно, наявність слабких учнів серед членів математичного гуртка утруднює роботу вчителя, проте шляхом індивідуалізації завдань, які пропонує вчитель, можна в деякій мірі ослабити ці труднощі. Головне — зберегти масовий характер гурткових занять з математики, що є наслідком доступності для всіх охочих.

Вже при організації математичного гуртка необхідно зацікавити учнів, показати їм, що робота в колективі не є дублюванням класних занять. Чітко сформулювати цілі і розкрити характер майбутньої роботи (для цього доцільно виділити частину часу на одному з уроків математики, щоб зробити повідомленням про організацію гуртка для всього класу).

На першому занятті гуртка треба намітити основний зміст роботи, вибрати старосту, домовитися з учнями про права і обов'язки членів гуртка, скласти план роботи і розподілити доручення на ті або інші заходи (випуск математичної стінної газети, ведення документації роботи кружка і т. п.).

Заняття гуртка доцільно проводити двічі на місяць, виділяючи на кожне заняття по одній годині. Ініціатором і організатором гурткової роботи з математики повинен бути вчитель, але до організації роботи математичного гуртка доцільно залучати учнів (доручати їм підготовку невеликих повідомлень з заданої теми, добирати завдання і вправи, готувати довідку історичного характеру, виготовлення моделей і малюнків до даного заняття і т.д.). На заняттях математичного гуртка вчитель повинен створити "атмосферу" вільного обміну думками і активній дискусії. Тематика гурткових занять з математики в сучасній школі досить різноманітна.

Зміст роботи гуртка охоплює такі напрями:

  1. поглиблене вивчення програмного матеріалу, розширення теоретичних відомостей, пов’язаних із застосуванням методів, законів, формул, що вивчаються; розв’язування олімпіадних задач;

  2. вивчення відомостей з історії математики, ознайомлення з біографіями видатних математиків, розв’язування стародавніх задач;

  3. ознайомлення з елементами цікавої математики, зокрема розв’язування математичних діаграм, загадок і ребусів, розвивальних задач;

  4. проведення турнірів юних математиків;

  5. творча дослідницька робота членів гуртка.

На гурткових заняттях слухаються доповіді, розв’язуються задачі, розглядаються знайдені учнями доведення, виведення формул. Щоб залучити всіх членів гуртка до активної роботи, бажано створити секції, які займаються:

  • збиранням народних задач;

  • виготовленням наочних посібників;

  • упорядкуванням історичного матеріалу з математики;

  • оформленням матеріалів, які характеризують прикладний характер математики.

Матеріали цих секцій вміщуються до відповідних розділів математичної газети. У математичну газету, доцільно включати пізнавальну

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]