Лекція. Позакласна робота з математики Вступ

Одним з пріоритетних завдань сучасної школи є створення необхідних і повноцінних умов для індивідуального розвитку кожної дитини, формування активної позиції учнів в навчальному процесі. Тому використання активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізнавальні здібності формуються і розвиваються в процесі пізнавальної діяльності. Коли дитина не просто слухач, а активний учасник в пізнавальному процесі, своєю працею здобуває знання. Ці знання міцніші, ніж ті, що подаються в готовому вигляді. Саме форма активного навчання — це перша іскорка, що запалює факел допитливості. Вчитель відмовляється від авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. Відчуття свободи вибору робить навчання свідомим, продуктивним і результативнішим.

Однією з форм навчально-виховного процесу, що становить частину виховання, є позакласна робота. Правильно поставлена позакласна робота в школі має велике освітнє і виховне значення. Вона розширює і заглиблює знання, отримані на уроці, дозволяє набути багато корисних навичок, а, отже, наближає навчання і виховання до життя. Позаурочна робота полегшує індивідуальний підхід до учнів, створює сприятливі умови для розвитку у них самостійності.

Під час уроків неможливо задовольнити всі питання учнів. Позаурочна робота у взаємозв'язку з урочною служить тим дієвим засобом, який мобілізує активність учня в пошуку знань і допомагає повніше задовольнити інтереси школярів.

Незважаючи на різноманітність форм навчальної діяльності позакласна робота з математики повинна бути органічно пов'язана з шкільною програмою, виходити за межі і разом з тим доповнювати її, тобто повинен існувати тісний взаємозв'язок між урочною і позаурочною роботою.

1. Позакласна робота — одна із форм навчально-виховного процесу

У педагогічній енциклопедії «позакласна робота» визначається як «складова частина навчально-виховного процесу в школі, одна з форм організації вільного часу учнів».

Позакласній роботі завжди приділялася пильна увага з боку багатьох вчителів, методистів і вчених. У методичній літературі існує багато визначень позакласної роботи. Більшість авторів вважають, що позакласна робота — навчально-виховний процес, що реалізується в позаурочний час понад план і обов'язкову програму колективом вчителів і учнів або працівників установ додаткової освіти, учнями, на добровільних засадах, обов'язково з урахуванням інтересів всіх її учасників, будучи невід'ємною складовою частиною виховного процесу [1].

Суть позакласної роботи визначається діяльністю школярів в позаурочний час при організуючій і направляючій ролі вчителя. Але ця організація проводиться таким чином, що творчість і ініціатива учнів повинні завжди виходити на перший план. Л.М.Панчешнікова [15] вважає, що позакласна робота з предмету грає величезну роль для сучасної школи. В умовах перебудови соціального і економічного життя суспільства сильно зростає роль позакласної роботи у вихованні нової особистості. Ця робота робить внесок до таких якостей особи, як ініціативності, активності, творчості, здібності до саморозвитку, самовиховання, самоосвіти. Позакласна робота — це, з одного боку, педагогічна система, що володіє цілісними властивостями і закономірностями функціонування, а з іншої - невід'ємна частина вітчизняної системи освіти. З цієї причини однією з центральних проблем методики позакласної роботи завжди була проблема взаємозв'язку урочних і позаурочних занять як окремий випадок фундаментальної педагогічної проблеми цілісності учбово-виховного процесу.

Принципи позакласної роботи:

– добровільності (принцип, що враховує бажання школярів взяти участь в позакласній роботі);

– обліку індивідуальних особливостей учнів (принцип, обліку відмінності спрямованості інтересів і рис характеру учнів);

– комунікативної активності (принцип, що стимулюючий і залучає що вчаться у використання нових, невідомих ним матеріалів, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потреба в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра).

Як і в навчанні будь-якому шкільному предмету, в позакласній роботі з математики зміст відбирається довільно. Тематика позакласної роботи дуже різноманітна. У позакласній роботі більше, ніж в будь-якій іншій діяльності педагога, виявляється вплив особи вчителя, його кругозору, інтересів, теоретичного і етичного багажу.

Зміст позакласної роботи підкоряється строго певним вимогам:

- науковості (встановлює певне співвідношення змісту шкільного предмету із змістом науки);

- доступності (зміст повинен відповідати віковим особливостям учнів, не йти далеко від шкільної програми, стимулювати прагнення до пізнання, до роботи з додатковою літературою, до дослідницької діяльності);

- актуальності і практичній значущості (зв'язок з життям);

- цікавості (учням повинно бути цікаво під час проведення позакласної роботи).

Основні завдання позакласної роботи:

1. Розвиток інтересу до математики.

2. Розвиток і удосконалення навиків з математичного аналізу.

3. Розвиток творчої активності, ініціативи і самодіяльності учнів.

4. Підготовка учнів до практичної діяльності.

5. Організація відпочинку учнів у поєднанні з їх естетичним і етичним вихованням.